
- •Технологічні схеми нафтоперекачувальних станцій і системи перекачування
- •1.1 Основні теоретичні положення
- •Обладнання і прилади
- •Порядок проведення роботи і обробка
- •2.1 Основні теоретичні положення
- •2.2 Обладнання і прилади
- •2.3 Порядок проведення роботи і обробка
- •2.3.1 Алгоритм одержання емпіричних
- •Лабораторна робота № 3 дослідження роботи магістрального нафтопроводу при ізотермічному режимі
- •3.1 Основні теоретичні положення
- •3.2 Обладнання і прилади
- •3.3 Порядок проведення роботи і обробка експериментальних даних
- •Збільшення пропускної здатності нафтопроводів
- •4.1 Основні теоретичні положення
- •4.2 Обладнання і прилади
- •4.3 Порядок проведення роботи і обробка
- •Лабораторна робота № 5 визначення об’єму суміші різносортних рідин при їх послідовному перекачуванні
- •Мета роботи: Дослідження змішування різносортних рідин у випадку їх послідовного перекачування.
- •5.1 Основні теоретичні положення
- •5.2 Обладнання і прилади
- •5.3 Порядок виконання роботи і обробка
- •Лабораторна робота № 6 визначення ефективного коефіцієнта змішування
- •6.1 Основні теоретичні положення
- •6.2 Обладнання і прилади
- •3 Порядок виконання роботи і обробка
- •Лабораторна робота № 7 послідовне перекачування різносортних нафтопродуктів з рідинними роздільниками
- •7.1 Основні теоретичні положення
- •7.2 Обладнання і прилади
- •7.3 Порядок виконання роботи і обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 8 послідовне перекачування рідин різної в’язкості
- •8.1 Основні теоретичні положення
- •8.2 Обладнання і прилади
- •8.3 Порядок проведення роботи і обробка
- •Вивчення властивостей неньютонівських рідин
- •9.1 Основні теоретичні положення
- •9.2 Обладнання і прилади
- •Порядок проведення роботи і обробка експериментальних даних
- •При температурі 200с;
- •При температурі 220с;
- •При температурі 250с.
Лабораторна робота № 6 визначення ефективного коефіцієнта змішування
(з елементами НДРС)
Мета роботи: Експериментальне визначення ефективного коефіцієнта змішування у випадку послідовного перекачування різносортних рідин по магістральному трубопроводу.
В результаті проведення лабораторного заняття студенти повинні:
знати формули для визначення ефективного коефіцієнта змішування і методи експериментального його визначення;
вміти пояснити фізичну картину процесу змішування рідин для ламінарного і турбулентного режимів.
6.1 Основні теоретичні положення
Утворення суміші в зоні контакту двох послідовно транспортованих рідин за ламінарного режиму руху проходить внаслідок конвективної дифузії, а за турбулентного режиму – внаслідок конвективної дифузії, обумовленої нерівномірністю осереднених швидкостей по перерізу труби, і турбулентним перемішуванням рідин в зоні суміші під впливом турбулентних пульсацій. Поширення зони суміші проходить по обидві сторони від початкової межі їх розділення.
Протяжність
зони суміші збільшується з перебігом
часу пропорційно величині
,
де
-
ефективний коефіцієнт змішування
(коефіцієнт турбулентної дифузії), який
характеризує інтенсивність поздовжнього
поширення зони суміші;
- час руху зони суміші.
Інтенсивність поздовжнього поширення суміші описується законом Фіка
,
(6.1)
де
-
швидкість дифузії;
-
градієнт концентрації нафтопродукту,
що рухається позаду.
Експериментально ефективний коефіцієнт змішування можна визначити двома способами:
Метод В.С.Яблонського, А.Ш.Асатуряна, І.Х.Хізгілова, який базується на визначенні дисперсії кривої розподілу концентрації.
Дисперсія зв’язана з величиною ефективного коефіцієнта змішування залежністю
,
(6.2)
де
-
дисперсія кривої розподілу концентрації
,
(6.3)
;
- миттєва концентрація одного із
компонентів суміші;
- відносний час;
- поточний час;
- середня швидкість перекачування;
-
довжина трубопроводу.
Метод, який базується на дослідженні інтегральної характеристики розподілу концентрації різносортних рідин по довжині зони суміші. В цьому випадку визначається кількість сторонніх рідин, що попадають у вихідні нафтопродукти.
У
випадку розділення суміші в перерізі,
де
,
формула для визначення ефективного коефіцієнта змішування рідин має вигляд
,
(6.4)
де
;
-
кількість рідини, що рухається попереду,
яка попадає в рідину, що рухається
позаду;
-
кількість рідини, що рухається позаду,
яка попадає в рідину, що рухається
попереду
;
.
(6.5)
Дослідженнями встановлено, що другий метод є точнішим.
Для визначення ефективного коефіцієнта змішування найбільш відомі такі емпіричні формули:
Тейлора
;
(6.6)
Асатуряна
; (6.7)
Нечваля-Яблонського
; (6.8)
Сьєнітцера
.
(6.9)
У формулах (6.6) – (6.9) - внутрішній діаметр трубопроводу; - кінематична в’язкість 50 % суміші
,
(6.10)
,
- кінематична в’язкість більш в’язкого
і менш в’яз-
кого нафтопродукту відповідно; - число Рейнольдса
;
- коефіцієнт гідравлічного опору, вибір формули для визначення якого залежить від зони гідравлічного тертя у випадку турбулентного режиму руху.