2.Податок на прибуток

Законом № 5083  внесено   кардинальні зміни  у Податковий  кодекс (ПКУ)   щодо  порядку нарахування та сплати податку на прибуток, починаючи з 2013 року.

1.     Ставка податку на прибуток у 2013 році.

Відповідно до абз.4 п.10 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ ставка податку на прибуток з 1  січня  2013  року  по  31  грудня  2013  року  включно - 19  відсотків

2.     Сплата авансових внесків з податку на прибуток у січні-лютому 2013 р.

Одне з нововведень Закону № 5083 — сплата авансових внесків у січні — лютому 2013 р. Платяться вони у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в декларації за 9 місяців 2012 року. Це передбачено абз. 2 п. 2 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ.

Наприклад, у рядку 14 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 р. був відображений податок у сумі 27 000 грн. Отже, за січень 2013 року потрібно буде сплатити внесок у сумі 27 000/9 = 3000 грн., за лютий 2013 року - таку ж саму суму.

Термін сплати внесків — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Варіант А: Необхідно платити за звітний період «січень 2013 року» - до 20 лютого 2013 року і за «лютий» - до 20 березня 2013.

Варіант Б: У січні - це до 20 січня і у лютому - це до 20 лютого 2013 року.

Набагато вдаліше у даному пункті Кодексу виглядала б формулювання «сплачують за січень — лютий» замість «сплачують у січні — лютому». Тоді платник чітко діяв би за варінтом «А».

А при діючій редакції закону будемо чекати відповідних роз’яснень ДПС.

Згідно того ж абз. 2 п. 2 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ авансові внески у січні — лютому 2013 р. повинні платити ті, хто починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 Кодексу. тобто усі підприємства – платники податку на прибуток, що мають позитивне значення податку за результатом 9 місяців 2012 р.

3.     Авансові внески з податку на прибуток, починаючи з березня 2013 року: загальні правила нарахування та сплати.

Платники податку на прибуток, які відповідають одночасно трьом наступним критеріям:

а) у попередньому звітному році мали прибуток;

б) отримали за попередній рік дохід, що перевищує 10 млн. грн.;

в) не є новоствореними (зареєстрованими протягом звітного року) підприємствами, сільгоспвиробниками або неприбутковими організаціями,

 щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний податковий рік (2012 рік)  без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. 

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Внески потрібно платити у строки, встановлені Податковим Кодексом для місячного періоду. А згідно з  ПКУ для місячного періоду встановлений 20-денний термін подання декларації (п.п. 49.18.1) і 10 денний після подання декларації строк сплати податкового зобов’язання (п. 57.1). Виходить, що кожний з авансовиих внесків потрібно платити не пізніше 30-го числа наступного місяця.

Наприклад:

- за березень 2013 р. — до 30 квітня включно;

- за квітень 2013 р.  — до 30 травня включно і т.д.

Потрібно також враховувати наступний момент.

У відповідності з новим п. 57.1 ПКУ дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків починається з місяця, наступного за граничним терміном подання декларації за попередній  рік та закінчується місяцем подання декларації за звітний рік. Тобто, таким періодом у 2013-му році буде березень 2012 р. — лютий 2013. Отже, внески потрібно буде платити, починаючи з березня 2013 р., а точніше — у квітні за березень.

Авансові внески з податку на прибуток, починаючи з березня 2013 року, сплачувати не будуть:

а) новостворені підприємства,

б) виробники сільськогосподарської продукції,

в) неприбуткові установи (організації),

г) платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують десять мільйонів гривень.

При цьому декларація з податку на прибуток  подається такими платниками за рік, а протягом року (за календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) подавати її не потрібно.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного податкового року не отримав прибутку, а  за підсумками першого кварталу отримує прибуток  має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

4.     Узагальнюючий алгоритм сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2013 році у вигляді таблиці.

Платники податку на прибуток
У яких доходи за 2012 рік  перевищують 10 млн.грн.	У яких доходи за 2012 рік не перевищують 10 млн.грн. та неприбуткові організації	Зареєстровані протягом 2013 року (новостворені)
	Сплачують податок на прибуток лише на підставі річної податкової декларації за 2013 рік. За періоди з березня 2013 року не сплачують авансових внесків. Не подають податкові декларації протягом 2013 року (за календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців).

