6. Спр мети

ГЧ дія

 

ПЧ її мета

   

 

 

Такі речення виражають пряму обумовленість: у підрядній частині повідомляється про бажаний наслідок того, про що йдеться у головній частині.

Пр.: Сама втекла в сніги, у глухомань, щоб віднайти душевну рівновагу

(Л.Костенко).

Отже, ці речення пов'язані семантично із причиновими (бо хотіла віднайти), умовними (якщо втечеш... віднайдеш...), в яких також виражається пряма зумовленість.Однак на відміну від причинових та умовних, у реченнях мети подія

1) можлива лише в результаті цілеспрямованої дії;

2) така подія нереальна, а потенційна, пердбачувана.

Отже, підрядна частина таких речень гіпотетична (морфологічний присудок — інфінітив або умовний спосіб з додаванням частки б до сполучника).

Пр.: Ця пихата... мікролюдина зробила все [для того], щоб художник відчув

cебе меншим і нікчемнішим за неї (О. Довженко).

Таким чином, граматичні ознаки речень мети:

- сполучі засоби мають частку би;

- гіпотетичність присудка підрядної частини (інфінітив або умовний спосіб).

За семантикою такі СПР поділяються на:

-власне-цільові

-невласне-цільові.

Власне-цільові СПР: у головній частині таких речень виступають слова (здебільшого присудки), зі значенням цілеспрямованого руху чи подій, акції (втекла, зробив). Основний засіб зв'язку – сполучник щоб (див. приклади вище).

Місце підрядної частини вільне, постпозиція найтиповіша. Щоб утворює основну модель. Похідні: для того щоб, затим щоб, з тим щоб; аби, частка нехай (хай)

Пр.: Твій віск громада на свічки взяла, аби при них читати боже слово

(Леся Українка)

Антосю, голубе, поклич матір, хай дасть мені валер'янових крапель

(Винниченко).

У випадку використання у головній частині слів зі значенням повинності треба, потрібно, необхідно і под. підрядна частина набуває значення підстави.

Пр.: Щоб бути художником, треба мати багату уяву (О. Довженко).

Речення цієї моделі легко фразеологізуються.

Пр.: Одного дня досить, щоб справитись (Довженко).

Невласне-цільові.

Бєлошапкова називає їх реченнями антимети, чернівецькі автори – несправжньої мети. Такі речення мають своєрідну семантику складових частин: невідповідність змісту головної частини змістові підрядної

Пр.: Десь-не-десь мигне на небі зірка, щоб за хвилину знов сховатись

(У. Самчук).

Хлопчик, зачарований Десною, виріс, щоб усіх нас чарувать

(П. Дорошенко).

Уже кружляє листя жовторжаве, щоб на асфальті мокрому спочить

(М. Рильський).

Формотворчі ознаки таких речень:

- сполучник щоб (рідше для того щоб)

- постпозиція підрядної частини.