122. Показники, які відносять до екологічної ефективності використання земель:

склад і співвідношення земельних угідь, питома вага просапних культур у сівозміні, чистий дохід;

рівень задоволення потреб у сільськогосподарській продукції, капітальні затрати і щорічні витрати на природоохоронні заходи, структура посівних площ;

склад і співвідношення земельних угідь, питома вага просапних культур у сівозмінах, баланс гумусу в ґрунті, забруднення території, питома вага виробленої екологічно чистої продукції, показник екологічної стабільності і ландшафту, розораність сільськогосподарських угідь;

чистий дохід, вартість валової і товарної продукції, розмір капіталовкладень, терміни їх окупності, плата за використання земель.

123. Замовником на розробку проекту землеустрою сільсько­господарських підприємств є:

проектна організація із землеустрою;

райдержадміністрація;

землевласник (землекористувач);

сільська (селищна) рада.

124. Проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств розраховані:

1–3 роки;

3–5 років;

5–10 років;

10–15 років.

125. На прогнозний період дії проекту землеустрою сільськогос­подарських підприємств впливають:

площа землекористування;

виробнича спеціалізація господарства;

система розселення;

терміни оренди землі.

126. У процесі землевпорядних вишукувань під час розроблення проектів землеустрою сільськогосподарських підприємств не виконуються такі обстеження:

грунтові;

лісомеліоративні;

гідротехнічні;

територій населених пунктів у межах плану землекористування.

127. Масштаб плану, який використовують під час розроблення проектів землеустрою великих за площею сільськогосподарських підприємств:

1:1000;

1:5000;

1:10000;

1:50000.

128. Коефіцієнт екологічної стабільності угідь обчислюється за формулою:

Кек.ст. = ;

Кек.ст. = ;

Кек.ст. = ;

Кек.ст. = .

129. Коефіцієнт антропогенного навантаження обчислюється за формулою:

К ан. = ;

К ан. = ;

К ан. = ;

Кан. = .

130. Коефіцієнт ерозійної небезпеки агрофону обчислюється за формулою:

К ер.н.= ;

К ер.н.= ;

К ер.н.= ;

К ер.н.= .

131. Можливі умови територіального розміщення виробничих центрів під час землеустрою новостворених агроформувань на землях:

засновників агроформування;

вилучених у власників земельних паїв;

резервного фонду;

в межах населених пунктів.

132. Організаційно-управлінська структура, яка не є прийнятою під час землеустрою сільськогосподарських підприємств:

галузева;

виробнича;

комбінована;

територіальна.

133. Проектами землеустрою передбачається ширина прибережної захисної зони для малих річок, струмків (площа водозбору до 2 тис.км²) і ставків площею до 3 га:

20 м;

25 м;

30 м;

35 м.

134. Проектами землеустрою передбачається ширина прибережної захисної зони для середніх річок ( площа водозбору від 2 тис.км²) і ставків площею понад 3 га:

45 м;

50 м;

60 м;

70 м.

135. Проектами землеустрою передбачається ширина прибережної захисної зони для великих річок , водосховищ з площею водозбору понад 50 тис.км²:

90 м;

100 м;

120 м;

150 м.

136. Категорія доріг із переліку передбачених Законом України “Про автомобільні дороги”, яка проектується під час землеустрою сільськогосподарських підприємств:

загальнодержавного значення;

комунальні;

технологічні;

приватні.

137. Термін окупності капіталовкладень, пов’язаних із трансфор­мацією і поліпшенням угідь, визначають за формулою:

Т= ;

Т= ;

Т= ;

Т= .

138. Тип сівозміни, в якій переважають кормові культури:

польова;

кормова;

сидеральна;

ґрунтозахисна.

139. Технологічна група орних земель, яка враховується під час розміщення ґрунтозахисної сівозміни:

0 –3 ;

0 –5 ;

3 –7 ;

понад 7 .

140. Який хімічний елемент забезпечує нейтралізацію солонцюватих ґрунтів?

гіпс;

вапно;

кальцій;

магній.

141. Який хімічний елемент забезпечує нейтралізацію кислих угідь?

калій;

кальцій;

вапно;

залізо.

142. Площа зрошуваних земель у сільськогосподарських підпри­ємствах степової зони країни залежить від:

кількості населених пунктів;

способів зрошення;

дебіту зрошуваної води;

рівня ґрунтових вод.

143. Кількість зрошуваних сівозмін у господарствах залежить від:

районів розміщення зрошуваних господарств;

водопроникливості ґрунтів;

рівня ґрунтових вод;

відмінності агроекологічної оцінки зрошуваних земель.

144. Форма поля, яка придатна для зрошуваного агрегату «Фрегат»:

трикутна;

прямокутна;

квадратна;

ромбічна.

145. Умови проекту землеустрою сільськогосподарських підприємств, які не відносяться до екологічних:

забезпечення балансу гумусу;

транспортні витрати;

проектування ґрунтозахисних сівозмін;

розміщення виробничих центрів.

146. Формула, за якою визначається ефективність проекту земле\­устрою сільськогосподарського підприємства:

max;

max;

max;

max.

147. Підготовчі роботи під час розробки проектів землеустрою складаються із:

консервації земель, захисту земель від ерозії;

складання контурних експлікацій, оцінки земельних ресурсів;

камеральної землевпорядної підготовки, польового землевпорядного обстеження території;

розрахунку розміру і вартості земельної частки (паю), розрахунку середньозваженого балу бонітету.

148. Деградовані землі – це землі:

на яких поширені пара­зитичні мікроорганізми, віруси, гриби та інші біологічні речовини, що забруднюють ґрунт;

на яких поширені бактеріально-паразитичні й карантинні шкідники і хвороби;

на поверхні й у ґрунті яких унаслідок впливу сільськогосподарського і промислового виробництва, міст та перенесенням “атмосфера – ґрунт” утворюються нові компоненти: накопичуються пестициди, важкі метали, інші хімічні речовини і радіонукліди;

на яких у результаті антропогенної діяльності або природних чинників відбуваються стійкі негативні процеси зміни стану властивостей ґрунтів.