1) Сукупність методів і способів збору, нагромадження, обробки, зберігання, передавання, подання та використання інформації;

2) система чи середовище, де здійснюється передавання сигналу;

3) повідомлення, відомості про якусь подію, чиюсь діяльність або розвиток якогось процесу, що зменшує нашу необізнаність про ці явища

4) сукупність елементів, об’єднаних спільним процесом функціонування, які, взаємодіючи, реалізують певну операцію, необхідну для досягнення поставленої перед системою в цілому мети;

28. Система економічної інформації:

    1. суть підходу - визначення параметрів відтворення для досягнення заданих цілей економічного росту.

    2. розуміють сукупність даних, які відображають економічний аспект діяльності системи управління

    3. діяльність, що спрямована на забезпечення цілеспрямованої поведінки системи за змінюваних умов зовнішнього середовища, або умов її функціонування

    4. виникнення в системах певних просторових, часових або функціональних структур без специфічного впливу на систему з боку зовнішнього середовища, тобто виникнення або зростання впорядкованості (порядку із хаосу)

29. Ефективність інформаційної системи:

    1. розуміють сукупність даних, які відображають економічний аспект діяльності системи управління

    2. відношення загальної інформативності системи до загальної вартості інформації

    3. передбачає визначення кола впливаючих на прогнозний показник факторів і види їх взаємозв’язку.

    4. реакція для якої час від початку впливу зовнішнього середовища до появи перших змін не є довшим

Тема 13 «Процеси управління в економічних системах»

1. Моделювання результатів прийняття рішень можна здійснити за допомогою:

   1. текстових редакторів;

   2. гіпертекстових технологій;

   3. табличних процесорів;

   4. баз даних;

2. Система графічних, текстових об’єктів та гіпермедіа, з’єднаних між собою спрямованими зв’язками – це:

   1. база даних;

   2. мультимедіа;

   3. гіпертекст;

   4. електронна таблиця;

3. Інформаційні технології, здатні навчатися та змінювати свою поведінку в залежності від поведінки зовнішнього середовища – це:

   1. табличні процесори;

   2. нейромережні технології;

   3. бази даних;

   4. гіпертекстові технології;

4. Яке твердження вірне:

   1. АРМ проблемно-професійно орієнтовані на конкретну предметну область;

   2. АРМ містить будь-які програмне забезпечення незалежно від спеціаліста, для якого воно призначене;

   3. АРМ взагалі не містить програмного забезпечення;

   4. всі вище перераховані твердження невірні;

5. Складові АРМ:

   1. програмне та інформаційне забезпечення;

   2. програмне, інформаційне та технічне забезпечення;

   3. тільки технічне забезпечення;

   4. програмне та технічне забезпечення;

6. Які три типові класи АРМ можна виділити, виходячи з характеру розв’язуваних задач:

   1. керівника, спеціаліста, програміста;

   2. керівника, бухгалтера, менеджера;

   3. керівника, спеціаліста, техперсоналу;

   4. директора, секретаря, інспектора;

7. АРМ яких працівників найбільше орієнтовані на аналітичну роботу з документами:

   1. АРМ спеціаліста;

   2. АРМ керівника;

   3. АРМ техперсоналу;

   4. АРМ керівника та спеціаліста;

8. Яка складова непритаманна системам підтримки прийняття рішень:

   1. база даних;

   2. база моделей;

   3. СУБД;

   4. база графічних представлень;

9. Інструментальні засоби бізнес-інтелекту – це:

   1. програмне забезпечення, що дає можливість спостерігати та використовувати великі об’єми складних даних;

   2. засоби взаємодії користувача СППР з базою моделей;

   3. засоби, що підтримують діяльність по прийняттю рішень;

   4. засоби, що дозволяють імітувати мислення експерта;

10. Який клас задач вирішується за допомогою систем підтримки прийняття рішень:

    1. задачі обліку та оформлення документів;

    2. слабоструктуровані задачі;

    3. задачі передачі інформації;

    4. жодна з вищеназваних;

11. Технологія обробки даних, що вміщує створення та динамічну публікацію звітів та документів:

    1. Query Tools;

    2. Data Mining Tools;

    3. OLAP;

    4. CRM;

12. Критерій, за наявності якого експертну систему застосовувати не рекомендовано:

    1. логічний характер задачі;

    2. наявність точних даних та строгих процедур;

    3. евристичні методи розв’язку;

    4. наявність кваліфікованих експертів;

13. Прогнозні експертної системи призначені для:

    1. визначення стану об’єкта;

    2. управління поведінкою системи;

    3. визначення сутності даних, що спостерігаються;

    4. визначення наслідків ситуації;

14. Яка з моделей представлення знань являє собою граф:

    1. продукційна;

    2. семантична мережа;

    3. фреймова модель;

    4. логічна модель;

15. Для чого призначений блок логічного виводу:

    1. для пошуку рішень шляхом побудови ланцюжків логічних моделей;

    2. для зберігання знань експерта про предметну область;

    3. для пояснення дій експертної системи;

    4. для модифікації БЗ;

16. Методи пошуку, що застосовуються при існуванні декількох можливих ліній міркувань:

    1. прямий та зворотний;

    2. прямий та «у глибину»;

    3. «у глибину» та «вшир»;

    4. «вшир», прямий та зворотний;

17. Яка складова допомагає модифікувати базу знань експертної системи:

    1. підсистема накопичення знань;

    2. підсистема оголошень;

    3. сама база знань;

    4. інтерфейс користувача;

18. Відстежити послідовність кроків досягнення експертною системою певного рішення можна за допомогою:

    1. підсистеми накопичення знань;

    2. блоку логічного висновку;

    3. бази знань;

    4. підсистеми оголошень;

19. Який блок притаманний економічним експертним системам порівняно з типовими експертними системами:

    1. блок логічних висновків;

    2. блок розрахунків;

    3. база знань;

    4. база моделей;

20. Чи завжди в економічній експертній системі присутній блок введення та коригування даних:

    1. так, завжди;

    2. взагалі ніколи;

    3. якщо ЕЕС не пов’язана з відповідними обліковими системами;

    4. за бажанням розробника;

21. Системи планування та контролю виконання робіт – це:

    1. системи планування проектами;

    2. системи бюджетування;

    3. аналітичні системи;

    4. аналітичні системи, які тиражуються;

22. Дослідження та виявлення «машиною» (алгоритмами, засобами штучного інтелекту) у «сирих» даних прихованих структур і залежностей, які раніше не були відомі, нетривіальні, мають практичну цінність, доступні для інтерпретації людиною тощо – це:

1) «чорна скринька»;

2) Data mining (розробка, добування даних);

3) Knowledge Discovery in Databases (виявлення знань у базах даних);

4) кодування;

23. Аналітичний процес дослідження значних обсягів інформації із залученням засобів автоматизованого дослідження даних, що має на меті виявити приховані в даних структурах залежності та взаємозв’язки – це:

1) «чорна скринька»;

2) Data mining (розробка, добування даних);

3) кодування;

4) Knowledge Discovery in Databases (виявлення знань у базах даних);