6.2. Збереження природних середовищ

Типи рідкісних природних середовищ Європи (див. Резолюцію №4 (1996) Постійного комітету Бернської конвенції). Інформація щодо рідкісних та зникаючих типів природних середовищ подається в табличній формі з вказівкою коду та типу природного середовища, його площі в гектарах та відсотках від загальної площі, тенденції змін, значущість збереження, актуальності збереження та оцінки збереження.

Таблиця 33.

Поширення рідкісних природних середовищ

Тип прир. середовища		Площа		Тенденція змін	Значущість збереження	Актуальність збереження	Оцінка збереження
Код	Назва	га	%

Код та назва типу природного середовища подаються у відповідності до Резолюції №4 (1996) Постійного комітету Бернської конвенції „Про зникаючі природні середовища, що потребують запровадження спеціальних заходів на їх збереження” („Резолюція 4” в додатках на магнітному носієві, папці „Бернська конвенція”).

Поширення (площа) природного середовища подається в гектарах та відсотках (прийнятною є оцінка в цілих відсотках). Точність оцінки залежить від можливостей виміру. Можна використовувати показники „від.. до...”, <, >, приблизно....

Тенденція змін екологічного стану природного середовища певного типу: екологічний стан задовільний і стабільний (задов.), екологічний стан погіршується (погірш.), екологічний стан покращується (покращ.).

Значущість збереження природного середовища певного типу на даній території: надзвичайно важливо зберігати, оскільки тип природного середовища є рідкісним для України і характерним для певного (вказати якого) регіону (надзв.); тип природного середовища знаходиться на межі свого поширення (на межі); тип природного середовища широко поширений (пошир.); територія не є важливою для збереження цього типу природного середовища (неважл.).

Актуальність збереження природного середовища певного типу на даній території: проводиться постійний моніторинг за поширенням та екологічним станом типу природного середовища (контрол.), заплановані спеціальні заходи щодо збереження типу природного середовища (план.), здійснення природоохоронних заходів щодо збереження типу природного середовища передбачається згодом (передб.), збереження типу природного середовища на даній території проблематичне (проблем.).

Оцінка збереження типів природного середовища: „добре збереження” (добр.), „задовільне збереження” (задов.), „незадовільне збереження” (незадов.).

7. Календар природи

7.1. Ведення календаря природи

Календар природи, або періодизація річного циклу природи, є інтегруючою частиною Літопису, яка вміщує в себе деякі матеріали вищенаведених розділів, поєднуючи їх таким чином, щоб мати можливість відобразити характерні біокліматичні риси поточного року та сезонів.

Календар природи має свій конкретний зміст, свою методику обробки та узагальнення первинного матеріалу; він не повторює підрозділи “Сезонне життя” повидових нарисів, хоча окремі об’єкти або явища із них можуть бути використані.

До об’єктів спостережень належать насамперед “класичні” об’єкти, тобто широкоареальні та місцеві масові види, за якими нескладно вести спостереження. Для календаря природи важливим є не значна кількість об’єктів, а підбір типових із них, тих, що можуть виконувати роль фенологічних індикаторів. Для кожної зони (а в гірських умовах для кожного вертикального поясу) можуть бути складені свої, місцеві системи фенологічних індикаторів (Щульц, 1981).

Для підвищення якості спостережень за сезонним розвитком природи слід розробити певний маршрут (або маршрути), характеристика якого подається в розділі 2. У ПЗ, НПП, БЗ, розташованих в гірській місцевості, слід мати постійний фенологічний маршрут через усі вертикальні пояси, в крайньому випадку мати декілька фенологічних пунктів, розташованих на різних ділянках та схилах. Для фенологічних спостережень можна використовувати ппп.

Реєстрація зоофенологічних явищ, особливо сезонних міграцій птахів, по можливості, повинна охоплювати всі основні біотопи. Для зручності обробки фенологічних спостережень, які проводять наукові та науково-технічні співробітники, на кожне явище (або на декілька послідовних явищ) заводиться окрема картка, в якій на відміну від картки реєстрації тварин, записуються дати за різні роки, як це показано нижче.

Таблиця 34.

Картка фенологічної картотеки ПЗ, НПП, БЗ

Вид	Місце
Рік	Фенофаза
	Дати настання явища		Відхилення від середньої багаторічної
1986	13.V	= 131	- 13
1987	3.VI (34.V)	= 154	+ 3
1988	25.V	= 145	- 1
1989	27.V	= 147	+ 1
1990	1.VI (32.V)	= 152	+ 6
Сума дат	131.V	= 729	-
Середнє за 5 років	26.V	= 146	*
* - відхилення середньої за 5 років від середньої багаторічної дати

Слід відзначити, що не в усіх випадках буває зручно наводити дату певного явища до якогось одного місяця (у нашому випадку – до травня). Тоді здійснюється розрахунок днів починаючи з 1 січня по 31 грудня, тобто перше січня позначають цифрою 1, а останній день грудня -–цифрою 356, і по відповідній таблиці (Преображенський, Галахов, 1948) проводять розрахунок.