Література

1. Гонський я.І., Максимчук т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський я.І., Максимчук т.П., Калинський м.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття №3 Тема: фізико-хімічні властивості білків-ферментів.

Актуальність теми: Знання властивостей ферментів необхідні для розуміння механізму дії ензимів та застосування ферментативних препаратів у практичній медицині.

Навчальні цілі:

Знати: фізико-хімічні властивості ферментів.

Вміти: провести дослідження впливу рН на активність амілази слини та інтерпретувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

а) намалюйте графіки залежності активності ферментів від температури і рН середовища.

б) підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Вплив рН середовища на активність амілази слини”.

Контрольні питання

1. Вплив температури на активність ферментів.

2. Вплив рН середовища на активність ферментів.

3. Активний центр ферментів.

Самостійна аудиторна робота

1. Дайте відповідь на поставлені запитання:

1. чи активні ферменти при низьких температурах;

2. як змінюється і чим пояснюється активність ферментів при підвищенні температури від низьких значень до оптимальної;

3. як змінюється і чим пояснюється активність ферментів за температури вищої від оптимальної;

4. чим пояснюється зміна активності ферментів при відхиленні від оптимуму рН;

5. чому дорівнює оптимум рН для ферментів крові, підшлункової залози, ротової порожнини, шлункового соку.

2. Виконати лабораторну роботу „Вплив рН середовища на активність амілази слини” і захистити протокол.

Принцип методу. Оптимум рН для дії амілази можна визначити при взаємодії її з крохмалем при різних значеннях рН середовища. Ступінь розщеплення крохмалю можна оцінювати за реакцією крохмалю з розчином йоду. При оптимальному значенні рН розщеплення крохмалю відбувається повністю (забарвлення з йодом відсутнє). По мірі віддалення від точки оптимального рН в кислий або лужний бік розщеплення крохмалю пройде тільки частково до стадії декстринів (червоно-буре або фіолетове забарвлення) або крохмаль взагалі розщеплюватися не буде (синє забарвлення).

Хід роботи. У 6 пробірок наливають по 2 мл буферного розчину з різним значенням рН (див. табл.). Потім в кожну пробірку доливають по 1 мл 0,5% р-ну крохмалю та по 1 мл попередньо розведеної слини. Вміст пробірок перемішують і поміщають в термостат при 38^оС на 10 хвилин. У всі пробірки приливають по 1 краплі розчину йоду, перемішують. Спостерігають забарвлення і відмічають рН (оптимум рН), при якому амілаза діє найбільш активно.

Таблиця

Приготування буферних розчинів

рН	Кількість 0,2 М розчину Na2HPO4, мл	Кількість 0,1 М розчину лимонної кислоти, мл
6,0	0,63	0,37
6,4	0,69	0,31
6,8	0,77	0,23
7,2	0,87	0,13
7,6	0,94	0,06
8,0	0,97	0,03