
- •Тема1 Загальна характеристика галузі конституційного права країни. Наука конституційного права
- •1.Поняття, предмет та метод галузі конституційного права
- •2.Система галузі конституційного права. Конституційно-правові норми і конституційно-правові інститути
- •3.Конституційно-правові відносини та їх особливості
- •4.Відповідальність у Конституційному праві
- •5.Джерела конституційного права
- •6.Науки конституційного права
- •Тема 2
- •1.Поняття та функції конституції
- •2.Види конституції
- •3. Властивості Конституції
- •4. Охорона Конституції України
- •5. Історія світового конституційного розвитку
- •6. Зміст конституції.
- •Тема3 Конституційне право Загальні засади конституційного ладу України
- •1.Поняття конституційного ладу та його засади
- •2.Гуманістичні засади
- •3.Республіканська форма правління
- •4.Унітарний державний устрій
- •5.Конституційні характеристики України як конституційної держави
- •6.Економічні , політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
- •7.Захист конституційного ладу України
- •Тема 4 конституційно-правовий статус людини і громадянина україни
- •1.Відображення сучасної концепції прав людини в Конституції України
- •2.Громадянство України
- •3.Основні права, свободи і обов’язки людини і громадянина
- •4.Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 5
- •1.Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
- •2.Виборча система України
- •3.Виборчий процес України
- •4.Референдум
Тема 4 конституційно-правовий статус людини і громадянина україни
1.Відображення сучасної концепції прав людини в Конституції України
Правовий статус особистості: поняття та види; зародження вчення про права людини; основні сучасні підходи до визначення взаємовідносин людини і держави, сучасний етап розвитку конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні; конституційні принципи правового статусу людини і громадянина. Правовий статус особистості - це її юридично закріплене становище в державі й суспільстві, він становить важливу складову частину суспільного статусу особистості, належить до її якості як людини і громадянина, характеризує зв 'язки особистості з державою та державно організованим суспільством., за суб'єктами розрізняють статуси: 1) загальний - поширюється на всіх людей і громадян; 2) спеціальний (родовий) - характеризує особливості становища окремих категорій людей і громадян, наприклад, біженців, студентів, пенсіонерів тощо;3) індивідуальний - притаманний окремому індивіду. Залежно від того, нормами якої галузі права визначається положення людини і громадянина, виокремлюють різні галузеві статуси: конституційно-правовий, адміністративно-правовий, цивільно-правовий, кримінально-процесуальний тощо.Конституційно-правовий статус людини і громадянина посідає особливе місце в системі галузевих правових статусів. Його специфіка полягає в тім, що, по-перше, він єдиний та однаковий для всіх людей і громадян (тобто це - загальний статус), по-друге, він відіграє роль базового, вихідного для всіх інших галузевих статусів.Конституційно-правовий статус людини і громадянина базується на певній концепції прав людини, принципах правового статусу людини і громадянина; перелік основних прав, свобод і обов'язків визначаються конституцією держави відповідно до тих чи інших теоретичних положень у галузі прав людини. Становлення прав людини пов'язане з генезою правових норм, в яких формулювалися (встановленням конкретних правил поведінки) можливості людини вільно користуватися відповідними благами з метою задоволення своїх різнобічних потреб.
2.Громадянство України
Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України. Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є: 1) правовий характер; 2) необмеженість у просторі й часі;3) максимальний характер взаємних прав та обов 'язків.
Цей зв'язок виявляється в розповсюдженні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання - на території держави чи за її межами. Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства, складає головний конституційно-правовий інститут - інститут громадянства. Джерелами цього інституту є: 1. Конституція України. 2. Закон України «Про громадянство України» .3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства. 4. Підзаконні акти
Принципи громадянства - це ті вихідні положення, які визначають істотні риси відносин громадянства. Конституція України та Закон України закріплюють такі принципи громадянства України: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. 2) запобігання виникненню випадків безгромадянства (апат-ризму); 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України (невід'ємності громадянства України). 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;5) неможливості екстрадиції чи депортації громадян України -громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі 6) захисту державою громадян України за кордоном - громадянам України, які проживають або перебувають за межами України, гарантуються піклування та захист 7) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя; 8) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;9) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Підстави набуття громадянства України. Стаття 6 Закону України «Про громадянство України» встановлює, що громадянство України набувається за такими підставами: 1. За народженням (філіація). 2. За територіальним походженням. 3. Внаслідок прийняття до громадянства При цьому слід звернути увагу на ту обставину, що в літературі термін «свобода» вживається у двох значеннях: загальному та суб'єктивному. Свобода в загальному значенні означає такий стан існування народу і окремої людини, який характеризується можливістю людини діяти на власний розсуд. Саме в цьому значенні термін «свобода» використовується в Конституції України, конституціях інших держав, де він виконує роль основоположного філософського принципу.