 

За підсумками 2012 року і першого кварталу 2013 року отримують прибуток.	За підсумками першого кварталу 2013 року не отримали прибутку	За підсумками 2012 року не отримали прибутку або отримали збиток, а за підсумками першого кварталу 2013 року отримують прибуток
Щомісяця за періоди з березня 2013 року по січень 2014 року сплачують авансові внески з податку на прибуток у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку за 2012 рік без подання декларацій протягом 2013 року (за календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців).	Мають право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал 2013 року. Такі платники податку у другому - четвертому кварталах 2013 року не сплачують, а податкові зобов'язання визначають на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів 2013 року та за 2013 рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому ПКУ.	Мають подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали 2013 року та за звітний 2013 рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

 

5.     Відповідальність за несплату у 2013 і наступних роках авансових внесків з податку на прибуток.

Авансові внески з податку на прибуток вважаються узгодженим податковим зобов’язанням (розрахунок авансових внесків подається разом з річною Декларацією з прибутку). Звідси випливає, що за несплату авансових платежів застосовуються такі ж санкції, як і за несплату податку на прибуток.

Розмір таких штрафних санкцій встановлений п. 126.1 ПКУ:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати, — у розмірі 10 відсотків суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів — у розмірі 20 відсотків.

6.     Перенесення збитків минулих податкових років.

Закон № 5083 передбачає, що суми збитків, понесені до 1 січня 2011 року та не «погашені» доходами у податковому обліку підприємств у періодах до 1 січня 2016 року, можуть бути перенесені на наступні податкові періоди без обмежень до їх повного погашення.

Крім цього, Закон роз’яснює питання, що викликало занепокоєння консервативних платників податків. Питання полягало у тому, що податкові збитки, понесені у 2009 році, можна було переносити на 2010 рік у розмірі 20% таких податкових збитків, тоді як решта 80% переносилися на 2011 рік. Консервативні платники податків та консервативні податкові консультанти стверджували, що Державна податкова служба України буде заперечувати проти перенесення 80% невикористаних податкових збитків, понесених у 2009 році, на майбутні податкові періоди. Таке тлумачення базувалося на використанні терміну «від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2010 рік» замість «від’ємного значення об’єкта оподаткування, отриманого станом на 1 січня 2011 року» у відповідній нормі Перехідних положень Податкового кодексу України. Однак Закон вирішив це питання на користь платників податків замінивши «від’ємне значення об’єкту оподаткування за 2010 рік» формулюванням «від’ємне значення об’єкта оподаткування, отримане станом на 1 січня 2011 року», яке включає всі податкові збитки, понесені до 1 січня 2011 року.

Приклади відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства тимчасових податкових різниць

1. За станом на кінець звітного року вартість активів на рахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами" (за сировину, роботи, послуги для операційної діяльності) становить 10800 грн.

За податковим законодавством сума виданих авансів (без податку на додану вартість) включається підприємством до складу валових витрат у тому періоді, у якому здійснено перерахування авансу, і відповідно зменшує податковий прибуток. Різниця між балансовою вартістю активу (виданого авансу без податку на додану вартість 9000 грн.) та податковою базою цього активу (0 грн.) становить 9000 грн. і є тимчасовою податковою різницею, що підлягає оподаткуванню.

Добуток тимчасової податкової різниці, що підлягає оподаткуванню, на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток є відстроченим податковим зобов'язанням на кінець звітного періоду:

9000 х 30% = 2700 грн.

Сальдо відстроченого податкового зобов'язання відображається у рядку 460 "Відстрочені податкові зобов'язання" Балансу.

Сума поточного податку на прибуток за звітний період відображається за дебетом субрахунку 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності" у кореспонденції з кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками". Запис за дебетом субрахунку 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності" у кореспонденції з рахунком 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" проводиться на суму з урахуванням сальдо на рахунку 54 на початок звітного року. Сума, що відображена у звітному періоді за дебетом субрахунку 981, є витратами з податку на прибуток і наводиться у рядку 180 Звіту про фінансові результати.

В аналогічному порядку визначається і відображається сума відстроченого зобов'язання з сальдо на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів".

2. За станом на кінець звітного року на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" сальдо зобов'язання становить 12000 грн.

За податковим законодавством одержані аванси (без податку на додану вартість) включаються до складу валових доходів у тому періоді, у якому вони одержані, і відповідно збільшують податковий прибуток. У бухгалтерському обліку отримані аванси не визнаються доходом цього звітного періоду, а будуть визнані доходом у тому періоді, у якому будуть відвантажені продукція, товари (виконані роботи, послуги).

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю зобов'язання (одержаного авансу без податку на додану вартість 10000 грн.) та податковою базою цього зобов'язання (0 грн.) становить 10000 грн. і є тимчасовою податковою різницею, що підлягає вирахуванню.

Добуток тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток є відстроченим податковим активом на кінець року.

