Розділ V Правове становище особового складу державної прикордонної служби України.

Законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов'язковими для виконання посадовими і службовими особами (* в тому числі прокуратури, МВС та СБУ).

Ніхто інший, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених Конституцією та законами України випадках, не вправі втручатися у законну діяльність військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України.

Втручання в діяльність Державної прикордонної служби України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

(Стаття 23. Закону України “Про Державну прикордонну службу України”)

Пунктом 13 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на неї покладено обов`язок встановлення за погодженням з Державною митною службою України та Міністерством транспорту України режиму у пунктах пропуску через державний кордон України, контроль за його додержанням.

Гарантії службової діяльності особового складу Держприкордонслужби:

Статтями 185-10, 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність осіб (у тому числі посадових осіб СБУ та МВС) за:

- злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону;

- порушення прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України.

Посадові особи органів Держприкордонслужби правомочні здійснювати адміністративне затримання цих осіб (стаття 262 КУпАП).

Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за:

Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Такі дії, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(Стаття 342 ККУ)

Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень -

карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

(Стаття 343 ККУ)