17.9. Меліорація солонців та солонцюватих ґрунтів при зрошенні

Солонці та солонцюваті ґрунти характеризуються пониженою родючістю через несприятливі водно-фізичні та фізико-хімічні властивості. Їм притаманна злитність, утворення ґрунтової кірки, щільність при висиханні, в’язкість при перезволожені і низькі запаси продуктивної вологи. Сформований під плямами солонців щільний слабоводопроникний ілювіальний горизонт обумовлює поганий водний, повітряний, тепловий режими і накопичення під ним солей, що перешкоджає нормальному розвитку рослин.

Основним прийомом покращення солонців є усунення лужності ґрунтів і витиснення натрію із ґрунтового поглинаючого комплексу з наступною заміною його на кальцій або залізо. Для цього в ґрунт вносять відповідні дози хімічних меліорантів, таких як:

• гіпс ( ),

• залізний купорос ( ),

• сірчану кислоту ( ).

Кількість необхідного гіпсу розраховують за формулою

, (17.8)

де – доза гіпсу, кг/га;

– кількість поглинаючого натрію, мекв на 100 г ґрунту;

– сума поглинутих катіонів, мекв/100г;

0,1 – коефіцієнт не токсичного натрію, що складає 10 % суми поглинутих основ;

– загальна лужність і водній витяжці, мекв/100 г;

1,0 – кількість лугу нетоксичного для рослин, мг.екв/100 г;

0,86 – еквівалентна маса гіпсу ( ), мекв;

10000 – площа, м²/га;

– потужність ґрунтового шару, м;

– щільність ґрунту, г/см³.

Розрахунок норм гіпсу за вказаною формулою ведеться на чистий меліорант, а при наявності домішок вносять поправки на баласт. Кількість гіпсу для витіснення натрію із ґрунтового поглинаючого комплексу при проявленні слабкого осолонцювання ґрунтів становить 2-4 т/га.

Гіпс вносять механізовано (РУМ-3) і загортають боронами в два сліди. Під впливом води, що надходить до ґрунту від поливів і атмосферних опадів, гіпс розчиняється і його кальцій витісняє обмінний натрій. Крім того, гіпс нейтралізує соду, зменшує рухливість ґрунтових колоїдів, токсичність розчинних форм заліза та алюмінію, нормалізує режим живлення рослин і сприяє засвоєнню доступної вологи. Меліоративна дія гіпсу залежить від ступеня його подрібнення, ретельності перемішування з ґрунтом, швидкості видалення продуктів обміну із зони аерації.

В якості хімічних меліорантів доцільно використовувати місцеві кальційвмісті речовини. Так із відходів, що накопичуються в кар’єрах з добутку вапнякового каменя і каменедробильних заводів, можна виготовити вапнякове борошно, яке містить 92 % . Але вапнування викликає підлуження ґрунтів, і можлива поява соди ( ) в ґрунтовому розчині, тому його необхідно проводити в сполученні з внесенням органічних добрив у великих дозах. Необхідно відмітити високу токсичність карбонатів ( ) особливо в поєднанні з іонами натрію ( ). В цьому випадку велика вірогідність утворення, як відмічалось раніше, дуже токсичної солі , що в 10 разів токсичніше за . Тому перевагу необхідно все ж таки віддавати гіпсуванню. Позитивний ефект вапнування відмічається на малонатрієвих солонцях.

Кислування як спосіб меліорації надто ефективний на ґрунтах содового засолення. Сірчану кислоту, враховуючи її високу окислювальність і реагентність, необхідно вносити із зрошувальною водою при можливості малої концентрації, так як вище 2 % вона пригнічує мікробіологічну діяльність і сприяє виносу кальцію із ґрунту.

Залізний купорос за ефективністю меліоруючої дії найбільше близький до гіпсу. Іони двохвалентного заліза усувають шкідливу дію іонів натрію на ґрунтовий поглинаючий комплекс, закріплюють гумінові сполуки ґрунту у вигляді слабкопептизованих залізовмісних сполук, чим запобігають їх вимивання із верхніх горизонтів ґрунту. Крім того, при його окисленні утворюється сірчана кислота, що реагує з іонами натрію, з наступним вимиванням його солей із ґрунту. Однак в результаті високої розчинності залізного купоросу, він в процесі обмінних реакцій перетворює доступні для рослин форми фосфітів в недоступні ( ).

Враховуючи позитивні і негативні сторони кожного із меліорантів, все ж перевагу необхідно віддавати гіпсу, не виключаючи застосування інших речовин. Якщо прийняти меліоративну дію хімічно чистого гіпсу за одиницю, то коефіцієнт перерахунку на еквівалентну кількість інших хімічно чистих меліорантів буде таким:

• гіпс ( ) 1,00

• залізний купорос ( ) 0,62

• сірчана кислота ( ) 0,57

• крейда, вапняк ( ) 0,58

• хлористий кальцій ( ) 0,85