
- •18. Прогнозування гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваному масиві
- •18.1. Види гідрогеологічних прогнозів на гідромеліоративних системах та вимоги до них
- •18.2. Основні вихідні дані для прогнозу гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваних землях
- •18.2.1. Фільтраційні властивості ґрунтів
- •18.1. Типові характеристики фільтраційних властивостей ґрунтів
- •18.2.2. Інфільтраційне живлення ґрунтових вод
- •18.2.3. Критична глибина залягання ґрунтових вод
- •18.2. Залежність Нкр від мінералізації ґрунтових вод (мгв)
- •18.3. Методи прогнозу за гідрогеологічною аналогією
- •18.3. Критерії вибору об’єктів-аналогів
- •18.4. Балансові методи
- •18.4.1. Рівняння водного балансу зрошуваної території
- •18.4.2. Визначення терміну, за який рівень ґрунтових вод досягне критичної глибини
- •18.4.3. Сольовий баланс
- •18.5. Методи математичного моделювання
- •18.5.1. Диференціальні рівняння динаміки рівня ґрунтових вод
- •18.5.2. Формування граничних умов конкретних задач
- •18.6. Аналітичні методи
- •18.6.1. Розрахунки підвищення рівня ґрунтових вод при зрошенні в умовно однорідному пласті на водоупорі
- •18.6.2. Розрахунок підйому ґрунтових вод на зрошуваних територіях в неоднорідних пластах
- •18.6.3. Методи врахування складних природних і меліоративних умов в розрахункових схемах прогнозу
- •18.6. 4. Наближена оцінка можливості утворення верховодки при зрошенні
- •18.7. Розрахунок сольового режиму (прогноз засолення ґрунту зони аерації)
- •18.8. Прогноз мінералізації дренажного стоку
- •18.9. Характеристика сприятливого меліоративного режиму
- •Контрольні питання
18.6.1. Розрахунки підвищення рівня ґрунтових вод при зрошенні в умовно однорідному пласті на водоупорі
Необмежений в плані пласт. Цю модель необхідно застосовують в тих випадках, коли зовнішні границі області фільтрації настільки віддалені від зрошуваного масиву, що плив зрошення практично не досягає їх за розрахунковий період часу. Типові геометричні форми зони іригаційної інфільтрації в такій області представлені на рис. 18.2.
Рис. 18.2. Типові форми зони іригаційної інфільтрації в необмеженому пласті.
Основна розрахункова
схема – прямокутна
ділянка
інфільтрації з будь-яким співвідношенням
довжин його сторін
і
(див. рис. 18.2, а).
Прогнозне підвищення
рівня ґрунтових вод
при
розраховують за рівнянням
,
(18.56)
де
–
координати розрахункової точки планової
області, м;
– розрахункова інтенсивність іригаційної інфільтрації, м/добу;
– тривалість
прогнозного періоду, діб;
– коефіцієнт гідроємкості ґрунту в зоні аерації;
;
(18.57)
;
;
,
,
,
;
– геометричні
параметри ділянки інфільтрації, м;
– коефіцієнт рівнопровідності пласта, м2/добу.
Функція
введена і табульована
[рудаков].
Значення
для практичного використання застосовують
у табличній формі.
В характерних точках 1-4 зрошуваної ділянки (див. рис. 18.2, а) зручніше знаходити за спрощеною формулою
,
(18.58)
де
–
числові коефіцієнти, що залежать від
номера точки і:
при і=1;
при і=2;
приі=3;
при
і=4;
;
.
Максимум підвищення рівня відбувається в центрі цієї ділянки (точка 1). Процес підйому рівня при не припиняється з часом і може наближатись до поверхні землі, призводячи до підтоплення території
Для розрахунку в середній частині витягнутої в плані прямокутної ділянки інфільтрації зручно користуватись схемою смугової інфільтрації (див. рис. 18.2, б). В цьому випадку можна вважати, що рівень ґрунтових вод буде змінюватись тільки в одному напрямку – х. Розрахункова формула має вигляд
,
(18.59)
де
– відома спеціальна табульована функція
[рудак];
інші позначення ті ж.
У випадку кутової зони інфільтрації (рис. 18.2, в) необхідно змінити формулу
,
(18.60)
де
;
(18.61)
;
;
;
;
;
– кут зони може
бути в діапазоні від 0 до
.
Функція
введена і табульована, окремо представлені
графіки її при
[
]. Якщо
,
.
Величина
знаходиться за таблицями значень
функції
,
вважаючи
,
.
