10.2. Міжнародні конвенції

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення насамперед як місця існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971 р.)

Отримання статусу: Заявка на окрему територію як потенційне водно-болотне угіддя міжнародного значення подається у відповідності до Порядку надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. №. 1287). До Бюро Рамсарської конвенції також подається за спеціальною формою Інформаційний опис Рамсарського водно-болотного угіддя (див. додатки на магнітному носієві, папка „Рамсарська конвенція”).

Виконання та звітність: Діяльність у межах водно-болотного угіддя міжнародного значення здійснюється на виконання Рамсарської конвенції (статті 3, 4). Орієнтовна структура менеджмент-плану водно-болотного угіддя міжнародного значення, постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287 "Про Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення", зразок Паспорту водно-болотного угіддя міжнародного значення з порядком його ведення та зразок спеціального знаку для позначення угіддя надаються в згаданій папці додатків на магнітному носієві.

Що включати до Літопису природи: У разі входження до Рамсарського переліку водно-болотних угідь (міжнародного значення) об’єкту природно-заповідного фонду в цілому або його ділянки, надається інформація щодо розробки та виконання менеджмент-плану цього угіддя або здійснення спеціальних природоохоронних заходів за окремим планом і змін у Паспорті даного угіддя. Коли об’єкт природно-заповідного фонду чи його ділянка не знаходяться у складі Рамсарського переліку водно-болотних угідь, то надається інформація щодо намірів входження до цього переліку, якщо дійсно вони є, з наданням копій подання та інформаційного опису потенційного водно-болотного угіддя при їх наявності.

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.) зобов'язує Договірні сторони зберегти і, якщо можливо і доцільно, відновити ті середовища існування, що важливі для застереження зникненню мігруючих видів (стаття III), і, що є принциповим для конвенції, передбачає укладення спеціальних міжнародних угод для окремих видів мігруючих чи тварин їхніх груп (статті IV і V). Конвенція містить Додаток І „Мігруючі види, що знаходяться під загрозою зникнення”, та Додаток ІІ „Мігруючі види, які можуть стати предметом Угод”, тобто є переліком видів, статус яких є несприятливим і для збереження та регулювання використання яких необхідні міжнародні угоди.

Ключовою, розробленою в рамках Боннської конвенції, є Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. Вона також акцентує увагу на необхідності підтримки (збереження) мережі природних середовищ існування мігруючих птахів. Коли область поширення виду птахів розміщена на території більш ніж однієї країни, Сторони повинні співробітничати і погоджувати свої дії (стаття III Угоди). Аналогічні дії мають здійснюватись і в рамках Угоди про збереження кажанів в Європі.

У рамках Боннської конвенції уже укладено Меморандум про збереження тонкодзьобого кроншнепа Numenius tenuirostris та розробляється аналогічний меморандум щодо збереження прудкої очеретянки Acrocephalus paludicola.

Що включати до Літопису природи: Мають відображатись дані спостережень та здійснення природоохоронних заходів, насамперед, щодо видів Додатку І Конвенції „Мігруючі види, що знаходяться під загрозою зникнення”.

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, Вашінгтон, 1979 р.) містить три додатки видів тварин і рослин, при вилученні яких з природи та передачі (торгівлі) якими потрібні спеціальні міжнародні дозволи (надаються Мінекоресурсів України). Текст Конвенції та Додатки І,ІІ і ІІІ приводяться в Додатках на магнітному носії в папці „Міжнародна торгівля – CITES”.

Що включати до Літопису природи: Надається загальна інформація про стан збереження (дані спостережень та здійснення природоохоронних заходів) видів, занесених в Додатки І, ІІ і ІІІ. Також надається інформація щодо здійснення вилучення та передачі (торгівлі) особин видів тварин і рослин, що занесені в Додатки Конвенції.

Конвенція про охорону флори, фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.) включає переліки видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні (Додатки І та ІІ) та видів тварин, що підлягають звичайній охороні (Додаток ІІІ), а також передбачає створення Смарагдової мережі з визначенням "територій спеціального збереження", у межах яких зустрічаються види рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, занесені до спеціального списку (Резолюція Постійного комітету Бернської конвенції 6 (1998)), і (чи) рідкісні та зникаючі природні середовища існування (зі спеціального списку в Резолюції 4 (1996)). Смарагдова мережа Європи є аналогом програми Європейського союзу «НАТУРА 2000», розробленої з метою реалізації Директиви ЄС №79/409/ЕЕС про охорону диких птахів і Директиви ЄС №92/43/ЕЕС про охорону середовищ існування, дикої фауни і флори. Копії конвенції та додатків до неї, резолюцій Постійного комітету, форми заявки та пояснення до неї щодо Смарагдової мережі Європи, типів природних середовищ за європейською класифікацією, комп‘ютерна програма щодо Смарагдової мережі „Emerald”, форма менеджмент-плану для окремого виду (групи видів) рослин і тварин, підготована за матеріалами Бернської конвенції, тощо наведені в додатках на магнітному носієві в папці “Бернська конвенція” (див. спочатку файл “Загальні пояснення”).

