17.1. Класифікація земель за вмістом солей в залежності від типу засолення

(в чисельнику – сума солей, в знаменнику – токсичні солі, % водної витяжки 1:5)

Ступінь засолення	Хлоридний, сульфатно-хлоридний	Хлоридно-сульфатний	Сульфатний	Хлоридно-содовий і содово-хлоридний	Сульфатно-содовий і содово-сульфатний	Сульфатно-хлоридно-гідрокарбонатний
Незасолені	_<0,1_ <0,05	_<0,2_ <0,1	<0,3(1,0)** <0,15	_<0,1_ <0,1	_<0,15_ <0,15	_<0,2_ <0,15
Слабозасолені	_0,1-0,2_ 0,05-0,12	0,2-0,4(0,6)* 0,1-0,25	0,3(1,0)-0,6(1,2) 0,15-0,3	0,1-0,2 0,1-0,15	0,15-0,25 0,15-0,25	0,2-0,4 0,15-0,3
Середньозасолені	_0,2-0,4_ 0,12-0,35	0,4(0,6)-0,6(0,9) 0,25-0,5	0,6(1,2)-0,8(1,5) 0,3-0,6	0,2-0,3 0,15-0,3	0,25-0,4 0,25-0,4	0,4-0,5 0,3-0,5
Дуже засолені	0,4-0,8 0,35-0,7	0,6(0,9)-1,0(1,4) 0,5-1,0***	0,8(1,5)-1,5(2,0) 0,6-1,5***	0,3-0,5 0,3-0,5	0,4-0,6 0,4-0,6	Не зустрічаються
Дуже сильнозасолені (солончаки)	_>0,8_ >0,7	>1,0(1,4) >1,0	>1,5(2,0) >1,5	>0,5 >0,5	>0,6 >0,6	Не зустрічаються

Примітки. *Сума токсичних солей дорівнює сумі токсичних іонів, %;

SO₄(%)=[Cl+Na+Mg+SO₄^токс+HCO₃] %. Іони Cl;

Na, Mg відносяться до категорії токсичних повністю;

HCO₃^токс=НСО₃^заг-Са;

SO₄^токс=SO₄^заг-(Са-НСО₃).

**В дужках цифри відповідають рівням засолення за сумою солей в гіпсоносних ґрунтах.

***Показники за сумою токсичних солей при хлоридно-сульфатному та сульфатному типах засолення для категорії дуже засолених ґрунтів та солончаків визначені для зручності користування до 1,0-1,5 % проти 0,9-1,4 %.

Рис.17.2. Типи засолення ґрунтів в залежності від співвідношення аніонів та катіонів у водній витяжці.

17.2. Розподіл ґрунтів за глибиною залягання верхньої межі сольового горизонту

Незрошувані ґрунти		Зрошувані ґрунти
тип засолення	глибини, см	тип засолення	глибини, см
Солончаки та солончакові ґрунти	0-30	Солончаки та солончакові ґрунти	0-50
Солончакуваті: високосолончакуваті солончакуваті глибокосолончакуваті глибокозасолені	30-80 80-100 100-150 150-200	Солончакуваті Глибокозасолені	50-100 100-200
Незасолені	Більше 200	Незасолені	Більше 200

Солончаки мають водорозчинні солі з самої поверхні в такій кількості, що викликають загибель сільськогосподарських рослин.

За морфологічними признаками солончаки поділяють на:

• коркові (містять ),

• сульфатні (містять ),

• мокрі (містять гігроскопічні солі та ),

• чорні (містять , що викликає диспергацію гумусу).

За водним режимом вони розділяються на два типи: автоморфні, не зв’язані з ґрунтовими водами, і гідроморфні, що зазнають постійне або періодичне підживлення ґрунтовими водами.

Автоморфні солончаки пов’язані з виходами на поверхню стародавніх порід, що утворились на гідроморфних в минулому солончаках після пониження базису ерозії. Для них характерне глибоке (більше 5 м) залягання ґрунтових вод, що не мають капілярного зв’язку з кореневмісним шаром. Водний режим таких ґрунтів непромивний або періодично випітний після випадіння атмосферних опадів.

Гідроморфні солончаки формуються в умовах близького (до 3 м) залягання мінералізованих ґрунтових вод при наявності інтенсивних висхідних потоків вологи, що витрачається на випаровування. Вони поділяються на такі підтипи: типові, лукові, болотні, шорові, приморські та вторинні.

Типові солончаки формуються на терасах солоних озер, на підвищеннях між лиманами при глибині залягання дужемінералізованих ґрунтових вод до 2 м. Водорозчинні солі містяться у великій кількості по всьому профілю з максимальною концентрацією у верхній частині.

Лукові солончаки розповсюджені навколо боліт, озер в пониженнях високих заплавних терас, де мінералізовані ґрунтові води залягають на глибині 1-2 м; утворюються при засоленні лукових ґрунтів.

Болотні солончаки формуються в пониженнях рельєфу під солянковою рослинністю з домішками пригнічених болотних рослин, утворюються при засоленні лучно-бототних низинних та торф’яно-глеєвих ґрунтів при наявності дуже мінералізованих ґрунтових вод, що залягають на глибині 0,5-1,0 м.

Шорові солончаки розвиваються на дні сольових озер, що пересихають. Грунтові води дуже мінералізовані (до 100-150 г/л), залягають на глибині 0,5-1,0 м.

Приморські солончаки – найбільш молоді утворення морських побереж. Формуються при участі морських вод, що залягають на глибині 1-2 м.

Вторинні солончаки утворюються на зрошуваних землях або землях, що прилягають до них в результаті підйому мінералізованих ґрунтових вод.

За генезисом засолення ґрунту поділяється на реліктове (залишки минулих епох) і сучасне. Встановлення генезису соленакопичення необхідне для оцінки можливої реставрації засолення при промиваннях ґрунтів, прогнозування рівня ґрунтових вод і загальної оцінки меліоративного стану всієї території.