- •Тема 15 Поточні витрати і ціНоутворення
- •15.1. Поточні витрати на продукування виробів (послуг), їх класифікація і структура
- •15.1.2. Включення поточних витрат виробництва до собівартості продукції (послуг)
- •15.1.3. Класифікація витрат на виробництво за окремими ознаками
- •15.1.4. Структура поточних витрат за групами первинних елементів і тенденції її зміни за окремими видами продукції
- •15.1.5. Критичний обсяг виробництва продукції (точка беззбитковості), графічний та аналітичний методи його визначення
- •15.1.6. Зміна критичного обсягу виробництва продукції під впливом окремих факторів
- •15.2. Кошторис виробництва і собівартість товарної продукції
- •15.2.1. Зміст і методика обчислення кошторису виробництва
- •15.2.2. Розрахунки кошторису виробництва за окремими економічними елементами
- •15.2.3. Практичне значення та порядок розробки кошторису виробництва
- •15.2.4. Собівартість валової, товарної і реалізованої продукції
- •15.2.5. Витрати на одиницю обсягу товарної продукції
- •15.3. Обчислення собівартості окремих виробів
- •15.3.1. Калькуляція та її місце в економічних розрахунках
- •15.3.2. Об'єкти калькуляції і калькуляційні одиниці
- •15.3.3.Типова номенклатура калькуляційних статей витрат
- •15.3.4.Методика обчислення окремих статей калькуляції
- •15.3.5. Прогнозування собівартості нових виробів на етапах їх розробки та освоєння виробництва
- •15.4. Стратегія і шляхи зниження поточних витрат
- •15.4.1. Обґрунтування і вибір стратегії зниження поточних витрат на підприємствах України
- •15.4.2. Стратегічні напрямки регулювання поточних витрат на різногалузевих підприємствах
- •15.4.3. Групи чинників зниження поточних витрат у розрахунку на одиницю продукції
- •15.4.4. Методика визначення впливу окремих (сукупності) техніко-економічних чинників на зміну поточних витрат
- •15.5. Ціна на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, методи встановлення і регулювання
- •15.5.1. Поняття, роль і функції ціни у ринковій економіці
- •15.5.2. Види цін (тарифів) і сфери їх застосування
- •15.5.3. Методи встановлення цін
- •15.5.4. Державне регулювання ціноутворення
- •15.5.5. Шляхи вдосконалення утворення цін на продукцію (послуги)
- •Запитання і завдання для самоконтролю
15.2.5. Витрати на одиницю обсягу товарної продукції
Якщо підприємство виготовляє певну кількість виробів відповідного асортименту, то загальний показник собівартості товарної продукції не дає можливості зробити аналіз витрат на кожний вид продукції. З цією метою використовується нормативний метод витрат на одиницю обсягу товарної продукції певного виду. Обчислення собівартості витрат на одиницю продукції здійснюється за кожним видом виробу. Це дає можливість мати структуру витрат на одиницю кожного виду продукції, порівнювати її з витратами на виробництво за базовий період і таким чином активно впливати на зниження собівартості кожного виробу зокрема.
Від рівня собівартості кожного виробу залежить зростання прибутку і підвищення рентабельності виробництва. У промисловості частка собівартості продукції становить близько 3/4 оптової ціни. Тому зниження її собівартості є об'єктивною умовою зниження оптових цін на промислову продукцію.
Недооцінювання ролі собівартості продукції в системі показників ефективності виробництва, плануванні, обліку й аналізі, в оцінці роботи виробничого колективу призводить до скорочення темпів зниження собівартості, зменшення частки прибутку, що підтримується за рахунок економії від зниження собівартості, а також обмежує можливості зниження оптових цін на певну продукцію.
У кінцевому підсумку дана продукція може виявитися неконкурентоспроможною, і це може негативно вплинути на реалізацію продукції на ринку та призвести до недоодержання певного обсягу прибутку, а звідси — зниження виробництва.
15.3. Обчислення собівартості окремих виробів
15.3.1. Калькуляція та її місце в економічних розрахунках
Калькуляцію розуміють як процес обчислення собівартості одиниці продукції. Калькуляція потрібна для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби; обчислення рентабельності виробництва; аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах; визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів тощо.
У кінцевому підсумку калькуляція є документом, в якому представлені всі витрати на виробництво і реалізацію одиниці конкретного виду продукції у вигляді витратних статей.
У практичній діяльності виробництва розрізняють: планову, нормативну, кошторисну і звітну калькуляцію.
Планова калькуляція охоплює сукупність витрат на виріб за плановими (прогресивними) нормами витрат на сировину, матеріали, паливо, енергію, заробітну плату і планові коефіцієнти непрямих витрат. Ця калькуляція здійснюється перед початком планового періоду, враховуючи ціни на момент формування плану.
Нормативна калькуляція розраховується на основі діючих на певному підприємстві на початок місяця норм матеріальних та трудових витрат і квартальних кошторисів витрат на обслуговування виробництва і його управління.
Кошторисна калькуляція використовується для розрахунку можливого рівня витрат на виробництво продукції при проектуванні нових виробничих об'єктів і конструюванні нових освоюваних виробів, на які немає обґрунтованих норми витрат.
Звітна калькуляція відображає сукупність всіх витрат, фактично здійснених підприємством на виробництво і реалізацію відповідного виду продукції. Вона використовується для аналізу і контролю за виконанням планових завдань щодо зниження собівартості окремих видів виробів, аналізу рівня і динаміки собівартості, обґрунтування джерел, резервів і шляхів зниження витрат на виробництво.
Незалежно від конкретних особливостей виробництва і продукції, калькулювання передбачає розв'язування таких методичних завдань: визначення об'єкта калькулювання; вибір калькуляційних одиниць; визначення калькуляційних статей витрат; методики їхнього обчислення.