Коли кутова зона
інфільтрації представляє квадрант
(рис. 18.2, г),
тобто
,
формула для розрахунку
має вигляд
.
(18.62)
Для точок, розташованих близько одного краю зрошуваного масиву, можна застосувати схему інфільтрації півплощині (рис. 18.2, д) за формулою
.
(18.63)
Напівобмежений пласт. Якщо підвищення рівня ґрунтових вод розповсюджуються від зрошуваного масиву до зовнішньої границі області, необхідно переходити до схеми напівобмеженого пласта (рис. 18.3).
Рис. 18.3. Розрахункові форми і розташування зони іригаційної інфільтрації в напівобмеженому пласті.
Основна розрахункова
схема (рис.18.3, а)
– це прямокутна
ділянка
інфільтрації,
два боки якої паралельні границі пласта
.
Вісь
проведена через центр ділянки.
Співвідношення довжин його сторін може
бути будь-яким. прогнозне підвищення
рівня ґрунтових вод при
розраховують за формулою
,
(18.64)
де
,
;
;
;
;
;
;
;
– числовий
коефіцієнт, що залежить від типу
граничної умови на границі пласта
;
– координати
кутових точок ділянки інфільтрації,
м;
інші позначення ті ж.
Коефіцієнт
для проникної границі з заданим рівнем
(або розподіленим рівнем) води, тобто
при граничній умові першого роду
(наприклад, уріз водойми з фіксованим
рівнем, днище яру чи балки). У випадку
непроникної границі пласта (гранична
умова другого роду, наприклад,
водонепроникний корінний берег, скеля)
коефіцієнт
.
Рівняння (18.64) дійсне для всіх точок ділянки інфільтрації і прилеглої незрошуваної території. Результати розрахунків симетричні відносно осі .
Ізолінії
,
постійні згідно розрахункам за рівнянням
(18.64)
на будь-який строк прогнозу
,
концентрично огинають ділянку фільтрації,
але мають асиметричний характер за
рахунок впливу границі пласта
.
При
ці ізолінії перетинаються по нормалі
з вказаною границею, а у випадку
огинають її.
При
процес підвищення рівня ґрунтових вод
може продовжуватись необмежено довго,
наближуючись до поверхні землі і
викликати підтоплення відповідної
території. У випадку
цей процес затухає з часом і прогнозована
величина
асимптотично прагне до кінцевого
(граничного з часом) значення
.
Розрахунок
для планової схеми на рис. 18.3, а
виконується за рівнянням
,
(18.65)
де
;
(18.66)
– коефіцієнт
водопровідності пласта, м2/добу;
інші позначення ті ж, що в рівнянні (18.64).
Функція
введена і табульована для зручності
розрахунку
[ ].
Розрахунок
дозволяє виявити потенційно підтоплені
ділянки розглянутої території, де
необхідна оцінка строків розвитку
підтоплення за допомогою рівняння
(18.64).
При великій
витягнутості зрошуваної ділянки
паралельно осі
–
– доцільно користуватись схемою
смугової
інфільтрації
(рис. 18.3, б)
і застосовувати замість рівняння
(18.64) формулу
.
(18.67)
Схема смугової
інфільтрації може бути замінена більш
простою схемою інфільтрації
на напівлощині
(рис. 18.3, в),
якщо
.
Тоді замість формули (18.67)
можна застосувати залежність
.
(18.68)
Часто в районах
зрошення границі з заданими рівнями
води відрізняються суттєвою гідродинамічною
недосконалістю і характеризуються
граничними умовами третього роду (див.
п. 18.5.2.).
Ступінь цієї недосконалості кількісно
виражається питомим контактним
фільтраційним опором
,
доба/м на 1 м довжини границі [руданов].
Пласт-кут.
До
цього
типу пласта відносять
області
фільтрації,
що утворені
двома перетинаючими границями з
граничними умовами першого, другого
або третього роду. Якщо утворений ними
кут
дорівнює
область фільтрації представляє
пласт-квадрант
(рис. 18.4).
Рис. 18.4. Розрахункові схеми зони іригаційної інфільтрації в кутових областях фільтрації.
Осі і суміщають з схематизованими прямолінійними границями пласта-квадранта. Основна розрахункова схема (рис. 18.4, а) – це прямокутна ділянка іригаційної інфільтрації з будь-яким співвідношенням сторін, які попарно паралельні границям пласта.
