тових водах, а також з гранично допустимою кількістю для вирощування сільськогосподарських культур.

Зрошувальні і поливні норми стічних вод і норми внесення їх осадів визначають з врахуванням:

• фізико-хімічних властивостей ґрунту;

• водного режиму ґрунту;

• виду сільськогосподарських культур, їх потреби у воді і поживних речовин;

• строків між зрошенням і збиранням врожаю;

• хімічного складу стічних вод і їх осаду;

• екологічних умов території;

• похилу території (не більше 5 % в бік водойми).

Внесенні осади стічних вод не повинні накопичуватись в ґрунті і сільськогосподарських культурах вище допустимої кількості.

Не допускається зрошення територій з виходами тріщинуватих порід і близьким заляганням ґрунтових і підземних вод.

Контрольні питання

1. Які критерії використовують при оцінці якості води для зрошення?

2. На що визначають вплив при оцінці агрономічних критеріїв?

3. Чим викликане вторинне засолення ґрунту при поливі водою з підвищеною мінералізацією?

4. За якими критеріями здійснюють оцінку зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення?

5. Як виражають токсичність води в еквівалентах хлору?

6. Які іони у зрошувальній воді впливають на під луження ґрунту?

7. За якими іонами в зрошувальній воді ведуть оцінку за небезпекою токсичного впливу на рослини?

8. Чому може відбуватись осолонцювання ґрунту при зрошені неякісною водою?

9. Що означає буферність ґрунту по відношенню до осолонцювання?

10. Що означає SAR при оцінці якості зрошувальної води?

11. Чому і як вводять «уточнене SAR*» при оцінці зрошувальної води?

12. Що представляють собою термодинамічні показники якості зрошувальної води?

13. Які вимоги пред’являються щодо температурного режиму зрошувальних вод?

14. В чому заключається покращення якості зрошувальних вод при їх розбавлені прісними водами?

15. Чому розбавлення зрошувальних вод є малоефективним заходом?

16. Коли необхідно здійснювати кислування зрошувальних вод?

17. За якими іонами підбирають дозу внесення сірчаної кислоти у зрошувальну воду при її кислуванні?

18. В яких випадках кальцієві меліоранти добавляють до зрошувальної води?

19. Від чого залежить доза внесення кальцієвих меліорантів при внесені їх у воду і ґрунт?

20. Яка різниця в розрахунку між дозою внесення кальцієвих меліорантів до води і до ґрунту?

21. Які критерії якості води за її температурою?

22. Як проявляється негативний вплив зрошувальної води за екологічними критеріями?

23. За якими екологічними показниками здійснюється нормування якості зрошувальної води?

24. Які дві групи екологічних показників виділяють при нормуванні якості зрошувальної води?

25. Яким чином здійснюють нормування вмісту азоту в зрошувальній воді?

26. Яким чином здійснюють оцінку якості зрошувальної води за наявності окремих мікроелементів важких металів?

27. Як здійснюють оцінку зрошувальної води за вмістом пестицидів?

28. Яким чином оцінюють зрошувальну воду за небезпекою погіршення санітарно-бактеріологічного стану природного середовища?

29. Як здійснюють оцінку зрошувальної води за технічними критеріями?

30. Як регламентується якість стічних вод і їх осаду для зрошення і удобрення?

31. В яких випадках не допускається зрошення стічними водами?

17. Розсолення зрошуваних земель

Засолення ґрунтів – це надмірне накопичення електролітних солей в кореневмісному шарі ґрунту, які пригнічують або зовсім знищують сільськогосподарські рослини, знижують кількість і якість врожаю.

Розрізняють первинне і вторинне засолення ґрунту. Первинне засолення – це природний (реліктовий) вміст солей в ґрунті.

Вторинне засолення – це засолення верхніх горизонтів ґрунту при випаровуванні близько розташованих ґрунтових вод або після поливу мінералізованою водою. Іншими словами, вторинне засолення – це будь-яке підсилення засоленості ґрунту в зв’язку з його зрошенням.