
- •16. Оцінка впливу якості зрошувальної води на гідрогеого-меліоративний стан агроландшафту
- •16.1. Оцінка якості зрошувальної води за агрономічними критеріями
- •16.1. Солестійкість сільськогосподарських культур
- •16.2. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення (за дсту 2730-94)
- •16.3. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою
- •16.4. Градація ґрунтів за реакцією середовища
- •16.5. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою її токсичного впливу на рослини (за дсту 2730-94)
- •16.6. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою
- •16.7. Градація ґрунтів за протисолонцюючою буферністю
- •16.8. Показники активності іонів кальцію
- •16.9. Дані для визначення рНс за додатками поправочного коефіцієнту для розрахунку sar*
- •16.10. Значення коефіцієнтів активності при різній іонній силі
- •16.11 Оцінювання якості зрошувальної води за
- •16.2. Заходи щодо покращення якості зрошувальної води за агрономічними критеріями
- •16.3. Оцінка якості зрошувальної води за екологічними критеріями
- •16.12. Максимально допустимі річні дози азотних добрив при
- •16.13. Оцінка якості зрошувальної води за вмістом
- •16.14. Класифікація мікроелементів та важких металів
- •16.16. Гранично допустимі концентрації пестициді
- •16.15. Класифікація пестицидів за ступенем небезпеки в зрошувальній воді, ґрунтах та рослинах (за внд 33-5.5-02-97)
- •16.17. Гранично допустимі концентрації бск5, фенолів, ціанінів, нафти, нафтопродуктів та детергентів у зрошувальній воді
- •16.4. Оцінка якості зрошувальної води за технічними критеріями
- •16.5. Вимоги до стічних вод і їх осаду для зрошення і удобрення
- •Контрольні питання
16.10. Значення коефіцієнтів активності при різній іонній силі
Іонна сила |
Коефіцієнт активності f |
|
одновалентний іони |
двовалентний іони |
|
0,001 0,002 0,003 0,004 0,005 0,006 0,007 0,008 0,009 0,010 |
0,96 0,95 0,95 0,93 0,92 0,92 0,92 0,91 0,90 0,89 |
0,86 0,79 0,74 0,73 0,72 0,69 0,67 0,66 0,64 0,63 |
0,015 0,020 0,025 0,030 0,035 0,040 0,045 0,050 0,055 0,060 |
0,88 0,87 0,85 0,84 0,83 0,83 0,82 0,81 0,80 0,80 |
0,59 0,55 0,53 0,50 0,49 0,47 0,45 0,44 0,42 0,40 |
Показники рСа і pNa визначають як від’ємні логарифми від активності іонів за формулами
,
(16.8)
.
(16.9)
Оцінювання зрошувальної води за термодинамічними показниками здійснюють за табл. 16.11 (ДСТУ 2730-94).
16.11 Оцінювання якості зрошувальної води за
термодинамічними показниками
Буферність ґрунту |
Термодинамічні потенціали зрошувальної води |
Клас якості води |
||
рNa-0,5pCa |
pH-pNa |
pH-pNa_ pNa-0,5pCa |
||
Низька Середня Висока |
Більше 1,35 Більше 1,25 Більше 1,20 |
3,0-4,0 3,0-4,5 3,0-5,0 |
Менше 3,0 Менше 3,6 Менше 4,2 |
І |
Низька Середня Висока |
1,35-0,65 1,25-0,55 1,20-0,50 |
4,0-5,0 4,5-6,0 5,0-7,0 |
3,0-7,0 3,6-11,0 4,2-14,0 |
ІІ |
Оптимальний температурний режим зрошувальної води повинен бути в межах від 10 до 30 С. Ці вимоги в основному стосуються поливу дощуванням. При зрошені поверхнево-самопливним, краплинним і внутрішньогрунтовим способом ці показники можуть знижуватись, так як вода безпосередньо не стикається з рослинами. При цих способах поливу температурний режим повинен бути таким, щоб не порушити цілісність зрошувальної системи через замерзання або надмірне випаровування води. Для поливів у поза вегетаційний період температура води не обмежується.