
- •19. Дренаж на зрошуваних землях
- •19.1. Види дренажу
- •19.2. Горизонтальний дренаж
- •19.2.1. Конструкція горизонтального дренажу
- •19.2.2. Розрахунок параметрів горизонтального систематичного дренажу
- •19.2.3. Гідравлічний розрахунок закритих дрен і колекторів
- •19.2.4. Розрахунок берегових дрен
- •19.1. Коефіцієнт ψ
- •19.2.5. Розрахунок головних дрен
- •19.2. Значення параметра
- •19.2.6. Споруди на системі горизонтального дренажу
- •19.3. Вертикальний дренаж
- •19.3.1. Конструкція вертикального дренажу
- •19.3.2. Розрахунок параметрів систематичного вертикального дренажу
- •19.3.3. Розрахунок лінійних систем дренажу
- •19.3.4. Насосно-силове обладнання для свердловин вертикального дренажу
- •19.4. Комбінований дренаж
- •19.4.1. Умови застосування і конструкція
- •19.4.2. Розрахунок параметрів комбінованого дренажу
- •19.5. Контроль режиму ґрунтових вод
- •Контрольні питання
19.2.3. Гідравлічний розрахунок закритих дрен і колекторів
В результаті гідравлічного розрахунку повинен бути визначений діаметр закритої дрени або колектора в залежності від величини розрахункової витрати води, похилу дрени або колектора, матеріалу і конструкції дренажних труб.
Розрахункову витрату води в дрені (колекторі) визначають за формулою
,
(19.31)
де – витрата води в дрені (колекторі), л/с;
– максимальний
розрахунковий модуль дренажного стоку,
л/(сга);
– площа, що
обслуговується дреною (колектором),
га.
Пропускну здатність дренажних трубопроводів визначають за формулами рівномірного руху, труби розглядаються як безнапірні. Допускається пропускну здатність труб визначати за формулою
,
(19.32)
де – пропускна здатність дренажного трубопроводу, м3/с;
– внутрішній
діаметр труб, м;
– похил дрени
(колектора);
– коефіцієнт Шезі
,
(19.33)
де
– коефіцієнт шорсткості.
Коефіцієнти шорсткості при відсутності дослідних даних приймають:
керамічні труби довжиною 0,333 м – 0,017;
бетонні та залізобетонні труби – 0,015;
азбестоцементні труби – 0,013;
гладкі пластмасові труби – 0,012;
гофровані і виті труби ПВХ – 0,017.
Отримані розрахунком значення пропускної здатності дренажного трубопроводу для ряду стандартних діаметрів труб порівнюють з розрахунковою втратою води. Приймають діаметр дрени (колектора) з найближчим більшим значенням пропускної здатності.
Для полегшення розрахунків і підбору потрібних діаметрів дрен і колекторів розроблені спеціальні таблиці і номограми.
19.2.4. Розрахунок берегових дрен
При розрахунку берегових дрен розглядають два варіанти:
розташування дрен між двома строго фіксованими границями живлення (річка або водойма з одного боку і зрошувана територія з відомим значенням рівня підземних вод – з іншого) (рис. 19.8);
розташування дрен між водоймою і віддаленою областю живлення (рис. 19.9).
При розташуванні
дрен між двома строго фіксованими
границями живлення (річка або водойма
з одного боку і зрошувана територія з
відомим значенням рівня підземних вод
– з іншого) на
відстані
,
де
–
загальна потужність двухшарової
водоносної товщі при розташуванні
берегової дрени у верхньому шарі (рис.
19.8) розрахунок здійснюють в залежності
від типу границь живлення (для напірного
пласта):
Рис. 19.8. Схема для розрахунку берегових дрен, розташованих між строго фіксованими рівнями.
а) при досконалих границях живлення притік до дрени здійснюється за формулою
,
(19.34)
де
,
– довжини позначені на рис. 19.8;
– постійна
інтенсивність випаровування;
– визначають за
формулою
;
,
,
– потужність напірного потоку показані
на рис.19.8.
Відтік із лівої і правої границь живлення відносно визначають за формулами
,
(19.35)
,
(19.36)
.
(19.37)
Криву депресії
для перевищення
на ділянках
та
будують за координатами розрахованими
за рівняннями
Зона 1
,
(19.38)
Зона 2
(19.39)
де
– координата кривої депресії;
,
– перевищення рівня води у водоймі
порівняно з рівнем води в дрені відносно
на ділянках
,
,
;
;
.
б) при недосконалих границях живлення (водойми, широкі канали) притік до дрени знаходять за формулою
,
(19.40)
де
,
–
притоки до дрени відповідно із лівої
і правої границь живлення, які визначають
за формулами
,
(19.41)
,
(19.42)
де
;
;
;
;
;
;
;
;
,
– фільтраційні опори на недосконалість
границь живлення (водойм, каналів);
– фільтраційний опір на недосконалість дренажу визначають за формулами (19.7), (19.8);
– коефіцієнт, який
приймають рівним
відтік із лівої і правої границь живлення визначають за формулами
,
(19.43)
(19.44)
Криву депресії
для перевищення
на ділянках
,
будуть визначатись за рівняннями
(19.38), (19.39) в яких замість
та
приймають
та
,
.
У випадку однорідного
безнапірного потоку з горизонтальним
водоупором при відсутності випаровування
притік до дрени визначають за формулою
,
(19.45)
,
(19.46)
де
,
,
,
– висоти рівня підземних вод, наведені
на рис. 19.8.
Криву депресії
для рівнів на ділянках
та
необхідно будувати за рівнянням
Зона 1
,
(19.47)
Зона 2
,
(19.48)
У всіх розглянутих системах криву депресії, побудовану по розрахункових рівнях, необхідно суміщати з границями урізу води у водоймі (дрені).
При розташуванні дрени між водоймою і віддаленою областю живлення (рис. 19.9) притік до дрени визначають за формулою
.
(19.49)
Рис. 19.9. Схема для розрахунку берегових дрен.
Ординату кривої
депресії
в
бік вододілу визначають за формулою
,
(19.50)
Притік фільтраційних вод, що надходять із водосховища визначають за формулою
,
(19.51)
де
,
,
,
,
,
.
– коефіцієнт, який
визначають за табл. 19.1.