10000 х 30% = 3000 грн.

Сальдо відстроченого податкового активу наводиться у рядку 060 "Відстрочені податкові активи" Балансу, утворення якого відображається за дебетом рахунку 17 "Відстрочені податкові активи". Запис за дебетом рахунку 17 здійснюється у грудні на суму з урахуванням сальдо на цьому рахунку на початок звітного періоду в кореспонденції з кредитом рахунку 641 "Розрахунки за податками".

В аналогічному порядку визначається і відображається сума відстроченого податкового активу із сальдо на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів".

3. Залишок резерву сумнівних боргів на рахунку 38 на кінець звітного року становить 17200 грн. За податковим законодавством відрахування до резерву не визнаються валовими витратами, до валових витрат включається сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості, яка в бухгалтерському обліку списується за рахунок утвореного резерву.

Різниця між балансовою вартістю резерву сумнівних боргів (17200 грн.) і податковою базою (0) є тимчасовою податковою різницею, що підлягає вирахуванню. Добуток тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим активом.

17200 х 30 % = 5160 грн.

4. Залишок забезпечення на гарантійний ремонт на кінець звітного року (субрахунок 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань") становить 3160 грн. За податковим законодавством витрати на гарантійний ремонт визнаються у періоді його виконання.

Різниця між балансовою вартістю зобов'язання (забезпечення - 3160 грн.) і податковою базою зобов'язання (0 грн.) є тимчасовою податковою різницею, що підлягає вирахуванню. Добуток тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим активом.

3160 х 30 % = 948 грн.

5. Варіант I. На кінець звітного року залишкова вартість основних виробничих засобів, за якими відповідно до податкового законодавства амортизація нараховується, становить:

а) за даними бухгалтерського обліку (різниця між аналітичними даними рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" і рахунку 13 "Знос необоротних активів") - 365000 грн.;

б) за даними, що використовуються для визначення амортизації основних засобів за податковим законодавством, - 315000 грн.

Вартість основних невиробничих засобів та інших основних засобів, на які за податковим законодавством амортизація не нараховується, до розрахунку не приймається як постійна різниця, оскільки за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" ( z0288-00 ) вказані основні засоби амортизації підлягають.

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю активу (365000 грн.) і податковою базою цього активу (315000 грн.) є тимчасовою податковою різницею, що підлягає оподаткуванню (50000 грн.). Добуток тимчасової податкової різниці, що підлягає оподаткуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим зобов'язанням.

50000 х 30 % = 15000 грн.

Варіант II. На кінець звітного року залишкова вартість основних виробничих засобів становить:

а) за даними бухгалтерського обліку - 75000 грн.;

б) за даними, що використовуються для визначення амортизації основних засобів за податковим законодавством, - 90000 грн.

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю активу (75000 грн.) і податковою базою цього активу (90000 грн.) є тимчасовою податковою різницею, що підлягає вирахуванню (15000 грн.). Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим активом.

15000 х 30 % = 4500 грн.

6. Згортання відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань полягає у визначенні різниці між сумою визнаних відстрочених податкових активів і сумою визнаних відстрочених податкових зобов'язань і відповідно відображенні у Балансі чогось одного.

(3000 + 5160 + 948) - (2700 + 15000) = 7592 грн.

(відстрочене податкове зобов'язання)

або

(3000 + 5160 + 948 + 4500) - 2700 = 10908 грн. (відстрочений податковий актив)

Задача1

Існує така інформація щодо результатів діяльності ВАТ „Світ”:

Продаж товарів (з ПДВ) – 400000 грн.

Дохід від операцій торгівлі цінними паперами – 15000 грн.

Сума сплачених сировини, комплектуючих, запчастин ( без ПДВ) – 100000 грн.

Витрати на реконструкцію основних фондів – 20000 грн.

Балансова вартість основних фондів на початок року – 80000 грн.

Сума штрафів, пені, що сплачені, – 800 грн.

Сума заробітної плати та відрахування на обов’язкове пенсій-не і соціальне страхування – 60000 грн.

Амортизація – 5000 грн.

Придбання основних фондів – 20000 грн.

Визначити суму податку на прибуток.

Податок на прибуток = (Валові доходи – Валові витрати – Амортизація)* 19%

ВД = 333333 + 15000 = 348333 грн.

ВВ = 100000 + (80000 х 10%) + 60000 = 168000 грн.

(80000*10%) – витрати на реконструкцію основних фондів у розмірі 10% від балансової вартості на початок року включають-ся до валових витрат.

Податок на прибуток = (348333 – 168000 – 5000) х 0,19 = 175333 х 0,19 = 43833,25 грн.