Показники забезпеченості населення майном і житлом

Матеріальне становище населення оцінюється не лише його поточними доходами, а й накопиченими за певний час ре­сурсами. Тому серед індикаторів матеріального добробуту на­селення окреме місце посідають показники забезпеченості май­ном і житлом.

Забезпеченість майном характеризується обсягом накопи­чених товарів тривалого користування в розрахунку на 100 до­могосподарств. Джерелом інформації про наявність товарів тривалого користування незалежно від терміну їх експлуатації та джерел надходження (куплені або подаровані) є дані вибіркового обстеження домогосподарств.

Забезпеченість житлом характеризується розміром зага­льної (житлової) площі, що припадає на одного мешканця і роз­раховується діленням відповідної площі житла (м²) на серед­ньорічну чисельність постійного населення.

Не менш важливими характеристиками житлового забезпе­чення населення є показники поліпшення житлових умов та благоустрою житла. Благоустрій житла характеризується часткою квартир, що мають: центральне опалення, водопостачання (холодне та гаря­че), газопостачання, каналізацію, ванну та телефон.

• Оцінка диференціації витрат населення

Розмір витрат є визначальним критерієм матеріально­го добробуту населення і домогосподарств, оскільки дає об'єк­тивнішу оцінку реальних доходів, у тому числі недекларованих. Інформаційною базою є дані вибіркових обстежень умов жит­тя, які враховують всі види витрат домогосподарств, за винят­ком тих, що пов'язані з підприємницькою та фермерською діяльністю, а також самозайнятістю.

Статистика оцінює розмір сукупних витрат домогосподарств та їх складових: грошових витрат та вартості спожитих натура­льних надходжень, пільг і субсидій.

Головною складовою грошових витрат є споживчі витрати - витрати домогосподарств (населення) на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, незалежно від місця здійснення витрат (організований чи неорганізований ринок, у приватних осіб). Сюди ж включаються витрати на продукти та то­вари для домашніх улюбленців (собак, котів, пташок тощо).

У розгорнутому вигляді споживчі витрати містять такі статті:

Продовольчі товари	Харчові продукти, алкогольні напої, тютюнові вироби, харчування поза домом
Непродовольчі товари	Одяг, тканини, взуття, килими, товари культурно-побутового призначення
Оплата послуг

Статистика вивчає розмір споживчих витрат і їх склад у ці­лому та в розрахунку на одне домогосподарство. Структура та співвідношення окремих складових споживчих витрат є показ­ником матеріального добробуту населення та домогосподарств. Переважання частки витрат на непродовольчі товари та оплату послуг є свідченням матеріального благополуччя.

Про подібність структур споживчих витрат домогосподарств різних груп свідчить значення коефіцієнта подібності структур h, яке наближується до 1:

Неспоживчі витрати мають таку структуру:

Витрати на особисте підсобне господарство	Купівля худоби, птиці, плата за ветеринарні послуги та медикаменти тощо
Допомога родичам та іншим особам	Подарунки, допомога родичам та друзям та іншим особам
Купівля нерухомості	Будинки, квартири, гаражі
Будівництво житла та інших будівель	Оплата робіт та матеріалів для будівництва житла, дач і господарських приміщень
Заощадження	Купівля акцій, сертифікатів, валюти, банківські вклади
Аліменти	Утримання неповнолітніх та батьків похилого віку
Податки, збори та внески	Різного роду податки, збори, мито, страхові внески
Інші витрати	Збір коштів на обслуговування шкіл, дитсадків, позичені та повернені домогосподарством гроші

До сукупних витрат входить також вартість натуральних надходжень (спожитих продуктів, алкогольних напоїв та тю­тюнових виробів, отриманих від особистого підсобного госпо­дарства та самозаготівель), також вартість пільг і субсидій (на оплату житлово-комунальних послуг, санаторно-курортних путівок, проїзд у міжміському транспорті, оплату телефону).

Рівень матеріального добробуту населення характеризуєть­ся розміром витрат і рівномірністю їх розподілу між окремими верствами. Узагальнюючими характеристиками розподілу на­селення (домогосподарств) за їх витратами є: середня, мода, медіана, квартилі, децилі, а також показники диференціації: децильної диференціації, коефіцієнт Джині.

• Показники споживання матеріальних благ

Споживання матеріальних благ - це використання на­селенням товарів і послуг для задоволення особистих та колективних потреб. Статистика визначає загальний фонд споживання товарів і послуг та середньодушовий рівень їх споживання (загальний фонд споживання, ділений на середньорічну чисельність наявного населення).

Обидва показники подаються у вартісній та натуральній формі і визначаються в середньому за місяць.

Вартісні оцінки рівня споживання розраховуються у порівняних цінах. Натуральні - наводяться за основними групами продуктів харчування, а також по взуттю, одягу та тканинах. Середньодушове споживання продуктів харчування розрахову­ється у кілограмах (яйця в штуках), а також в умовно-натураль­них одиницях, що враховують енергетичну цінність продуктів (ккал) та вміст поживних речовин (грам).

Матеріальні умови життя населення становлять підґрунтя для його соціального становища.