Лекція 11 (2 год) Тема 12. Обґрунтування інвестиційних і фінансових рішень

Мета: ознайомити студентів з методами обґрунтування ставки дисконтування з урахуванням ризику, з сутністю портфеля мінімального ризику і портфеля максимальної ефективності.

План

1. Інвестиційні рішення та критерії обґрунтування їх прийняття.

2. Портфельна теорія: етапи розвитку, підходи, припущення.

3. Знаходження середньозваженості вартості капіталу.

4. Систематичний ризик і очікувана дохідність компанії.

1. Інвестиційні рішення та критерії обґрунтування їх прийняття.

У сучасних умовах господарювання процес прийняття та реалізації інвестиційних рішень набуває нового, адаптованого до існуючого соціально-економічного стану, змісту. Від якості, своєчасності прийняття та реалізації інвестиційних рішень сьогодні залежать реальні можливості досягнення короткострокових та довгострокових цілей, стабільний соціально-економічний розвиток як окремих підприємств, так і країни в цілому. У зв’язку з цим необхідним стає розуміння сутності інвестиційних рішень, вивчення основних

наукових методів їх розробки та обґрунтування.

Інвестиційне рішення – це рішення щодо вкладення коштів в активи у певний момент часу для одержання прибутку в майбутньому. Вони являють собою акти діяльності особи, що приймає рішення з обґрунтованого вкладення фінансових та реальних інвестицій.

Інвестиційне рішення можна класифікувати:

1. Як фінансові інвестиційні рішення (вкладання у фінансові активи – цінні папери тощо);

2. Матеріальні інвестиційні рішення(вкладання в реальний капітал);

3. Нематеріальні інвестиційні рішення ( для створення умов відтворення, інновації, підвищення кваліфікації персоналу, організації виробництва та ін..)

Для прискорення прийняття інвестором рішення про те, чи вкладати кошти в те чи інше підприємство необхідно скласти інвестиційний проект, що визначає мету, яку прагне досягти фірма.

Інвестиційний проект – це план або програма заходів, пов’язаних із здійсненням капітальних вкладень для їх майбутнього відшкодування та отримання прибутку.

Критерій ефективності прийняття інвестиційних рішень: інвестиційний проект можна вважати ефективним якщо його доходність та ризик збалансовані в прийнятній для учасника проекту пропорції.

Розрахунок показників ефективності та їх характеристику подано в табл. 12. 1.

Таблиця 12.1

Критерії обґрунтування рішень при прийнятті (виборі) інвестиційного проекту

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
Чистий приведений дохід (чиста теперішня вартість) (NPV)	де — грошові надходження за років завдяки реалізації проекту; — інвестиції протягом -років; r — процентна ставка порівняння	NPV — поточна вартість майбутніх грошових потоків. Показник відбиває оцінку зміни економічного потенціалу підприємства у випадку прийняття проекту до розгляду За NPV > 0 можна розглядати питання про прийняття проекту. За NPV < 0 проект слід відкинути. За NPV = 0 проект не збитковий, але й не принесе прибутку. Під час вибору альтернативних проектів перевага віддається проекту з більш високим показником NPV
Індекс прибутковості (PI)		Завдяки РІ зіставити обсяг інвестиційних затрат з майбутнім чистим грошовим потоком проекту. Дає можливість проранжувати інвестиційні проекти за їх привабливістю, але не характеризує абсолютну величину чистого зиску. Проект вважається доцільним, коли значення РІ > 1
Термін окупності (PVP)		Один з найпоширеніших показників оцінки проекту. Показує період, за який буде відшкодовано суму інвестицій. Як правило, використовується для порівняльної оцінки ефективності проектів, але може бути прийнятий як критеріальний. Основний недолік показника в тому, що він не враховує ті чисті грошові потоки, які формуються після періоду окупності інвестиційних витрат
Внутрішній коефіцієнт рентабельності (внутрішня норма окупності) (IRR)	, де і1 — ставка дисконту, за якої значення NPV додатне; і2 — ставка дисконту, за якої проект стає збитковим, а NPV — від’ємним; NPV1 — значення чистої поточної вартості за і1; NPV2 — значення чистої поточної вартості за і2.	Відображає граничну величину ставки дисконту, вище якої проект стає збитковим. Характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути здійснені у разі реалізації проекту.IRR — ставка дисконту, за якої значення чистого приведеного доходу дорівнює нулю. Показує, за якою ставкою відсотка інвестор повинен вкласти свій капітал, щоб ефективність фінансового вкладення дорівнювала ефективності даного інвестиційного проекту. Проект вважається ефективним, якщо виконується така нерівність: IRR > і, де і — деяка базова ставка%.

Реалізація інвестиційних проектів потребує відмови від коштів сьогодні на користь одержання прибутку в майбутньому. Складність прийняття рішень щодо довгострокових активів полягає в прогнозуванні грошових потоків на значний період часу, а також в оцінці відсоткової ставки.

Оскільки приплив коштів розподілений у часі, його дисконтування здійснюється за деякою усередненою процентною ставкою r (ставкою порівняння). Вона має відображати очікуваний усереднений рівень позичкового відсотка на фінансовому ринку [30]. Розрахунок майбутнього фінансового результату за певний період часу називається приведенням майбутнього грошового потоку до результату цього періоду, чи дисконтуванням. Коефіцієнт дисконтування за обраної ставки r іноді називають бар’єрним коефіцієнтом. В умовах інфляції коефіцієнт дисконтування обчислюється за формулою:

, (1.1)

де α — показник інфляції за розглянутий період часу (як правило, рік), що відбиває знецінювання коштів за цей час.