19.5. Контроль режиму ґрунтових вод

Контроль режиму ґрунтових вод здійснюється за допомогою спостережних свердловин (п’єзометрів), розташованих рівномірно по всій території зрошувальної системи і по створах.

Мета режимних спостережень:

• контроль за меліоративним станом зрошуваних та дренованих земель;

• визначення характеру сезонних, річних та багаторічних змін рівня, температури, мінералізації і хімічного складу ґрунтових вод і напірних водоносних горизонтів, з якими ґрунтові води знаходяться в гідравлічному зв’язку;

• прогноз режиму ґрунтових вод;

• встановлення характеру впливу зрошення і дренажної мережі на режим ґрунтових і напірних вод в межах зрошуваного масиву.

Внутрішньогосподарську мережу спостережних свердловин розташовують рівномірно з врахуванням грунтово-меліоративних умов. В залежності від різнорідності умов на кожні 100-200 га обладнують приблизно 1-2 свердловини. Їх розташовують так, щоб охарактеризувати місцезнаходження рівня і мінералізацію ґрунтових вод на ділянках впливу зрошувальних каналів, колекторів і дрен, намагаючись до більш менш рівномірного покриття свердловинами зрошуваної території.

Рівномірно розташована мережа спостережних свердловин служить для складання карт глибин залягання і мінералізації ґрунтових вод. Влаштування свердловин по створах дозволяє встановити вплив вод зрошувальних і дренажних каналів на динаміку ґрунтових вод. Відстань від урізу води в каналі до спостережних свердловин приймають: 25, 50, 100, 200, 500, 700, 1000 і далі через кожні 500 м. Глибину свердловини приймають такою, щоб вона показувала рівень ґрунтових вод при будь-якому їх положенні.

Спостереження за рівнем ґрунтових вод по внутрішньогосподарській мережі проводять один раз на місяць. У випадку ускладнення меліоративного стану спостереження за рівнями ґрунтових вод необхідно виконувати частіше.

За даними спостережень за режимом ґрунтових вод роблять висновок про меліоративний стан зрошуваних земель і планують комплекс заходів проти засолення і заболочення.

Свердловини на іригаційно-грунтові води в четвертинних відкладеннях (рис. 19.22) проходять колонковим способом діаметром 161 мм з повним відбором керна і документацією геологічного розрізу. Свердловини обладнують тимчасовою обсадною трубою діаметром 146 мм і посадкою фільтрової колони діаметром 76 мм з засипкою гравію і одночасним забором обсадних труб.

Конструкцію і матеріал фільтра (металевий, азбестоцементний чи керамічний) вибирають в залежності від літологічної будови водоносних відкладень (сітчасті, без сітки, сітчасті з гравійною обсипкою).

Довжина фільтра рекомендується 1-2 м, довжина відстійника 1,0-1,5 м. Після закінчення буріння і витягнення обсадних труб затрубну порожнину свердловини тампують глиною.

Рис. 19.22. Конструкція внутрішньогосподарської спостережної свердловини: 1 – фільтраційна колонка; 2 – фільтр; 3 – відстійник; 4 – бетон М-100; 5 – захисний пристрій; 6 – кришка оголовка; 7 – запірний болт.

Площадку навколо гирла свердловини на глибину 0,4 м заливають бетоном. Для захисту свердловини від пошкодження передбачають влаштування азбестоцементних труб ВТ-9 діаметром 500 мм з заливкою бетону М-100.

Всі свердловини обладнують оголовками з кришками, які пригвинчують до патрубка свердловини болтами спеціальної конструкції.

Після буріння свердловини промивають чистою водою і проводять пробну відкачку протягом доби штанговим насосом або ерліфтом.

Заміри рівня води в свердловині проводять рулеткою з „хлопавкою” або електрорівномірами.