13. Які зміни можуть відбуватись в ландшафтах?

14. Наведіть приклад циклічних змін ландшафтів?

15. Що розуміють під стійкістю структури ландшафтів?

16. Що таке інваріант ландшафту?

17. Коли може відбуватись деградація ландшафту і яким чином її можна запобігти?

18. За якими ознаками класифікують ландшафти?

19. Які бувають відділи, системи, класи і типи ландшафтів?

20. Як класифікують ландшафти за континентальністю клімату?

21. Як класифікують ландшафти за ступенем геохімічного режиму?

22. Як класифікують ландшафти за антропогенними факторами їх формування?

23. Які бувають ландшафти за стійкістю до антропогенної дії і ступенем їх мінливості?

24. Як характеризують антропогенну дії на ландшафти?

25. Що представляє собою фізико-географічне районування території?

26. Що представляють собою фізико-географічні країни? Які фізико-географічні країни виділені в Україні?

27. Що називають фізико-географічною зоною, підзоною, провінцією і областю? Які фізико-географічні зони і підзони виділяють в Україні?

28. Для яких потреб використовують фізико-географічне районування території? Наведіть приклад.

29. Охарактеризуйте степові ландшафти України.

30. Сформулюйте концепцію ландшафтних меліорацій.

31. Яке місце структури та інваріанту ландшафту в системі ландшафтних меліорацій?

32. Чому предмет ландшафтні меліорації має комплексний характер?

33. Охарактеризуйте основні принципи ландшафтних меліорацій?

34. В чому проявляється взаємозв’язок природокористування, землеустрою і ландшафтних меліорацій?

35. Що таке моніторинг зрошуваних земель?

36. Які ступені моніторингу розрізняють?

37. Хто здійснює моніторинг стану земель, що використовуються в сільському господарстві?

38. Які складові частини входять в систему моніторингу зрошуваних земель?

39. Що представляє собою ландшафтно-меліоративна система?

40. Що розуміють під меліоративним режимом зрошуваних земель?

41. Які показники меліоративного режиму спостерігають гідрогеолого-меліоративні експедиції?

42. Яку інформацію про стан зрошуваних земель регулярно подають гідрогеолого-меліоративні експедиції?

43. Для чого застосовують дослідні виробничі ділянки – елементарний ландшафт в системі моніторингу зрошуваних земель?

44. Які математичні моделі використовують в системі моніторингу при розробці адаптивного меліоративного режиму?

45. Які складові частини входять у систему інформаційних технологій моніторингу зрошуваних агроландшафтів?

16. Оцінка впливу якості зрошувальної води на гідрогеого-меліоративний стан агроландшафту

Оцінка якості зрошувальної води як джерела зрошення є обов’язковим при проектуванні та проведенні меліоративних заходів. При оцінці придатності води для зрошення та впливу її на гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту необхідно враховувати три аспекти:

• агрономічні критерії;

• екологічні критерії;

• технічні критерії.

Під час оцінювання якості зрошувальної води виділяють:

І клас – «Вода придатна до зрошення»;

ІІ клас – «Обмежено придатна».

Вода більш низької якості, показники якої виходять за межі значень другого класу, – непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її складу. Зрошувальна вода ІІ класу використовується за умови обов’язкового застосування комплексу заходів попередження деградації ґрунтів.

16.1. Оцінка якості зрошувальної води за агрономічними критеріями

При оцінці зрошувальної води за агрономічними критеріями у відповідності до ДСТУ 2730-94 визначають вплив її на:

• ґрунт, для збереження і підвищення родючості, а також запобігання процесів засолення, осолонцювання і підлуження;

• урожайність сільськогосподарських культур;

• якість сільськогосподарської продукції.

Нормування показників якості зрошувальної води за агрономічними критеріями необхідно здійснювати з врахуванням складу і властивостей ґрунтів в умовах, коли рівень ґрунтових вод не перевищує критичного рівня при рекомендованих режимах зрошення.

Всі ці питання розглядаються на базі даних хімічних аналізів води і ґрунту. Крім загального вмісту солей (мінералізація, г/л) використовують дані по співвідношення у воді різних іонів: Са⁺²; Mg⁺²; Na⁺; K⁺; CO₃^-2; HCO₃^-; Cl^-; SO₄^-2, а також за значенням водневого показника рН.

Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення ґрунтів.

В першому наближені за загальним вмістом солей можна прийняти такі значення:

• М=0,2-1,0 г/л – вода придатна для зрошення;

• М=1,0-3,0 г/л – вода небезпечна з точки зору вторинного засолення ґрунтів;

• М=3-5 г/л – вода непридатна, тільки за винятком, може використовуватись на піщаних ґрунтах, при умові достатнього природного дренування та здійснення промивного режиму.

Оцінка якості зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення при тривалому зрошенні:

• М0,45 г/л – вода доброї якості (небезпеки вторинного засолення немає);

• М=0,45-1,92 г/л – вода середньої якості (є небезпека вторинного засолення при тривалому зрошенні);

• М>1,92 г/л – вода поганої якості (висока небезпека вторинного засолення).

Оцінка якості зрошувальної води з точки зору солестійкості сільськогосподарських культур (табл. 16.1).

16.1. Солестійкість сільськогосподарських культур

Солестійкість сільськогосподарських культур	Сільськогосподарська культура	Гранично допустима концентрація солей у водній витяжці ґрунту, г/л
Найбільш солестійкі	Ячмінь, овес, бавовник, буряки цукрові, рис	4,5-5,1
Середні за солестійкістю	Пшениця яра, буряки столові	1,3-3,2
Низька солестійкість	Плодові (абрикоси, персики, груші) та овочеві (цибуля, морква та ін.)	0,6

Оцінку токсичного впливу окремих іонів, які містяться в зрошувальній воді на сільськогосподарські культури здійснюють через неоднакову їх небезпечність. В першу чергу, необхідно враховувати вміст в зрошувальній воді окремих найбільш токсичних іонів (Na⁺, Cl^-, бору, нітратів тощо).

Для комплексної оцінки токсичності наявних іонів вміст їх виражають через еквівалент хлору (мекв/л)

(16.1)

де – сума токсичних солей в еквівалентах хлору, мекв/л;

– сума хлоридів, мекв/л;

– сума токсичних сульфатів, мекв/л;

– сума токсичних гідрокарбонатів, мекв/л;

– сума токсичних карбонатів, мекв/л.