Складнопідрядні речення розчленованого типу

1. Загальна характеристика СПР розчленованого типу.

2. СПР зі значенням зумовленості.

3. СП умовні речення.

4. СПР причини.

5. СП допустові речення.

6. СПР мети.

7. СП наслідкові речення.

Література

1. Слинько І.І.,Туйванюк Н.В.,Кобилян М.Ф.,Синтаксис СУМ.Проблем,пит. -

К., 1994, с. 541- 575.

2. Гуйванюк Н. В., Карпащук О. ., Кульбабська О. В. Синтаксис СУМ: Схеми

і таблиці - пера, 1999.

3. Кващук А. Г. Синт. СР. — Параграф 11—15. Шульксук К. Ф. Скл. реч. в

УМ. — с. 38—45.

5. СУМ (за ред. Пономарева) — К., 1997, — с. 333—337.

6. Доленко—Кващук. СУМ. — с. 324—329.

7. Белошанкова.А. Синтаксис. М., 1977. с. 222—224.

8. СРЯ под. ред. Белошап. М., 1989. —Параграф 86 (те саме).

9. Грамматика СРЛЯ. М, 1970., — с. 710—726.

І. Загальна характеристика СПР розчленованого типу

1) Критерій розмежування речень розчленованої і нерозчленованої структури(характер відношення підрядної до головної, асем. спол., спол. слова

(семантичні сполучники).

2) Диференційовані ознаки речень розчленованої структури (підрядний член пояснює головне в цілому, головна не передбачає вид підрядної, головна самостійна, сам. сполучники).

Отже, підрядні члени розчленованих речень не мають опорних компонентів у головній частині(ОС чи займ. антицедентів) і пов'язуються із головною частиною за допомогою семантичних сполучників, що визначають загальне значення речення.

Пр. : Ми поїхали до Києва, бо хотіли відвідати його музей.

Ми поїхали до Києва, щоб відвідати його музей.

Ми поїхали до Києва, хоч деканат пропонував інші варіанти.

Ми поїхали до Києва, коли там цвілили каштани.

Ми поїхали до Києва, так що канікули були змістовними.

Крім указаних ознак, цей поділ речень має ще деякі риси, що відрізняють такі речення від НС:

▪         важливість співвідношення видочасових і способових форм присудків (час., умов., ціл.)

▪         місце складових частин вільне і має не стильове, а граматичне значення.

▪         як показують наведені приклади речень розчленованого типу подібно до обставин у ПР виконують роль обставинних поширювачів.

У шкільній класифікації більшість видів СПР розчленованого типу називається обставинними. Бєлошапкова пропонує термін детермінантні, чернівецькі автори останнім часом також дотримуються цього погляду.

Серед детермінантних у структурно-семантичній класифікації виділяють такі розряди:

- речення зі значенням зумовленості (умовні, причинові, допустові, мети, наслідку);

- речення з часовими відношеннями;

- речення з порівняльними відношеннями;

- речення із зіставними відношеннями.

Темою сьогоднішньої лекції будуть перші.