159. Оптимальний розмір землекористування – це такий розмір землекористування:

що встановлений нормативно-правовими актами, який забезпечує дотримання ре­жиму використання окремих категорій земель і відповідає їх основному господарському приз­наченню;

який за інших рівних умов забезпечує кращий результат виробничої діяльності, сприяє найбільш продуктивному використанню землі, праці та матеріально-технічних засобів;

де можливе розміщення виробництва сільсько­господарського підприємства в керованих розмірах (без надмірних витрат на подолання відстаней) та забезпечення його галузей необхідним для успішного розвитку складом і площею угідь;

який дає можливість розміщення виробництва сільськогосподарського підприємства в керованих розмірах та забезпечення його галузей необхідним для успішного розвитку складом і площею угідь.

160. Об’єктом дисципліни “Землевпорядне проектування” є:

закономірності організації території і засобів виробництва, нерозривно пов’язаних із землею, і зумовлені ними методи, способи і прийоми складання і здійснення схем і проектів землеустрою;

законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні й інші інформаційні матеріали органів державного управління, сільськогосподарських структур, а також спеціалізовані видання, довідкова та періодична література;

територія, яка перебуває у взаємозв’язку з системами господарювання, землеволодіння і землекористування;

морфологічний аналіз територій, виробничого потенціалу території, розроблення комп'ютерної макромоделі економіки землекористування тощо.

161. Показник, яким характеризується землекористування у правовому аспекті:

категорія земель;

площа землекористування;

площі агровиробничих груп ґрунтів;

розораність території.

162. Нераціональна площа господарства – це:

невідповідна за розміром площа його спеціалізації із зоною розташування;

розташування усередині земель і меж землеволодіння (землекористування) ділянки землі іншого землевласника (землекористувача);

велика віддаленість частини землекористування даного господарства від садиби;

невідповідність складу і співвідношення угідь спеціалізації господарства складу і розмірам його галузей.

163. Сучасна технологія землевпорядного проектування:

аналітична;

економіко-математичного моделювання;

автоматизована;

оцінювання природно-господарського використання земель.

164. Сутність перенесення проекту землеустрою в натуру полягає у:

розробці і обґрунтуванні проектних рішень на основі спеціальних нормативних докумен­тів із землеустрою;

виконанні на місцевості прокладання і закріплення меж ділянок, шляхів, лісосмуг та інших об’єктів, запроектованих на плані;

оформленні землевпорядної документації відповідно до вимог та інструкцій про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання відповідних документів;

своєчасному переході влас­ників і користувачів землі до використання наданої їм земельної ділянки відповідно до цільового призначення й умов землекористування.

165. Один з етапів рекультивації земель:

біологічна;

водогосподарська;

лісова;

рекреаційна.

166. Визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування:

Закон України “Про господарські товариства”;

Земельний кодекс України;

Конституція України;

Закон України “Про землеустрій”.

167. Розмір земельної ділянки, яка виділяється фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом для ведення особистого селянського господарства:

не більше 0,01 га;

не більше 0,10 га;

у селах не більше 0,25 га;

до 2,0 га.

168. Розмір земельних ділянок, які надаються фізичним особам безоплатно у власність або оренду в порядку встановленому законом для ведення індивідуального або колективного садівництва із земель державної або комунальної власності:

у селищах не більше 0,15 га;

у селах не більше 0,25 га;

у містах не більше 0,10 га;

не більше 0,10 га.

169. Які із перелічених землевпорядних дій, відповідно до чинного земельного законодавства та виробничого досвіду, відносять до територіального землеустрою?

встановлення і зміна межі міст і селищ;

організація угідь та проектування сівозмін;

утворення нових землеволодінь і землекористувань сільськогос­по­дарських підприємств і фермерських господарств;

розміщення господарських дворів.

170. Різновиди територіального землеустрою:

упорядкування території фермерських господарств;

встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць;

утворення і впорядкування (організація) землеволодінь і земле­користувань сільськогосподарських підприємств і селянських господарств;

упорядкування території сільськогосподарських підприємств.

171. Розмір земельних ділянок, які надаються фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом для індивідуального дачного будівництва:

не більше 0,12 га;

не більше 0,10 га;

у містах не більше 0,10 га;

у селищах не більше 0,15 га.

172. Принципи територіального землеустрою:

установлення соціальних та економічних зв'язків;

захист високовольтних ліній передач;

врахування іншої думки;

створення умов для подальшої правильної організації території сільськогосподарських землекористувань.

173. Розчленування землеволодіння або землекористування на декілька відособлених ділянок, відокремлених один від одного землями інших землекористувачів, – це:

черезсмужжя;

далекоземелля;

зламаність меж і вклинювання;

ерозійно небезпечне розташування меж.

174. Вимоги до розміщення меж землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:

межі розміщують під кутом 90 градусів до межі сільської ради;

межі розміщують узгоджено з рельєфом місцевості та природними рубежами;

межі розміщують відповідно до системи розселення;

правильна відповідь відсутня.

175. Що не входить до завдання територіального землеустрою:

забезпечення обґрунтованості, точності і безперечності позначення на місцевості меж, встановлених під час землеустрою;

створення рівних територіальних умов для розвитку всіх форм господарювання на землі;

формування і вдосконалення раціональної системи землеволодінь і землекористування;

організація території орних земель та природних кормових угідь новоствореного агроформування.

176. Об’єкти рекультивації земель:

пасовища поблизу промислових об’єктів;

солончаки;

виїмки кар'єрів;

еродовані землі.

177. Довжина землекористування (землеволодіння) – це відстань:

між найвіддаленішими частинами, виміряна за прямою;

до окремих частин землекористування (землево­лодіння) від господарського центру по дорогах;

до окремих частин землекористування (землево­лодіння ) від орних масивів по дорогах;

між його найвіддаленішими частинами (крайніми точками), виміряна за дорогами.

178. Частина поверхні землі, що має фіксовані межі, площу, визначене місце розташування, правовий статус (цільове призначення, умови використання), а також інші характеристики, що відображені в певних документах і матеріалах державного земельного кадастру, – це:

земельні угіддя;

земельна територія;

земельна ділянка;

земельний фонд.

179. Комплексна технологія землевпорядного проектування передбачає:

вирішення проектних землевпорядних завдань методом послідовних наближень, від загального до частко­вого та у зворотному напрямку;

процес, який містить сукупність виробничих операцій за рішенням проект­них завдань;

використання для вирішення окремих земле­впорядних завдань математичного моделювання й економіко-математичних методів;

одержання цілком закінчених землевпорядних рішень за заздалегідь заданими програмами, що здійснюється з використанням автоматизованого робочого місця землевпорядника-проектувальника.