3.3 Порядок проведення роботи і обробка експериментальних даних

1. Вимірюється температура води в ємності.

2. Включається в роботу насос №1, що імітує роботу головної станції.

3. Знімаються покази всіх восьми манометрів.

4. Секундоміром засікається час перекачування певного об’єму рідини. Зміна рівня води в обидвох відсіках ємності повинна бути не менше 10 см.

5. Виключається насос.

Результати досліду заносяться до таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Дані вимірювання режиму перекачування

Температура води, оС

Покази п’єзометрів , см

Час , с

Покази манометрів, кГ/см2

відсік, що спорожнюється

відсік, що заповнюється

відсік, що спорожнюється

відсік, що заповнюється

Р1

Р2

Р3

Р4

Р5

Р6

Р7

Р8

3. 3.1 Алгоритм обробки експериментальних даних

Обчислюємо витрати рідини за зміною рівня в п’єзометрах у лівому і правому відсіках ємності

, (3.13)

, (3.14)

де - полоща дзеркала води у лівому і правому відсіках ємності; - зміна рівня води в п’єзометрах, підключених до лівого і правого відсіків ємності; - час зміни рівня рідини у відсіках резервуара на величину і відповідно.

Визначаємо середнє значення витрати рідини

. (3.15)

Знаходимо швидкість перекачування рідини

. (3.16)

Обчислюємо число Рейнольдса (значення наведені в додатку Б)

. (3.17)

Визначаємо коефіцієнт гідравлічного опору за формулою Блазіуса

. (3.18)

Обчислюється теоретична величина втрат напору

, (3.19)

де - довжина -ої ділянки трубопроводу; - сума коефіцієнтів місцевих опорів для -ої ділянки.

Знаходиться дослідна величина втрат напору

, (3.20)

де - втрати тиску на -ій ділянці трубопроводу.

Визначаємо теоретичні значення втрат напору на тертя на кожній ділянці

. (3.21)

Обчислюємо теоретичне значення втрат напору в місцевих опорах на кожній ділянці трубопроводу

. (3.22)

Знаходимо дослідну величину втрат напору на тертя на кожній ділянці трубопроводу

. (3.23)

Обчислюємо відносну похибку визначення втрат напору для кожної ділянки трубопроводу

. (3.24)

Визначаємо теоретичну величину гідравлічного нахилу на кожній ділянці

. (3.25)

Обчислюємо дослідну величину гідравлічного нахилу

. (3.26)

Знаходимо відносну похибку гідравлічного нахилу для кожної ділянки трубопроводу

. (3.27)

Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5 – Результати обробки результатів досліду

Параметр	Ділянка трубопроводу				Трубопровід в цілому
	1	2	3	4
Довжина,м	15,65	15,7	33,25	33,35	97,80
Теоретична величина втрат напору на тертя , м
Перепад тиску , Па
Втрати напору в місцевих опорах , м
Дослідне значення втрат напору на тертя , м
Похибка у визначенні загальних втрат напору , %
Теоретичне значення гідравлічного нахилу
Дослідне значення гідравлічного нахилу
Похибка у визначенні гідравлічного нахилу , %

Будується лінія гідравлічного нахилу за теоретичними і дослідними даними для кожної ділянки трубопроводу і робляться висновки по лабораторній роботі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які питання включає технологічний розрахунок нафтопроводів?

2. Які розрахункові залежності застосовуються для гідравлічного розрахунку трубопроводів?

3. Вивід формули Лейбензона.

4. В чому переваги і недоліки формули Лейбензона?

5. Які формули застосовуються для розрахунку коефіцієнта гідравлічного опору у випадку ламінарного і турбулентного режимів (залежно від зони) руху рідини?

6. Методика гідравлічного розрахунку магістральних нафтопроводів згідно з ВНТП 2-86.

7. Для чого служать перехідні числа Рейнольдса і ?

8. Чому дорівнюють показники режиму руху рідини і для ламінарного і турбулентного режимів?

9. Що називається гідравлічним нахилом?

10. Нарисувати і пояснити характеристику трубопроводу.

11. Суміщена характеристика перекачувальної станції і трубопроводу. Робоча точка.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Середюк М.Д., Якимів Й.В., Лісафін В.П. Трубопровідний транспорт нафти і нафтопродуктів: Підручник. – Івано-Франківськ: Кременчук, 2001. – 517 с.

2. Трубопроводный транспорт нефти и газа: Учеб. для вузов/ Р.А.Алиев, В.Д.Белоусов, А.Г.Немудров и др. – М.: Недра, 1988. – 368 с.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4