Тема 8. Конституційні засади діяльності правоохоронних та правозахисних органів України.

8.1. Конституційні засади діяльності правоохоронних органів.

План

1. Поняття і система правоохоронних органів України.

2. Поняття, система і завдання органів прокуратури України.

3. Поняття та система органів внутрішніх справ України. Основні завдання і функції міліції.

1. Правоохоронні органи – це державні органи, які спеціально уповноважені здійснювати контроль за неухильним додержанням законів та інших нормативно-правових актів, забезпечувати правопорядок, здійснювати захист законних прав і інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства і держави в цілому, а також застосовувати заходи державного примусу до правопорушників.

До системи правоохоронних органів належать:

1. органи прокуратури;

2. органи внутрішніх справ;

3. органи служби безпеки;

4. митні органи;

5. органи охорони державного кордону;

6. органи й установи виконання покарань;

7. органи державної податкової служби;

8. органи державної контрольно-ревізійної служби;

9. органи рибної охорони;

10)органи державної лісової охорони;

11) інші органи, які здійснюють право застосовні або правоохоронні функції.

Деякі правоохоронні органи мають спеціальний предмет діяльності. Так, у структурі служби безпеки , органів внутрішніх справ, органів з виконання покарань, податкової міліції є спеціалізовані підрозділи, яким надано право здійснювати оперативно-розшукову роботу.

2. Прокуратура України – це самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує всемірне утвердження верховенства закону, захист від неправомірних посягань на суспільний та державний лад, права та свободи людини.

Прокуратура України становить єдину централізовану систему органів , яка побудована відповідно до державного устрою і адміністративно-територіального поділу країни з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Генеральному прокурору України.

Систему органів прокуратури складають:

1. Генеральна прокуратура України;

2. Прокуратура Автономної Республіки Крим;

3. Прокуратури областей та прирівняні до них прокуратури міст Києва та Севастополя;

4. Військова прокуратура Військово-морських Сил України і військові прокуратури регіонів;

5. Міські, районні, міжрайонні і військові прокуратури гарнізонів;

6. Спеціальні прокуратури (природоохоронні, транспортні, прокуратури з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства та деякі інші).

Роботу прокуратур на території країни координує Генеральна прокуратура, яку очолює генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокурору України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України – 5 років.

На прокуратуру покладено такі функції:

1. підтримання державного обвинувачення в суді;

2. представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом;

3. нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4. нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5. нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.