5.2.5. Чисельність наземних безхребетних

Всі безхребетні дуже чутливо реагують на найменші зміни погодних умов та мікроклімату. У зв’язку з цим загальним правилом кількісного обліку (відносного або абсолютного) цих тварин є проведення таких робіт лише при певних погодних умовах.

Методом відносного обліку населення безхребетних трав’яного ярусу є косіння ентомологічним сачком. Рекомендується сачок з шовкової тканини, з діаметром кільця 30 см та довжиною ручки 1,5 м, або сачок з капрону з діаметром кільця 35-40 см. Більший діаметр кільця підвищує його уловистість і збільшує видовий спектр улову. Одиницею обліку є кількість особин безхребетних, добутих за 100 помахів сачком, які робляться за 5 прийомів (по 20 помахів) (Фасулати, 1971). Для отримання найбільш коректних порівняльних даних косіння слід проводити на стаціонарних ділянках, опис яких робиться за певною схемою (Новиков, 1953; Фасулати, 1971) в перший рік їх експлуатації і наводиться у відповідному томі „Літопису”. В подальшому при згадуванні таких ділянок робиться посилання на цей том. Результати косіння ентомологічним сачком заносяться в таблицю 23. Застосовуючи метод косіння, слід брати до уваги, що з його допомогою можна одержати досить точні дані лише по відношенню до мало активних або дрібних форм безхребетних.

Таблиця 23.

Результати відносного обліку безхребетних методом косіння ентомологічним сачком у _____ р.

Вид	№ облікової ділянки	Дата обліку	Кількість стандарт- них проб	Кількість відло-влених особин	Жит-тєва стадія	Показник обліку, ос./100 помахів	Примітка

Для відносного обліку безхребетних, що мешкають на поверхні грунту, передусім, жуків, застосовуються пастки Барбера (Фасулати, 1971). Зазвичай, це скляні банки з діаметром отвору 72 мм, ємністю 0,5 л. На території біотопу (стаціонарної ділянки), що досліджується, в лінію з інтервалом 10 м виставляється 20 таких пасток. У десять з них в якості фіксатора додається 4 %-вий формалін; решта працює без нього (стандартна лінія). Одиницею обліку є кількість тварин, відловлених за 100 пастко-діб. Дані відлову, що одержані пастками з фіксатором та без нього, усереднюються (Феоктистов, 1980; Грюнталь, 1981) і заносяться в таблицю 24.

Таблиця 24.

Результати відносного обліку безхребетних у ПЗ, БЗ, НПП пастками Барбера у _____ р.

Вид

№ облікової ділянки

Дата обліку

Кількість стандарт-них ліній пасток

Кіль-кість відлов-лених особин

Жит-тєва стадія

Показник обліку, ос./100 п.-д.

Приміт-ка

Відносний облік літаючих форм безхребетних, що активні у темний час доби (багато видів метеликів та жуків), ведеться за допомогою світлових пасток (Фасулати, 1971). Одиницею обліку є кількість тварин, що прилетіли до пастки за одну годину. У зв’язку з тим, що достатньої стандартизації відносно типу таких пасток та параметрів джерела світла ще не досягнуто, всі необхідні дані про це повинні бути докладно вказані. Результати обліку світловими пастками заносяться в таблицю 25. В коментарі до неї слід вказати, на території якого біотопу або облікової ділянки він проводився.

Таблиця 25.

Результати відносного обліку комах у ПЗ, БЗ, НПП

за допомогою світлопасток у _____ р.

Вид	Дата обліку	Тривалість обліку, години	Кількість облікованих особин	Показник обліку, ос./1 світло-годину	Примітка

Для збирання жуків, що літають низько, можна рекомендувати так звані “віконні пастки”. Для збирання та обліку комах, що добре літають, нині широко використовують пастки Матеза. Також широко використовують вилов (та облік) комах на принади.

Абсолютний облік безхребетних поверхні грунту, трав’яного покриву або чагарникової рослинності проводиться за допомогою біоценометру (Фасулати, 1971; Программа…, 1966). Існує кілька модифікацій останніх, тому слід вказати, який саме біоценометр використовувався в роботі. Обліки проводяться на стаціонарних ділянках, опис яких та наступне посилання на нього робляться за певними правилами (див. вище). Результати абсолютного обліку безхребетних заносяться в таблицю 26.

Таблиця 26.

Результати абсолютного обліку безхребетних біоценометром

у ПЗ, БЗ, НПП (вказати яким саме) у _____ р.

