Тема 15: Податкова політика
Тема 15: Податкова політика
15.1 Податки, їх функції
15.2 Класифікація податків
15.3 Аналіз системи оподаткування
15.1 Податки, їх функції
Податки з'явилися з виникненням держави, якій необхідні засоби на утримання державного апарата, армії, охорону здоров'я, культури і т.п. «У податках втілене економічно виражене існування держави».
Податки — це обов'язкові платежі, що служать основним джерелом бюджетних засобів держави і місцевих органів керування. Сутність податку виявляється у вилученні частини валового внутрішнього продукту (сукупна вартість у ринкових цінах кінцевої продукції і зроблених послуг, зроблених у країні) у виді обов'язкового внеску.
Відповідно до Закону “Про основи податкової системи в Україні” під податком, збором, митом і іншим платежем розуміється обов'язковий внесок у бюджет відповідного чи рівня в позабюджетний фонд, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, обумовлених законодавчими актами.
З визначення, що приводиться, випливає, що в даний час відсутнє чітке визначення терміна “податок” оскільки законодавство оперує розширеним поняттям “податок, збір, мито й інший платіж”.
Тому для поняття “податок” характерна багатоплановість, наприклад:
по-перше, податком може вважатися обов'язковий бюджетний платіж, у назві якого є присутнім слово податок, наприклад, податок на додаткову вартість (ПДВ),
по-друге, податками є платежі, що формують податкові доходи бюджету
по-третє, це все обов'язкові планові і законодавчо установлені фінансові вилучення, що робить держава.
За допомогою податків держава впливає на різні сторони економічної і громадського життя. У цьому зв'язку доцільно позначити основні функції, що можуть виконувати податки.
У господарському механізмі податки виконують визначені функції:
Регулюючу;
Стимулюючу;
Розподільну;
Фіскальну.
Регулююча функція спрямована на упорядкування ринкових відносин і виявляється в сфері економіки у формі бюджетно-фінансового, грошово-кредитного і цінового механізму. Податкове регулювання відноситься до одному з найбільш ефективних важелів керування ринковою економікою і сприяє згладжуванню соціальних протиріч, виконанню наукових, науково-технічних і великих виробничих програм, що без участі держави практично не могли б бути реалізовані.
Стимулююча функція реалізується через систему пільг і спрямована на впровадження досягнень науково-технічного прогресу, розвиток виробництва, продаж товару за кордон, увіз капіталу і т.д.
Розподільна функція полягає в перерозподілі податків для соціального вирівнювання рівня життя населення.
Фіскальна (бюджетна) функція забезпечує збір засобів для формування бюджету фінансових ресурсів держави. Вона повинна бути підлегла грошовій політиці держави і забезпечувати визначена відповідність між сумою грошей, що знаходяться в звертанні, включаючи банківські депозити (грошова маса), і темпами росту валового національного продукту (ВНП).
15.2 Класифікація податків
Податок - одна із самих древніх форм економічних відносин, поява якої зв'язане з найпершими суспільними потребами. Податки являють собою обов'язкові збори, стягнуті державою з господарських суб'єктів і з громадян по ставці, встановленої в законному порядку. До податків відносили різноманітні види платежів з доходів окремих громадян на користь чи держави государя. Це могли бути різного виду відрахування, податі, данини, мита і збори, як грошові так і натуральні (зерном, вином і т.п.) Люди про податки думали завжди з двох сторін: одні - про тім які податки установити і як їхній зібрати, а інші - про те, як їх чи платити як від них іти.
Податкова система виникла і розвивається разом з державою. Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві і, найчастіше, основною формою доходів держави. Податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.
Принципи оподатковування
Основні принципи оподатковування сформувалися в період становлення теоретичної бази податків. Відомий шотландський економіст Адам Сміт у своєму класичному творі "Дослідження навколишнього середовища, природи і причинах багатства народів" (1776) вивів основні принципи оподатковування:
загальність,
справедливість,
визначеність,
зручність.
Згодом цей перелік був доповнений принципами:
забезпечення достатності і рухливості податків (податок може бути збільшений чи скорочений відповідно до нестатків і можливостей держави);
вибору належного джерела й об'єкта оподатковування;
однократності обкладання.
Сучасні принципи "гарної податкової системи":
1. Економічна ефективність. Податкова система повинна носити заохочувальний характер, не заважати ефективному використанню ресурсів, розвитку підприємництва.
2. Дешевина оподатковування. Закони про податки повинні бути простими по формулюванню, а процедура стягування податків повинна бути щодо дешевої. Адміністративні витрати по керуванню податками і дотриманню податкового законодавства повинні бути мінімальними.
3. Гнучкість. Податкова система повинна могти реагувати на зміни економічної ситуації.
4. Визначеність оподатковування. Податкова система повинна мати таку структуру: при яке кожен платник податків точно знає скількох він платить.
5.Справедливість. Податкова система повинна забезпечувати справедливий підхід до різним членам суспільства. Кожен платник податків повинний вносити свою справедливу частку в скарбницю держави.
Податкова система – це сукупність податків, зборів, мит і інших платежів, стягнутих у встановленому порядку.
Податкова система містить у собі наступні елементи:
суб'єкт оподатковування;
об'єкт оподатковування;
ставка податку;
податкові пільги;
правила числення і порядок сплати податків;
штрафи й інші санкції за несплату податків.
Системи податків у різних країнах відрізняються друг від друга по ряду факторів:
структурі,
набору податків,
способу стягування,
податковим ставкам,
фіскальним повноваженням різних рівнів влади,
податковій базі,
податковим пільгам.
Платники податків: юридичні особи йди інші категорії платників і фізичні особи, на яких у відповідності з законодавчими актами покладений обов'язок сплачувати податки. Усі платники податків зобов'язані встати на облік в органах державної податкової служби. Документ, що підтверджує постановку платника податків на облік у податковому органі є підставою для відкриття розрахункового й іншого рахунків у банках і інших кредитних установах.
Об'єкти оподатковування :
майно юридичних і фізичних осіб і його передача;
прибуток;
доходи;
додана вартість продукції, робіт, послуг;
вартість визначених видів товарів;
окремі види діяльності платників податків;
операції з цінними паперами;
користування природними ресурсами;
майно юридичний і фізична особи і його передача;
інші об'єкти, установлені законодавчими актами.
Загальний рівень податкового вилучення визначається:
величиною і настійністю загальногосподарських потреб,
розмірами пропозиції суспільних благ,
масштабами диспропорцій у національній економіці, що намічено усунути,
задачами соціальної політики в даному періоді.
Податкова ставка - сума, що повинна бути сплачена з даної одиниці обкладання. Як правило, податкова ставка визначається у відсотках.
Ставки можуть бути постійними, наприклад, із усіх платників береться однаковий відсоток. податкова ставка буде пропорційна сумі одержуваного чи доходу цінності майна. Податкова ставка може бути прогресивна, тобто вона зростає зі збільшенням оподатковуваного доходу. У чинному законодавстві передбачаються єдині ставки незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і форм власності.