Лекція 12 (2 год) Тема 13. Якісне оцінювання підприємницьких ризиків

Мета: ознайомити студентів з чинниками та межами ризику, класифікацією зон ризику.

План

1. Якісний аналіз підприємницьких ризиків.

2. Сутність ризиків ( політичних, соціальних, комерційних, виробничих та ін.) та їхній вплив на поведінку суб'єктів господарювання.

1. Якісний аналіз підприємницьких ризиків.

Доцільність прийняття конкретного господарського рішення, що містить певні ризики, може бути виявлена при проведенні ґрунтовного аналізу цих ризиків. У багатьох наукових працях наголошується на необхідності застосування системного підходу до аналізу ризику підприємства, який передбачає: всебічне (наукове, технічне, технологічне, маркетингове, стратегічне) вивчення підприємства та середовища його функціонування, як джерел ризику; аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів ризику; побудову та аналіз ланцюжка розвитку подій при дії тих або інших факторів; визначення показників оцінки рівня ризику; встановлення механізмів та моделей взаємозв’язку показників та факторів ризику. Об’єктом аналізу ризику повинні бути стратегічні, інноваційні, інвестиційні рішення щодо поточного та майбутнього розвитку підприємства, взаємовідносини з колективом, постачальниками сировини, споживачами продукції, конкурентами.

У низці робіт з проблем ризику пропонується відокремлювати якісний та кількісний аналіз ризику.

Якісний аналіз ризику — ідентифікація всіх можливих ризиків, визначення їх факторів, потенційних областей, виявлення напрямів діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик.

Цей аналіз здійснюється у кількох основних напрямах. Перший напрям передбачає порівняння очікуваних позитивних результатів (доходів) вибору конкретного напряму підприємницької діяльності з можливими наслідками (втратами, збитками), серед яких виокремлюють: фінансові, матеріальні, часові, соціальні, реалізаційні, екологічні і морально-психологічні. їх порівнюють з імовірними результатами, які одержить підприємство при розвитку певного напряму діяльності.

За другого напряму визначають вплив рішень, прийнятих менеджерами підприємства на етапі розроблення стратегії, на інтереси і поведінку інших суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки вони функціонують не відокремлено, а є елементами ринку. Протягом цього етапу аналізу також визначають тих суб'єктів, яким виникнення певного виду ризику буде вигідне.

Засобами якісного аналізу слід виявити негативні наслідки ризику в усіх сферах діяльності підприємства.

Аналіз ризиків дає змогу простежити не лише їх розвиток та сфери поширення, а й негативні наслідки кумуляції ризиків, тобто взаємного їх впливу і нагромадження. Для цього необхідно залучати найрізноманітніші джерела інформації та використовувати найдосконаліші методи кваліфікаційного аналізу ризиків.

Важливу роль в аналізі ризику відіграє інформаційне забезпечення. Воно є не лише джерелом даних, а й засобом зниження ризику. Однак іноді доцільніше оперувати неповною інформацією, ніж витрачати надто великі кошти на отримання повної і вичерпної. Обмеженість потужностей або відсутність засобів для оброблення інформації, неточність внаслідок застосування наближених методів оцінки даних негативно позначаються на визначенні ризиків.

Основними джерелами отримання інформації для оцінки ризику є:

— документація (внутрішні документи — фінансова і управлінська звітність, господарські договори, розпорядчі документи, технічна документація; зовнішні документи — законодавчі акти, публікації в періодичних виданнях, звіти страхових компаній, документи спеціалізованих фірм, що займаються збором підприємницької інформації як товару);

— результати, отримані шляхом спостереження;

— дані про зовнішні і внутрішні взаємозв'язки підприємства.

Доповнює якісний аналіз кількісна оцінка підприємницького ризику.

В рамках діяльності певного суб’єкта господарювання може бути використана така класифікація зон ризику: безризикова зона, зона допустимого ризику, зона критичного ризику, зона катастрофічного ризику. Основними критеріями розмежування виступають: прибуток, виручка, власні кошти підприємства, втрати, коефіцієнт ризику. Іноді в межах зони допустимого ризику відокремлюють мінімальну зону та зону підвищеного ризику, використовуючи в якості критеріїв чистий і розрахунковий прибутки від здійснення підприємницької діяльності.

Змістовну характеристику основних зон ризику в процесі здійснення господарських операцій подано в табл.13.1.

Таблиця 13.1

Характеристика основних зон ризику

Зона ризику	Характерні ознаки
Безризикова зона	Відсутність будь-яких втрат при здійсненні господарських операцій.
Зона допустимого ризику	Можлива величина втрат не перевищує розміру очікуваного прибутку. У найгіршому випадку — втрата всього прибутку, при сприятливому збігу обставин — незначний розмір втрат, що припадає на одну ризиковану ситуацію. Часті випадки настання ризику. Велика ймовірність виникнення витрат даного рівня. Втрати піддаються точному розрахунку в межах одного року. Настання ризикових подій не змушує систему до зміни певних цілей
Зона критичного ризику	Можливий розмір втрат перевищує прибуток, але не є більшим за виручку. Нечасті випадки настання ризику. Середній рівень ймовірності виникнення даного рівня втрат. Настання ризикованих подій змушує систему до зміни певних цілей
Зона катастрофічного ризику	Найбільш небезпечна; можливі втрати перевищують виручку і можуть досягти величини, що дорівнює майновому стану підприємства. Вкрай рідкі випадки настання ризику. Дуже низька ймовірність виникнення втрат даного рівня. Настання ризику може призвести до банкрутства, краху або ліквідації фірми

Таким чином, втрати, величина яких не перевищує розрахункового прибутку від підприємницької операції, називають допустимими. Якщо найбільш імовірний такий рівень втрат, то ризик можна вважати допустимим.

Втрати, величина яких більша за розрахунковий прибуток, є критичними. Ризик втратити суму, що перевищує прибуток, називається критичним.

Катастрофічний ризик – це ризик, при якому підприємець може понести втрати, які перевищать його грошові можливості або майновий стан.