100. Яким методом може розроблятися опорний план транспортної задачі?

1) розподільним;

2) потенціалів;

3) найкращої оцінки матриці;

4) симплексним.

101. Яким методом може розроблятися опорний план транспортної задачі?

1) розподільним;

2) потенціалів;

3) симплексним;

4) апроксимації.

102. Яким методом може розроблятися опорний план транспортної задачі?

1) північно-західного кута;

2) розподільним;

3) потенціалів;

4) симплексним.

103. Яким методом перевіряється на оптимальність план транспортної задачі?

1) потенціалів;

2) розподільним;

3) симплексним;

4) апроксимації.

104. Коли транспортна задача вважається відкритою?

1) коли кількість постачальників не дорівнює кількості споживачів;

2) коли сума наявності вантажу не дорівнює сумі потреби у вантажі;

3) коли кількість постачальників дорівнює кількості споживачів;

4) коли сума наявності вантажу дорівнює сумі потреби у вантажі.

105. Коли план транспортної задачі називається виродженим?

1) коли сума наявності вантажу дорівнює сумі потреби у вантажі;

2) коли сума наявності вантажу не дорівнює сумі потреби у вантажі;

3) коли кількість заповнених кліток менше кількості постачальників і споживачів мінус одиниця;

4) коли кількість заповнених кліток більше кількості постачальників і споживачів мінус одиниця.

ТЕМА 5

«ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ЦІЛОЧИСЛОВОГО ТА ДИСКРЕТНОГО ПРОГРАМУВАННЯ»

106. Одним з випадків задач цілочислового програмування є:

1) наявність бінарних змінних;

2) відсутність рівнянь-обмежень;

3) задача нелінійного програмування;

4) відсутність змінних.

107. Особливість задач цілочислового програмування полягає в тому, що:

1) постановка задачі співпадає з постановкою задачі лінійного програмування;

2) значення перемінних обов’язково повинні бути цілими;

3) постановка задачі не співпадає з постановкою задачі лінійного програмування;

4) значення перемінних обов’язково повинні бути дрібними.

108. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод відсікаючих площин;

2) метод Куна-Таккера;

3) метод штрафних функцій;

4) метод множників Лагранжа.

109. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод Куна-Таккера;

2) метод Гоморі;

3) метод штрафних функцій;

4) метод множників Лагранжа.

110. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод Куна-Таккера;

2) метод штрафних функцій;

3) метод гілок та меж;

4) метод множників Лагранжа.

111. Методом рішення задач цілочисельного програмування є:

1) метод Куна-Таккера;

2) метод штрафних функцій;

3) метод множників Лагранжа;

4) адитивний метод з бінарними змінними.

ТЕМА 6

«НЕЛІНІЙНЕ ПРОГРАМУВАННЯ: ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ, ОГЛЯД МЕТОДІВ ТА МОДЕЛЕЙ»

112. Метод Лагранжа застосовується для задач нелінійного програмування:

1) без обмежень;

2) із лінійними обмеженнями;

3) із обмеженнями будь-якого типу;

4) із нелінійними обмеженнями.

113. Який метод належить до методів нелінійного програмування:

1) метод множників Лагранжа;

2) симплекс-метод;

3) метод потенціалів;

4) метод апроксимації.

114. Який з методів не відноситься до нелінійного програмування?

1) метод Монте-Карло;

2) метод Куна-Таккера;

3) метод штрафних функцій;

4) метод множників Лагранжа.

115. Задача розрахунку траєкторії руху літака є задачею:

1) нелінійного програмування;

2) геометричного програмування

3) цілочислового програмування;

4) динамічного програмування.

116. Для вирішення яких задач дослідження операцій використовується метод множників Лагранжа?

1) тільки задач ЛП;

2) тільки задач НЛП;

3) тільки задач динамічного програмування;

4) задач всіх перелічених типів.

117. Графоаналітичний метод використовується для вирішення:

1) задач динамічного програмування;

2) задач лінійного та нелінійного програмування;

3) транспортних задач;

4) розподільних задач.

118. Яким методом вирішуються задачі нелінійного програмування:

1) метод потенціалів;

2) симплекс-метод;

3) метод множників Лагранжа;

4) метод апроксимації.

119. Функція мети в методі динамічного програмування є:

1) випадковою величиною;

2) мультиплікативною;

3) мінімізуючою;

4) максимізуючою.

120. Особливість задач стохастичного програмування полягає в тому, що є:

1) оптимальне рішення в умовах повної визначеності;

2) оптимальне рішення в умовах неповної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою випадкові числа;

3) оптимальне рішення в умовах неповної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою детерміновані числа.

4) оптимальне рішення в умовах повної визначеності, коли ряд параметрів цільової функції та обмеження являють собою детерміновані числа.

ТЕМА 7

«ТЕОРІЯ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ»

121. Який рівень запасів найкращий для підприємства?

1) великі запаси основних видів сировини;

2) малі запаси основних видів сировини;

3) оптимальний рівень запасів основних видів сировини;

4) оптимальний рівень запасів з кожної номенклатури сировини і матеріалів.

