5.3. Екологічний моніторинг фонових і рідкісних видів та фауністичних угруповань

Для ведення цього розділу дослідникам необхідно визначитись з кількістю видів, за якими можна провести комплекс спостережень за найбільшою чисельністю параметрів, котрі змогли б в перспективі дати цінні дані для з`ясування змін у довгостроковому розрізі часу. Тому, на нашу думку, у кожному заповіднику слід визначити хоча б 10 найбільш характерних, а також всі рідкісні види, результати спостережень за якими будуть щороку відображатись за всіма або більшістю наведених у цьому розділі параметрами. Кількість видів, що характеризуються за поданою нижче схемою, може бути збільшена при наявності в установі достатньої кількості фахівців.

До найбільш характерних відомостей, які підлягають обов`язковій реєстрації та опису, входять: територіальний розподіл та концентрація тварин в конкретних біотопах, формування територіальних зв`язків, фенологічні явища з біології розмноження ссавців, птахів, плазунів, земноводних, безхребетних: передшлюбна поведінка, особливості статевої конкуренції, настання часу шлюбних ігор та власне парування, ікрометання тощо, строки линяння. Важливим є щорічне відображення результатів розмноження: з`ясування числа новонароджених на одну самку, кількості пташенят до числа відкладених яєць, числа гусениць 1-ої вікової та інших категорій до числа контрольних яєць, пуголовків до числа ікринок тощо. Надалі не менш важливим є визначення виживальності сформованих особин чи проміжних форм на початок і кінець вікового періоду. Надзвичайно важливим є встановлення щорічної структури популяції на кінець репродуктивного циклу (для хребетних – ювенільні, генеративні, сенільні особини). Всі перелічені дані легко відображаються в таблицях або в діаграмах при сучасній комп’ютерній обробці.

Зміни в структурі популяції стаються завдяки смертності та іншим чинникам, таким як міграції, природні катаклізми, втручання людини. Тому їх слід відображати в щорічному літописному звіті. Описуються також особливості екології та поведінки тварин при їх розміщенні в різних функціональних зонах ПЗ, БЗ, НПП. Для Біосферного заповідника „Асканія-Нова” важливим є відображення життєдіяльності ссавців та птахів, які довгий час акліматизуються на півдні України.

Мічення і повторні відлови

Одним з важливих напрямів наукової діяльності заповідників завжди було кільцювання птахів та мічення ссавців. Для цього застосовуються традиційні способи мічення на гніздах, методи відловлювання сітками, живоловками тощо. При складанні звітів необхідно повністю відтворювати схему звіту Центру кільцювання, оскільки ним відпрацьована уніфікована методика збору і обробки інформації. При надходженні з Центру кільцювання зворотної відповіді вона обов`язково має подаватись у щорічному звіті. При масових поверненнях складається схема взаємозв`язків заповідної території з регіоном, визначаються міграційні коридори, місця зимівель тощо.

6. Збереження видів рослин і тварин, природних середовищ, що занесені в чинні для України міжнародні переліки