- •Агроекологічну придатність ріллі щодо вирощування основних сільськогосподарських культур поділяють на:
- •Тваринницькі ферми щодо житлових кварталів розміщують:
- •Третій підклас агроекологічної придатності ріллі за властивістю і якістю ґрунтів визначають як:
- •Показники, які відносять до екологічної ефективності використання земель:
- •Предметом дисципліни “Землевпорядне проектування” (розділ “Формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств та громадян”) є:
- •Розмір господарства в умовах ринкової економіки – це:
- •Рекультивація земель – це:
- •Раціональною слід вважати таку площу землекористування, на якій можливе розміщення:
- •Недоліки просторового розміщення землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:
- •Показники, які необхідні для розрахунку коефіцієнта екологічної стабільності території:
- •Забрудненими визнають землі:
- •Землекористування як екологічна система – це:
- •Землевпорядний проект – це:
- •Стале землекористування – це:
- •Оптимальний розмір землекористування – це такий розмір землекористування:
- •Об’єктом дисципліни “Землевпорядне проектування” є:
- •Що не належить до основних видів документації із землеустрою?
- •Раціональною слід вважати таку площу землекористування, на якій:
- •Комплексна технологія землевпорядного проектування передбачає:
- •Землі, вилучені з обігу в результаті консервації:
- •Консолідація – це вид землевпорядних дій, які:
- •Районування земель – це поділ території:
- •Під час оцінювання й вибору варіантів у схемі землеустрою використовують:
- •Під час складання схеми землеустрою слід керуватися:
- •Питання, які вирішують під час впорядкування території сінокосів:
- •Заходи, які відносяться до тих, що потребують капітальних затрат під час упорядкування кормових угідь:
- •Загальну кількість загонів для п'ятирічної пасовищезміни, якщо худоба випасається на одному загоні 4-и дні, а травостій поновлюється через 28 днів:
Недоліки просторового розміщення землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:
черезсмужжя (міжгосподарське);
занедбаність сільськогосподарських угідь;
поганий стан внутрішньогосподарської шляхової мережі;
обмеженість прав землекористувача.
Показники, які необхідні для розрахунку коефіцієнта екологічної стабільності території:
площа угідь, коефіцієнт морфологічної стабільності території, коефіцієнт екологічної стабільності відповідного угіддя;
площа угідь, бал бонітету, коефіцієнт морфологічної стабільності території, грошова оцінка угідь, бал антропогенного навантаження;
площа угідь, коефіцієнт морфологічної стабільності території, річний змив ґрунту, коефіцієнт екологічної стабільності відповідного угіддя;
площа угідь, бал бонітету, коефіцієнт морфологічної стабільності території, коефіцієнт екологічної стабільності відповідного угіддя.
Забрудненими визнають землі:
на яких поширені паразитичні мікроорганізми, віруси, гриби та інші біологічні речовини, що забруднюють ґрунт, отже, негативно впливають на людину і сільськогосподарських тварин;
на поверхні й у ґрунті яких унаслідок впливу сільськогосподарського і промислового виробництва міст та перенесенням “атмосфера – ґрунт” утворюються нові компоненти: накопичуються пестициди, важкі метали, інші хімічні речовини і радіонукліди;
які зазнають біогенного забруднення в кількостях понад гранично допустиму концентрацію мікроорганізмів;
які засмічуються викинутими предметами, харчовими і побутовими викидами, великоуламковими відходами виробничої діяльності і транспорту тощо.
Землекористування як екологічна система – це:
оцінювання технічної можливості й екологічної безпеки проведення робіт, пов'язаних із поліпшенням земель і підвищенням родючості ґрунтів;
територіальний комплекс оптимальних взаємозв'язків ґрунту, організму і атмосфери через склад і структуру угідь, систему землеробства, повітряне середовище;
система правових, економічних та соціальних основ охорони земель для забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів;
система еколого-економічних обгрунтувань із забезпечення досягнення раціонального використання землі.
Землевпорядний проект – це:
сукупність документів зі створення нових форм організації території з подальшим екологічним, економічним, соціальним, технічним і юридичним обґрунтуванням, що забезпечить раціональне використання і охорону земель;
збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці площі оброблюваних земель на підставі зростаючих вкладень праці і засобів виробництва;
система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель;
сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території.
Стале землекористування – це:
соціально-демографічні характеристики, зайнятість, за потреби міжетнічні відносини, рівень життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки (оцінка, цінності та очікування населення);
поділ території, що виходить з об'єктивних закономірностей природних умов, територіального поділу праці, формування територіально-виробничих комплексів різних масштабів і структури поля;
така система земельних і суспільно-виробничих відносин, за якої досягається оптимальне співвідношення між економічно доцільними і екологічно безпечними видами використання земель і забезпечується економічне зростання матеріальних і духовних потреб населення;
зведення в систему наявних даних економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для територій, що дають змогу постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати розвиток господарського комплексу, системи землекористування та економічні показники.