
- •© Іфнтунг, 2010
- •Лабораторна робота 1
- •Лабораторна робота 2
- •1. Спосіб плавної зміни частоти
- •2. Спосіб фіксованих частот
- •Лабораторна робота 3
- •Технічні характеристики см-5
- •Лабораторна робота 4
- •Лабораторна робота 5
- •Технічні характеристики
- •Лабораторна робота 6
- •Технічні характеристики
- •Прилад та принципи роботи
- •Перелік рекомендованих джерел
2. Спосіб фіксованих частот
При наявності у віддалеміра двох
фіксованих частот маємо три рівняння
(2.3) , (2.4). Але на відміну від способу
плавної зміни частоти величина
невідома. Для її визначення необхідно
додатково знати приблизну віддаль
,
(2.7)
що дає четверте рівняння і можливість однозначного визначення віддалі.
Існує дві основні модифікації способу фіксованих частот: 1) спосіб кратних частот; 2) спосіб близьких частот.
Порядок визначення відстані для цих способів такий.
2.1. У способі кратних частот частоти повинні задовольняти співвідношенням:
;
Розглянемо приклад, коли віддалемір має 3 фіксовані частоти.
Приблизне значення віддалі
використовується, щоб визначити
для мінімальної частоти
:
,
,
де
-
операція заокруглення до цілого.
Тепер знаходиться наступне наближення віддалі:
і значення
для другої частоти
:
,
На останньому етапі знаходиться
,
для найбільшої частоти і остаточне
значення віддалі:
,
,
,
.
На кожному етапі необхідно, щоб
витримувалось співвідношення між
величиною mDпр
і довжиною хвилі
,
для якої знаходиться число
:
.
(2.8)
Наприклад, для другої частоти
.
2.2. Спосіб близьких частот. У цьому випадку частоти задовольняють наступним співвідношенням
.
Визначення віддалі проводиться в
такому порядку: розв’язуючи систему
рівнянь (2,3,4,7) для двох частот
,
, знаходять
, далі
,
і точне значення віддалі на частотах
і
.
Аналогічні дії повторюються на частотах
,
; на частотах
Розглянемо порядок обчислень для
частот
.
Прирівнюючи праві частини системи (2.3)
і враховуючи (2.4, 2.7) маємо:
,
(2.9)
де
.
З (2.9) одержимо
,
а після заокруглення
.
Далі знаходимо :
,
яке заокруглюємо до цілого:
і визначаємо остаточне значення віддалі на частоті :
,
та на частоті :
,
де
.
З рівняння (2.9), здійснивши перехід до середніх квадратичних помилок, отримаємо вимоги до точності, з якою необхідно знати віддаль для вирішення неоднозначності на частотах , :
(2.10)
Порядок виконання роботи
1) Отримати від викладача дані частот
,
, на яких спостерігались мінімуми світла
, і значення
. Для цих даних знайти віддаль, виміряну
світловіддалеміром з плавною зміною
частоти. Результати розрахунків звести
в таблицю 2.1. Значення робочої швидкості
взяти з попередньої роботи.
Таблиця 2.1
, кГц |
30345,8 |
, кГц |
32495,9 |
|
16 |
|
225,82 |
|
226 |
, м/с |
299703446 |
|
9,87627434 |
|
1116,019 |
2) Знайти віддаль, виміряну віддалеміром
з кратними частотами:
;
;
.
Показники фазометра:
,
,
. Приблизне значення віддалі -
. Перевірити виконання умови (2.8) для
всіх частот. У таблиці 2.3 наведений
приклад визначення віддалі.
Таблиця 2.2 Вихідні дані
,м |
|
|
|
,м/с |
2000 |
277,2 |
151,3 |
325,5 |
299703446 |
Таблиця 2.3 Визначення віддалі
1 |
,м |
2000,022996 |
11 |
|
17,28 |
2 |
|
0,77 |
12 |
|
17 |
3 |
|
1,99998 |
13 |
|
17,42 |
4 |
|
1,23 |
14 |
,м |
1742 |
5 |
|
1 |
15 |
|
0,9042 |
6 |
|
1,77 |
16 |
|
20,00022996 |
7 |
|
1770 |
17 |
|
174,198 |
8 |
|
0,42 |
18 |
|
173,29 |
9 |
|
200,0022996 |
19 |
|
173 |
10 |
|
17,70 |
20 |
|
173,9042 |
м
<
<
<
3) Знайти віддаль
,
виміряну віддалеміром з сіткою частот:
;
;
.
Показники фазометра:
,
,
.
Приблизне значення віддалі
.
Перевірити виконання умови (2.10) для
і
.
Результати обчислень звести в таблицю
2.5.
Таблиця 2.4 Вихідні дані
,м |
|
|
|
,м/с |
1000 |
319,7 |
121,0 |
107,6 |
299703446 |
Таблиця 2.5 Визначення віддалі
1 |
|
2997,03446 |
10 |
|
0,0336336 |
2 |
|
0,6673 |
11 |
|
164,72 |
3 |
|
0,888 |
12 |
|
165 |
4 |
|
0,336 |
13 |
|
165,888 |
5 |
|
0,1153 |
14 |
|
828,611 |
6 |
|
0 |
15 |
|
165,336 |
7 |
|
10,02353 |
16 |
|
828,625 |
8 |
|
0,0885915 |
17 |
|
828,618 |
9 |
|
9,990 |
<
Звітність по роботі
При оформленні лабораторної роботи необхідно дати алгоритми обчислень для 3-х способів вирішення неоднозначності і результати у вигляді таблиць 2.1-2.5.
Контрольні запитання
Чим відрізняється імпульсний спосіб віддалеметрії від фазового?
В чому полягає неоднозначність фазового способу віддалеметрії?
Яким шляхом вирішується неоднозначність у фазових віддалемірах?
Яким вимогам повинна відповідати сітка частот у віддалемірах з кратними частотами і з близькими частотами?