Рівняння для прогнозу підвищення рівня ґрунтових вод при має вигляд:
,
(18.69)
де
;
;
;
;
;
;
– чисельні
коефіцієнти, що залежать від типу
граничної умови на границях пласта
відповідно при
і
;
– координати
кутових точок ділянки інфільтрації,
м;
інші позначення ті ж, що в рівнянні (18.64)
Коефіцієнт
або
приймає значення –1, якщо відповідна
границя має граничні умови першого
роду, і значення, рівне 1, – при її
непроникності (граничні умови другого
роду).
Розрахунки
інтерполяцією табличних значень
трудомісткі і тому доцільні при малій
кількості розрахункових точок. У випадку
необхідності прогнозу
для великої кількості точок території
необхідно здійснювати на ЕОМ весь об’єм
розрахунків, включаючи обчислення
конкретних значень інтеграла
,
що входять в нього, за допомогою
стандартних підпрограм математичного
забезпечення.
При
процес підйому рівня відбувається до
часу, що наближається до поверхні землі
і призводить до підтоплення даної
території. Якщо
,
або
,
,
цей процес буде затухати, асимптотично
наближуючись до кінцевих значень
підйому рівня
.
У випадку
затухання процесу йде бистріше,
знижується величина
,
що зменшує можливість підтоплення
території.
Рівняння для розрахунку за схемою наведеній на рис. 18.4, а, при має вигляд
,
(18.70)
де
– функція (18.66) з аргументами
значення яких ті ж, що і в рівнянні (18.69).
Процедура розрахунків
суттєво спрощується з переходом до
схеми
інфільтрації на внутрішньому квадраті
(див. рис. 18.4, б),
що допустимо при дотриманні нерівності
,
де
– відстань від кутової точки зрошуваного
масиву з координатами
до його центра. У випадку
розрахунок виконують за формулою
,
(18.71)
де позначення ті ж, що і в рівнянні (18.69).
Якщо контуру кутової зони інфільтрації співпадають з границями пласта-квадранта (див. рис. 18.4, в) і , розрахункова формула має вигляд:
.
(18.72)
Крім пласта-квадранта
застосовують схему
пласта-кута
при
.
Відповідні методи розрахунку
представлені в роботі [32
рудаков].
На рис. 18.4, г
показана одна із таких схем: суцільна
інфільтрація в пласті-куті з граничними
умовами першого роду на обох границях,
що утворюють кут
.
Розрахункова формула має вигляд:
,
(18.73)
де – функція (18.64), що визначеється за спеціальними графіками наведеними в [рудаков];
Пласт-смуга. Область фільтрації представляє в плані смугу між паралельними границями з граничними умовами першого, другого або третього роду (рис. 18.5). Область такого типу – це зрошувані ділянки на міжріччі, територіях між річкою або водосховищем і магістральним каналом, між двома глибокими балками і т.д. Однією із границь може служити контур річної тераси, що складений практично водонепроникними породами цоколя плато.
Рис. 18.5. Схеми до розрахунку підйому ґрунтових вод при зрошенні в пласті-смузі.
Вісь суміщають з лівою границею пласта. Основна розрахункова схема (рис. 18.5, а) – прямокутна ділянка інфільтрації з будь-яким співвідношенням довжин сторін, дві із яких паралельні границям пласта. Вісь проведена через центр ділянки. Рівняння для розрахунку при має вигляд
,
(18.74)
де
– відстань між границями пласта, м;
при граничних
умовах першого роду на обох границях
пласта;
;
(18.75)
при непроникності
границь
і граничній умові першого роду на
границі
;
(18.76)
;
;
;
;
– координати
кутових точок ділянки інфільтрації,
м;
– тривалість прогнозного періоду з початку дії іригаційної інфільтрації, діб.
Функції
і
введені і табульовані [руд]. Результати
розрахунків
симетричні відносно осі
.
Розрахункові ізолінії величини
на різні строки прогнозу концентрично
огинають в плані зрошуваний масив і
витягуються вздовж границь пласта з
граничними умовами першого роду, але
перетинаються по нормалі з непроникною
границею.
Процес підйому рівня ґрунтових вод затухає з часом; величина зі збільшенням асимптотично прагне до кінцевого значення , що характеризується гранично можливим підвищенням рівня ґрунтових вод.
Розрахунки
для планової схеми на рис. 18.5, а
можуть виконуватись за формулами:
при граничних умовах першого роду на обох границях пласта
,
(1877)
при непроникній границі і граничній умові першого роду на границі
,
(18.78)
де
ті ж, що в рівнянні (18.74).
Функції
і
введені і табульовані в роботах [руд].
Методика розрахунку
значно спрощується з переходом від
схеми прямокутного зрошуваного масиву
до схеми
смугової інфільтрації
(див. рис. 18.5, б),
що допустимо при
.