122. Концепція управління запасами «Just in Time» являє собою:

1) мінімальні запаси і синхронізацію виробничих процесів і операцій;

2) максимальні запаси і синхронізацію виробничих процесів і операцій;

3) рівень запасів, що відповідає витратам на один місяць роботи підприємства;

4) рівень запасів, що відповідає витратам на один рік роботи підприємства.

123. В задачі по управлінню виробництвом товарів і запасами витрати з'являються коли:

1) підприємство щось виробляє, але запаси відсутні;

2) є запаси, але немає виробництва;

3) є і запаси, і виробництво товарів;

4) незалежно від обсягів виробництва і зберігання.

124. Потреба в задачі управління запасами виникає коли:

1) є два види витрат, пов’язаних з невикористаними ресурсами: витрати збільшуються з ростом запасів, і витрати, які зменшуються з ростом запасів;

2) витрати збільшуються з ростом запасів;

3) маємо три види витрат;

4) витрати не змінюються.

125. Які основні статті витрат існують, коли витрати зменшуються при збільшенні запасів?

1) витрати, пов’язані з відсутністю товарів або несвоєчасними поставками;

2) продажна ціна або прямі витрати виробництва;

3) витрати, пов’язані з наймом робочої сили;

4) витрати, пов’язані з звільненням робочої сили.

126. В будь-якій задачі управління запасами потрібно визначати кількість:

1) замовленої продукції;

2) споживачів;

3) постачальників;

4) робітників.

127. В будь-якій задачі управління запасами потрібно визначати:

1) строки розміщення замовлень;

2) кількість споживачів;

3) кількість постачальників;

4) кількість робітників.

ТЕМА 9

«ТЕОРІЯ МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ»

128. Пропускна здатність в системі масового обслуговування – це:

1) тривалість обслуговування;

2) якість обслуговування;

3) можливість обслуговування;

4) ефективність обслуговування.

129. Як називають в США теорію систем масового обслуговування?

1) теорія обслуговування;

2) теорія очікування;

3) теорія черг;

4) теорія каналів.

130. Стан одноканальної системи масового обслуговування з очікуванням визначається:

1) довжиною черги;

2) кількістю зайнятих каналів;

3) числом зайнятих каналів і довжиною черги;

4) часом очікування.

131. Стан багатоканальної системи масового обслуговування з відмовами визначається:

1) довжиною черги;

2) кількістю зайнятих каналів;

3) числом зайнятих каналів і довжиною черги;

4) часом очікування.

132. Стан багатоканальної системи масового обслуговування з очікуванням визначається:

1) довжиною черги;

2) кількістю зайнятих каналів;

3) числом зайнятих каналів і довжиною черги;

4) часом очікування.

133. За конструкцією обслуговуючого пристрою виділяють:

1) одноканальні системи масового обслуговування;

2) системи масового обслуговування з чергою;

3) системи масового обслуговування без черги;

4) системи масового обслуговування з пріоритетом.

134. За конструкцією обслуговуючого пристрою виділяють:

1) системи масового обслуговування з чергою;

2) системи масового обслуговування без черги;

3) багатоканальні системи масового обслуговування;

4) системи масового обслуговування з пріоритетом.

135. При аналізі системи масового обслуговування намагаються одержати одну з таких характеристик:

1) середню довжину черги системи масового обслуговування;

2) конструкцію системи масового обслуговування;

3) спосіб обслуговування системи масового обслуговування;

4) обробку вимог системи масового обслуговування.

136. При аналізі системи масового обслуговування намагаються одержати одну з таких характеристик:

1) конструкцію системи масового обслуговування;

2) середній термін обслуговування системи масового обслуговування;

3) спосіб обслуговування системи масового обслуговування;

4) обробку вимог системи масового обслуговування.

137. При аналізі системи масового обслуговування намагаються одержати одну з таких характеристик:

1) конструкцію системи масового обслуговування;

2) спосіб обслуговування системи масового обслуговування;

3) середній час, за який обслуговуючий пристрій не працює;

4) обробку вимог системи масового обслуговування.

138. Для отримання математичної моделі системи масового обслуговування потрібно знати:

1) середню довжину черги системи масового обслуговування;;

2) опис потоку вимог, які поступають у систему масового обслуговування;

3) середній час, за який обслуговуючий пристрій не працює;

4) середній термін обслуговування системи масового обслуговування.

139. Для отримання математичної моделі системи масового обслуговування потрібно знати:

1) середню довжину черги системи масового обслуговування;;

2) середній час, за який обслуговуючий пристрій не працює;

3) опис дисципліни черги системи масового обслуговування;

4) середній термін обслуговування системи масового обслуговування.

140. Для отримання математичної моделі системи масового обслуговування потрібно знати:

1) середню довжину черги системи масового обслуговування;;

2) середній час, за який обслуговуючий пристрій не працює;

3) середній термін обслуговування системи масового обслуговування;

4) опис способу обслуговування системи масового обслуговування.

141. Для отримання математичної моделі системи масового обслуговування потрібно знати:

1) опис обробки вимог системи масового обслуговування;

2) середню довжину черги системи масового обслуговування;;

3) середній час, за який обслуговуючий пристрій не працює;

4) середній термін обслуговування системи масового обслуговування.