Вид	№ облікової ділянки	Дата обліку	Кіль-кість проб	Локалізація тварин	Жит-тєва стадія	Кіль-кість особин	Щільність тварин, ос./1 м2

За допомогою біоценометру неможна одержати коректні дані про форми комах, що добре літають. Абсолютний облік таких тварин (джмілів, бджіл, ос, великих метеликів та двокрилих) проводиться наступним шляхом: за допомогою кілочків та шнура обмежується стаціонарна облікова ділянка площею 1^х100 м (про правила її опису та наступне посилання на це див. вище), на якій тричі на день, в певний час та за певних погодних умов, ведеться прямий візуальний облік безхребетних. Такі обліки мають повторюватись не менше, ніж 3 рази на тиждень (Фасулати, 1971). Результати обліку узагальнюються і заносяться в таблицю 27.

Таблиця 27.

Результати прямого візуального обліку комах

на стаціонарних ділянках у _____ р.

Вид	№ облікової ділянки та її площа, м2	Дата обліку	Життєва стадія	Кількість облікованих особин	Щільність тварин, ос./1 м2	Примітка

Абсолютний облік безхребетних, що мешкають в кронах дерев, досі слабо розроблений, дуже трудомісткий і не стандартизований. Найбільш точні дані можна одержати шляхом вибіркового обліку тварин на окремих гілках і наступної екстраполяції цих даних на певну площу (Фасулати, 1971). Результати такого обліку заносяться в таблицю 27. Але слід брати до уваги, що таким способом більш-менш коректні дані будуть отримані лише про малорухливі форми. Для визначення відносної чисельності тварин, що мешкають в кронах дерев, найбільш доцільно застосовувати обкошування крон стандартним ентомологічним сачком. Принципи, техніка та схема обліку в цьому разі будуть такими, як при обкошуванні трав’янистої або чагарникової рослинності (див. вище). Таким способом обліку мешканців крон ним будуть охоплюватись не лише дрібні, малорухливі форми, але й ті, що добре літають. Результати відносного обліку заносяться в таблицю 23.

Абсолютний облік грунтової мезофауни (жуки, багатоніжки, кільчасті черви тощо) проводиться методом грунтових розкопок. Для цього на кожній типовій ділянці закладається кілька ям, кожна площею 0,5^х0,5 м. Розкопування ведеться шарами. Рекомендується прив’язувати шари до грунтових горизонтів (Фасулати, 1971; Гиляров, 1987; Программа…, 1966). Для кількісного обліку грунтової мікрофауни (нематоди, акариформні кліщі, колемболи тощо) та найпростіших застосовується будь-який з розроблених, стандартних методів (Фасулати, 1971; Дунгер, 1987; Корганова, 1987; Программа…, 1966). Всі дані про облік грунтової фауни заносяться в таблицю 28.

Таблиця 28.

Результати обліку грунтової фауни у _____ р.

Вид	№ облі- кової ділянки	Дата обліку	Метод обліку*	Кіль-кість станда-ртних проб	Локалі-зація тва-рин, гори- зонт, см	Кіль-кість особин	Жит-тєва стадія	Щіль-ність тварин, ос./1 см3

* Коротко вказується, за яким автором; детально метод описується у перший рік застосування.

Для обліку імаго комарів, мошок, сліпців та інших двокрилих, що ссуть кров вищих хребетних, застосовуються відносні методи. Із них найбільш стандартизованим є облік таких комах за допомогою пастки Мончадського та Радзивиловської. Розміри пастки повинні бути стандартними. Приманкою в цьому разі є людина, а одиницею обліку – кількість комах, що піймані пасткою після 5-ти хвилин експозиції приманки (стандартна проба) (Фасулати, 1971). Для отримання найбільш коректних порівняльних даних обліки слід проводити на стаціонарних ділянках. Результати заносяться в таблицю 29.

Таблиця 29.

Результати відносного обліку двокрилих

пасткою Мончадського і Радзивиловської у ______ р.

Вид	№ облікової ділянки	Дата обліку	Кількість стандартних проб	Кількість відло-влених особин	Показник обліку, ос./5 п.-хв.	Примітка

Для визначення чисельності іксодових кліщів застосовується відносний метод обліку за допомогою пропашника, волокуші або екрана. Розміри цих приладів повинні бути стандартними (Фасулати, 1971). Обліки слід проводити на стаціонарних маршрутах (про правила їх опису та наступне посилання на це див. вище). Одиницею обліку є кількість кліщів, зібраних цими приладами на протязі 100 м. Результати обліку заносяться в таблицю 30.

Таблиця 30.

Результати відносного обліку іксодових кліщів

на стаціонарних маршрутах у _____ р.

Вид

№ марш- руту

Довжина маршруту, м

Дата обліку

Метод обліку*

Кількість зібраних особин

Показник обліку, ос./100 м

Примітка

*

Коротко вказується, за яким автором; детально метод описується у перший рік застосування.