Отримання статусу території спеціального збереження Смарагдової мережі, виконання положень Конвенції та звітність: Для отримання статусу території спеціального збереження Смарагдової мережі необхідно самостійно чи за участі інших наукових організацій заповнити Смарагдову типову форму даних (файл „Форма заявки”), за сприяння Державної служби заповідної справи внести дані до комп‘ютерної програми „Emerald” (Смарагдова мережа) і офіційно надіслати до Ради Європи – відповідального органу за виконання Бернської конвенції. Виконання Бернської конвенції здійснюється шляхом розробки та реалізації менеджмент-планів для збереження окремих видів (груп видів) рослин і тварин чи типів природних середовищ (або підготовки інших планів дій), а також складення щорічних звітів про збереження відповідних видів та типів природних середовищ в Літопису або за процедурою поновлення інформації в Смарагдовій типовій формі даних, якщо об‘єкт включений до Смарагдової мережі.

Що включати до Літопису природи: Вміщуються матеріали заявки до Смарагдової мережі (за формою заявки), якщо така розроблялась, менеджмент-плани для окремих видів (групи видів) рослин і тварин, звіти про їх виконання тощо. За відсутності таких даних може надаватись інформація щодо здійснення спеціальних природоохоронних заходів за окремим планом дій.

Нагородження природоохоронних територій Дипломом Ради Європи.

Отримання статусу, виконання та звітність: Європейський диплом для природоохоронних територій може присуджуватись відповідним природним або напівприродним територіям, що охороняються і становлять особливий європейський інтерес з точки зору збереження біологічного, геологічного або ландшафтного різноманіття. Положення про значимість Диплому, процедура подання та розгляду заявки, відповідальність нагородженого об‘єкту та звітність (річні звіти та звіт за 5 років для продовження терміну дії Диплому на наступні 5 років) викладені в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи від 18.09.1998 р. №(98) 29 „Про положення щодо Європейського диплому для природоохоронних територій” та Статуті Європейського диплому для природоохоронних територій (див. додатки на магнітному носії, папка "Євродиплом”).

Що включати до Літопису природи: Надається інформація про наміри оформлення заявки на Європейський диплом, про її розробку чи підтримання відповідного екологічного стану території, якщо об‘єкт уже нагороджений цим Дипломом, інші пов‘язані з ним процедури.

Конвенція про охорону біологічного різноманіття (1992 р.) не містить спеціальних додатків щодо рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. Цілями Конвенції є збереження біологічного різноманіття, стале (збалансоване та невиснажливе) використання його компонентів і спільне одержання на справедливій і рівній основі вигод, пов'язаних з використанням генетичних ресурсів, у тому числі шляхом надання необхідного доступу до генетичних ресурсів та шляхом належної передачі відповідних технологій з урахуванням усіх прав на такі ресурси і технології, а також шляхом належного фінансування (стаття 1). Під "біологічним різноманіттям" (Biological Diversity) розуміється різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є. Це поняття включає в себе різноманітність у рамках одного виду, між видами і різноманіття екосистем (стаття 2).

Конвенція пропонує кожній з Договірних сторін, де це можливо і доцільно, з метою здійснення спеціальних заходів щодо збереження біорізноманіття установлювати систему природоохоронних територій, а з метою співробітництва, у тому числі міжнародного, сторони мають створювати спеціальні механізми (органи) сприяння науково-технічної та інформаційної кооперації, так званий Clearing House Mechanism (Стаття 8. Збереження in situ), що, фактично, є демонстрацією конкретної діяльності по збереженню біорізноманіття.

В перспективі (за спроможності) кожна установа ПЗФ має створити спеціальну web-сторінку (українською та англійською мовами) з наданням інформації щодо цінностей біорізноманіття об'єкту.

Виконання та звітність: Виконання Конвенції має здійснюватись у відповідності до її положень та цілей. Має здійснюватись як інвентаризація біологічного різноманіття (включаючи екосистемний рівень), так і заходи по збереженню рідкісного та зникаючого біорізноманіття.

Що включати до Літопису природи: Надається інформація про web-сторінку щодо цінностей біорізноманіття Об‘єкту, якщо така існує чи розробляється. Дані по інвентаризації біорізноманіття приводяться в інших відповідних розділах.

Конвенція про захист світової культурної та природної спадщини (Париж, 1972 р.) також є чинною в Україні. В рамках цієї Конвенції створено Переліки світової природної та природно-культурної спадщини, розроблені відповідні положення, форми заявок, їх погодження тощо. Разом з тим, критерії та процедура подання заявок до згаданих переліків дуже складні і тому ця Конвенція не є предметом даного розгляду. Відповідні документи, їх переклади на англійську мову можна отримати в Державній службі заповідної справи Мінекоресурсів України. Інформацію до Літопису надають лише ті установи, що розробляють за погодженням з Національною комісією України у справах ЮНЕСКО при МЗС України відповідні подання.