Тоді замість рівняння (18.74) можна
застосувати формулу
,
(18.79)
де – граничне за часом підвищення рівня ґрунтових вод, м;
при заданих рівнях
води на обох границях пласта;
при непроникній
границі
і заданому рівні води на границі
;
позначення
і
ті ж, що і в рівнянні (18.74).
Розрахунок при першому варіанті граничних умов здійснюють за формулами:
при
;
при
;
(18.80)
при
.
У
випадку другого варіанта граничних
умов розрахунок
виконують за формулами:
при
;
при
;
(18.81)
при
.
Функції
і
введені і табульовані [руд].
У випадку суцільної
інфільтрації в межах пласта-смуги (див.
рис. 18.5, в)
формула для розрахунку
має вигляд:
при першому варіанті граничних умов
;
(18.82)
при другому варіанті граничних умов
,
(18.83)
де
,
;
.
Граничні умови
третього роду для пласта-смуги пов’язані
в загальному випадку з гідродинамічною
недосконалістю обох границь з різними
значеннями параметра
:
на границі
і
на границі
.
Аналітичний розрахунок для прогнозу
величини
в цих умовах при інфільтрації на
прямокутній ділянці (див. рис. 18.5, а)
виконують за методикою, викладеною в
роботі [34руд].
Всі обчислювальні операції при
використанні даної методики необхідно
виконувати на ЕОМ.
Пласт-напівсмуга. Область такого типу відрізняється від пласта-смуги наявністю третьої границі, перпендикулярної двом паралельним граничним контурам (18.6). Ця границя також може характеризуватись граничними умовами першого, другого або третього роду. Характерними прототипами пласта-напівсмуги є: територія, обмежена річкою (водосховищем) і двома паралельними її притоками; ділянку між двома паралельними горизонтальними дренами, що впадають в основний дренажний колектор.
Рис. 18.6. Схематизація зони іригаційної інфільтрації в пласті-напівсмузі.
Осі і суміщають з лівою границею пласта і перпендикулярною їй границею. В основній розрахунковій схемі ділянка іригаційної інфільтрації не примикає до границь пласта і має форму прямокутника з будь-яким співвідношенням довжин сторін, дві із яких паралельні осі , а дві інші – осі (див. рис. 18.6, а). Рівняння для розрахунку при має вигляд:
,
(18.84)
де
,
,
,
;
– координати
кутових точок ділянки інфільтрації,
м;
всі інші позначення ті ж, що в рівнянні (18.74).
Коефіцієнт
приймає значення –1 і 1 при граничній
умові відповідно першого і другого
роду на границі
.
Використовуючи поряд з коефіцієнтом
функції
і
,
що виражаються інтегралами (18.75) і
(18.76), можна враховувати за допомогою
рівняння (18.84) будь-які комбінації
граничних умов першого та другого роду
на границях пласта-напівсмуги.
У випадку суцільної інфільтрації по площі пласта-напівсмуги (рис.18.6, б) розрахункова формула має вигляд:
при граничних умовах першого роду на всіх границях пласта
;
(18.85)
при непроникних границях і граничних умовах першого роду на границях і
,
(18.86)
де
,
;
.
Пласт-прямокутник. Область фільтрації замкнута прямокутним контуром із чотирьох взаємно перпендикулярних границь. Такий тип області застосовують в районах зрошення з розвинутою гідрографічною, іригаційною і дренажно-колекторною мережею (рис. 18.7).
Рис.18.7. Схематизація зони іригаційної інфільтрації в пласті-прямокутнику
В загальній розрахунковій схемі (рис. 18.7, а) область фільтрації прямокутники з будь-якими співвідношеннями сторін. Контури і центри цих прямокутників можуть не співпадати, сторони їх взаємно паралельні.
Рівняння для прогнозу підвищення рівня ґрунтових вод в такій області з граничними умовами першого роду на всіх границях виведені в роботі [30 руд]. Весь об’єм обчислених операцій при використанні даного рівняння доцільно виконувати на ЕОМ.
Якщо границі ділянки інфільтрації і пласта-прямокутника співпадають (рис. 18.7, б), величину підйому рівня на цій території при і заданих граничних рівнях води можна виразити формулою
,
(18.87)
де
;
(18.88)
;
;
;
;
;
– лінійні розміри
області фільтрації, м.
Максимальне
підвищення рівня приурочене до центру
ділянки (
;
)
і може бути розраховано за формулою
(18.89)
Функція
введена і табульована [30].