
- •16. Оцінка впливу якості зрошувальної води на гідрогеого-меліоративний стан агроландшафту
- •16.1. Оцінка якості зрошувальної води за агрономічними критеріями
- •16.1. Солестійкість сільськогосподарських культур
- •16.2. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення (за дсту 2730-94)
- •16.3. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою
- •16.4. Градація ґрунтів за реакцією середовища
- •16.5. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою її токсичного впливу на рослини (за дсту 2730-94)
- •16.6. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою
- •16.7. Градація ґрунтів за протисолонцюючою буферністю
- •16.8. Показники активності іонів кальцію
- •16.9. Дані для визначення рНс за додатками поправочного коефіцієнту для розрахунку sar*
- •16.10. Значення коефіцієнтів активності при різній іонній силі
- •16.11 Оцінювання якості зрошувальної води за
- •16.2. Заходи щодо покращення якості зрошувальної води за агрономічними критеріями
- •16.3. Оцінка якості зрошувальної води за екологічними критеріями
- •16.12. Максимально допустимі річні дози азотних добрив при
- •16.13. Оцінка якості зрошувальної води за вмістом
- •16.14. Класифікація мікроелементів та важких металів
- •16.16. Гранично допустимі концентрації пестициді
- •16.15. Класифікація пестицидів за ступенем небезпеки в зрошувальній воді, ґрунтах та рослинах (за внд 33-5.5-02-97)
- •16.17. Гранично допустимі концентрації бск5, фенолів, ціанінів, нафти, нафтопродуктів та детергентів у зрошувальній воді
- •16.4. Оцінка якості зрошувальної води за технічними критеріями
- •16.5. Вимоги до стічних вод і їх осаду для зрошення і удобрення
- •Контрольні питання
16.6. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою
осолонцювання ґрунту (за ДСТУ 2730-94)
Клас зрошувальної води за небезпекою засолення чи підлуження |
Відношення суми лужних катіонів натрію і калію (мекв/л) до суми всіх катіонів, % |
Клас якості зрошувальної води |
||
ґрунт піщаний і супіщаний, суглинковий високобуферний |
ґрунт суглинковий низько- і середньобуферний, глинистий високобуферний |
ґрунту глинистий низько- і середньобуферний |
||
І ІІ |
Менше 60 Менше 50 |
Менше 50 Менше 40 |
Менше 40 Менше 30 |
І |
І ІІ |
60-80 50-70 |
50-70 40-60 |
40-60 30-50 |
ІІ |
Примітки: 1. Градація ґрунтів за протисолоцюючою буферністю наведена в табл. 16.7. 2. Показники активності іонів кальцію в ґрунтах України наведені в табл. 16.8. |
16.7. Градація ґрунтів за протисолонцюючою буферністю
Буферність ґрунту |
Активність кальцію ґрунтового розчину, мекв/л |
Низька Середня Висока |
Менше 6,0 6,0-10,0 Більше 10,0 |
Отримані величини відношення суми лужних катіонів натрію і калію до суми всіх катіонів коригують якщо відношення магнію до кальцію більше одиниці. В цьому разі відношення катіонів натрію і калію до суми всіх катіонів (у відсотках) збільшують на ту кількість одиниць, що відповідає кількості десятих часток у відношенні магнію до кальцію.
Крім того існує ще декілька оцінок впливу якості зрошувальної води не небезпеку осолонцювання.
Коефіцієнт
(за І.П.Айдаровим, О.І.Головановим)
,
% (16.2)
де
,
,
– вміст зазначених іонів у зрошувальній
воді в мекв/л.
Для
території зі слабо дренованими
темно-каштановими ґрунтами,
схильними до осолонцювання, рекомендується
25
% при загальній концентрації солей
0,7-0,8 г/л, рН7,5.
Для південних чорноземів
15
% при концентрації солей 0,5-0,6 г/л і
рН<7,5.
16.8. Показники активності іонів кальцію
в ґрунтах України (узагальнені дані)
Назва ґрунту |
Активність кальцію ґрунтового розчину, мекв/л |
Лісостеп центральний |
|
Темно-сірий лісовий Чорнозем опідзолений Чорнозем типовий малогумусний Чорнозем типовий середньогумусовий |
3,5-5,5 4,0-6,0 4,0-5,0 6,0-7,5 |
Лісостеп лівобережний |
|
Темно-сірий лісовий Чорнозем опідзолений Чорнозем типовий малогумусний Чорнозем типовий середньогумусний Чорнозем типовий середньогумусний карбонатний |
3,2-5,0 4,0-6,0 6,0-7,5 8,0-12,0 9,0-13,0 |
Степ північний |
|
Чорнозем звичайний Чорнозем звичайний карбонатний |
6,0-9,0 7,0-13,0 |
Степ південний |
|
Чорнозем південний Темно-каштановий залишково солонцюватий Темно-каштановий середньосолонцюватий Темно-каштановий сильносолонцюватий Каштановий слабосолонцюватий Каштановий середньосолонцюватий Каштановий сильносолонцюватий Солонець степовий |
5,5-12,5 10,5-12,5 7,0-8,0 5,5-6,5 10,5-12,5 7,0-8,0 5,0-6,0 2,3-3,5 |
Коефіцієнт іонообміну (методика оцінки небезпеки підлуження та подальшого осолонцювання за І.А.Антиповим-Каратаєвим)
,
% (16.3)
де
– загальна концентрація солей у
зрошувальній воді, г/л.
При 1,0 – вода придатна для зрошення і не викликає небезпеки під луження та осолонцювання.
При <1,0 – вода непридатна для зрошення, тому що викликає процеси під луження та осолонцювання.
Оцінка якості зрошувальної води згідно показника натрієво-адсорбційного відношення SAR (за формулою Гапона):
.
(16.4)
При оцінці якості води з точки зору небезпеки осолонцювання враховують вміст катіонів у воді і мінералогічний склад ґрунту. Співвідношення катіонів у воді впливає на активність іонів натрію і його спроможність впроваджуватись в ґрунтовий поглинаючий комплекс, що враховує показник SAR. При поливах між зрошувальною водою і ґрунтом відбувається активна взаємодія, внаслідок якої формується новий склад ґрунтового розчину. Важливо встановити, в якому напрямку буде протікати цей процес.
Внаслідок взаємодії поливних вод і ґрунту може розвиватись процес осідання карбонатів, що спостерігається при різному підлужуванні ґрунтового розчину, або навпаки – розчин кальцієвих солей ґрунту у випадку підкислення розчину поливними водами. Осідання кальцію призводить до збільшення в розчині відсоткового вмісту натрію і зростання величини SAR. Ця тенденція, пов’язана зі складом зрошувальних вод і враховується при розрахунку «уточненого SAR*».
,
(16.5)
де
.
Складові
величини
знаходять за табл. 16.9.