Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГМС_16 Якість води.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
391.17 Кб
Скачать

16.6. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою

осолонцювання ґрунту (за ДСТУ 2730-94)

Клас зрошувальної води за небезпекою засолення чи

підлуження

Відношення суми лужних катіонів натрію і калію (мекв/л) до суми всіх катіонів, %

Клас якості зрошувальної води

ґрунт піщаний і супіщаний, суглинковий

високобуферний

ґрунт суглинковий низько- і середньобуферний, глинистий високобуферний

ґрунту глинистий низько-

і середньобуферний

І

ІІ

Менше 60

Менше 50

Менше 50

Менше 40

Менше 40

Менше 30

І

І

ІІ

60-80

50-70

50-70

40-60

40-60

30-50

ІІ

Примітки: 1. Градація ґрунтів за протисолоцюючою буферністю наведена в табл. 16.7.

2. Показники активності іонів кальцію в ґрунтах України наведені в табл. 16.8.

16.7. Градація ґрунтів за протисолонцюючою буферністю

Буферність ґрунту

Активність кальцію

ґрунтового розчину, мекв/л

Низька

Середня

Висока

Менше 6,0

6,0-10,0

Більше 10,0

Отримані величини відношення суми лужних катіонів натрію і калію до суми всіх катіонів коригують якщо відношення магнію до кальцію більше одиниці. В цьому разі відношення катіонів натрію і калію до суми всіх катіонів (у відсотках) збільшують на ту кількість одиниць, що відповідає кількості десятих часток у відношенні магнію до кальцію.

Крім того існує ще декілька оцінок впливу якості зрошувальної води не небезпеку осолонцювання.

  1. Коефіцієнт (за І.П.Айдаровим, О.І.Головановим)

, % (16.2)

де , , – вміст зазначених іонів у зрошувальній воді в мекв/л.

Для території зі слабо дренованими темно-кашта­но­ви­ми ґрунтами, схильними до осолонцювання, рекомендується 25 % при загальній концентрації солей 0,7-0,8 г/л, рН7,5. Для південних чорноземів 15 % при концентрації солей 0,5-0,6 г/л і рН<7,5.

16.8. Показники активності іонів кальцію

в ґрунтах України (узагальнені дані)

Назва ґрунту

Активність кальцію

ґрунтового розчину, мекв/л

Лісостеп центральний

Темно-сірий лісовий

Чорнозем опідзолений

Чорнозем типовий малогумусний

Чорнозем типовий середньогумусовий

3,5-5,5

4,0-6,0

4,0-5,0

6,0-7,5

Лісостеп лівобережний

Темно-сірий лісовий

Чорнозем опідзолений

Чорнозем типовий малогумусний

Чорнозем типовий середньогумусний

Чорнозем типовий середньогумусний карбонатний

3,2-5,0

4,0-6,0

6,0-7,5

8,0-12,0

9,0-13,0

Степ північний

Чорнозем звичайний

Чорнозем звичайний карбонатний

6,0-9,0

7,0-13,0

Степ південний

Чорнозем південний

Темно-каштановий залишково солонцюватий

Темно-каштановий середньосолонцюватий

Темно-каштановий сильносолонцюватий

Каштановий слабосолонцюватий

Каштановий середньосолонцюватий

Каштановий сильносолонцюватий

Солонець степовий

5,5-12,5

10,5-12,5

7,0-8,0

5,5-6,5

10,5-12,5

7,0-8,0

5,0-6,0

2,3-3,5

  1. Коефіцієнт іонообміну (методика оцінки небезпеки підлуження та подальшого осолонцювання за І.А.Антиповим-Каратаєвим)

, % (16.3)

де – загальна концентрація солей у зрошувальній воді, г/л.

При 1,0 – вода придатна для зрошення і не викликає небезпеки під луження та осолонцювання.

При <1,0 – вода непридатна для зрошення, тому що викликає процеси під луження та осолонцювання.

  1. Оцінка якості зрошувальної води згідно показника натрієво-адсорбційного відношення SAR (за формулою Гапона):

. (16.4)

  1. При оцінці якості води з точки зору небезпеки осолонцювання враховують вміст катіонів у воді і мінералогічний склад ґрунту. Співвідношення катіонів у воді впливає на активність іонів натрію і його спроможність впроваджуватись в ґрунтовий поглинаючий комплекс, що враховує показник SAR. При поливах між зрошувальною водою і ґрунтом відбувається активна взаємодія, внаслідок якої формується новий склад ґрунтового розчину. Важливо встановити, в якому напрямку буде протікати цей процес.

Внаслідок взаємодії поливних вод і ґрунту може розвиватись процес осідання карбонатів, що спостерігається при різному підлужуванні ґрунтового розчину, або навпаки – розчин кальцієвих солей ґрунту у випадку підкислення розчину поливними водами. Осідання кальцію призводить до збільшення в розчині відсоткового вмісту натрію і зростання величини SAR. Ця тенденція, пов’язана зі складом зрошувальних вод і враховується при розрахунку «уточненого SAR*».

, (16.5)

де .

Складові величини знаходять за табл. 16.9.