
- •19. Дренаж на зрошуваних землях
- •19.1. Види дренажу
- •19.2. Горизонтальний дренаж
- •19.2.1. Конструкція горизонтального дренажу
- •19.2.2. Розрахунок параметрів горизонтального систематичного дренажу
- •19.2.3. Гідравлічний розрахунок закритих дрен і колекторів
- •19.2.4. Розрахунок берегових дрен
- •19.1. Коефіцієнт ψ
- •19.2.5. Розрахунок головних дрен
- •19.2. Значення параметра
- •19.2.6. Споруди на системі горизонтального дренажу
- •19.3. Вертикальний дренаж
- •19.3.1. Конструкція вертикального дренажу
- •19.3.2. Розрахунок параметрів систематичного вертикального дренажу
- •19.3.3. Розрахунок лінійних систем дренажу
- •19.3.4. Насосно-силове обладнання для свердловин вертикального дренажу
- •19.4. Комбінований дренаж
- •19.4.1. Умови застосування і конструкція
- •19.4.2. Розрахунок параметрів комбінованого дренажу
- •19.5. Контроль режиму ґрунтових вод
- •Контрольні питання
19.3.2. Розрахунок параметрів систематичного вертикального дренажу
При проектуванні систематичного вертикального дренажу розрахунки його параметрів здійснюють при розташуванні по сітці з рівномірним і нерівномірним кроком (рис. 19.17).
Рис. 19.17. Схеми розташування в плані систематичного вертикального дренажу: а – з рівномірним кроком сітки; б – з нерівномірним кроком сітки.
При схематизації гідрологічних умов виділяють такі гідрогеологічні схеми:
однорідна або двошарова товща;
трьох або чотирьохшарова товща;
двошарова товща з напірним живленням.
Як приклад в подальшому розглядається розрахунок систематичного вертикального дренажу з рівномірним кроком розташування сітки з двошаровою товщею (рис. 19.18).
Рис. 19.18. Розрахункова схема для визначення параметрів вертикального систематичного дренажу.
Для вибраної розрахункової схеми рівень води в шарі де розташований фільтр свердловини визначають за формулою
,
(19.63)
де
– висота від водоупору до рівня води
в свердловині, м;
– відстань між
свердловинами, м;
– провідність
водоносної товщі, м2/добу,
яку розраховують за формулою
,
(19.64)
в даному прикладі
,
де
,
– відповідно коефіцієнт фільтрації і
потужність і-го
шару;
j – кількість шарів;
w – інтенсивність інфільтраційного живлення, м/добу;
– фільтраційний
опір, обумовлений гідродинамічною
недосконалістю дренажу за ступенем
розкриття водоносної товщі, м;
– зовнішній фільтраційний опір.
Для свердловин В в сітці з рівномірним кроком знаходять за формулою (19.63) підбором при заданих H, B, w.
Зовнішній фільтраційний опір визначають за формулою
.
(19.65)
19.3.3. Розрахунок лінійних систем дренажу
Лінійні системи вертикального дренажу застосовують при наявності потоку ґрунтових вод із зовні (з боку водосховищ, великого каналу, потоку ґрунтових вод з водозбору).
Розрахунок лінійних систем дренажу при наявності границь з постійним напором здійснюють за формулами сталої фільтрації.
При заданому пониженні дебіт кожної свердловини лінійного ряду визначають за формулою
.
(19.66)
При заданому дебіту пониження в свердловині визначають за формулою
.
(19.67)
При цьому розглядають дві схеми фільтрації:
Підпір з одного боку (рис.19.19).
|
|
Рис. 19.19. Розрахункова схема |
при
,
(19.73)
,
(19.74)
при
,
(19.75)
(19.76)
В цих формулах:
В – відстань між свердловинами, м;
– радіус свердловини;
,
– відповідно рівень води в каналах;
– рівень води в свердловині;
– рівень води
посередині між свердловинами;
– опір на
недосконалість водопідйомну з рівнем
;
і
– гіперболічний синус і косинус.
Підпір з двох боків (рис.19.20).
Рис. 19.20. Розрахункова схема
,
(19.77)
,
(19.78)
(19.79)
(19.80)
при
і
при
і
;
;
із першої схеми
При визначенні
замість
в формулі (19.80) застосовують
;
;
;
де – опір на недосконалість водойми з рівнем ;
– опір на недосконалість водойми з рівнем ;
і
– відстань від свердловини або лінії
свердловин до відповідної границі з
живленням.