- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
Рятувальні роботи в осередках ураження, як правило, виконують разом з невідкладними аварійно-відновлювальними роботами.
Для улаштування проїздів в обвалах висотою понад 1 м доцільно розчищати уламки, вирівнюючи завали і розчищаючи шлях; при завалах висотою менше 1 м краще розчищати вулиці до асфальту. Через кожні 150—200 м улаштовують роз’їзди для зустрічних машин. Одна рятувальна група, підсилена бульдозером, за 10 год роботи може зробити прохід довжиною до 4—5 км.
По зроблених проходах рятувальні групи разом із сандружинами розпочинають виконувати рятувальні роботи, а також по проходах може рухатися техніка.
На ділянці рятувальних робіт зусилля ЗвК повинні бути спрямовані на пошук і рятування людей з-під завалів, зруйнованих і пошкоджених будівель, із захисних споруд, яким загрожує затоплення або загазованість, а також на локалізацію і усунення пошкоджень на комунально-енергетичних мережах, які перешкоджають проведенню рятувальних робіт.
Здорових і потерпілих, які можуть рухатися самостійно, негайно виводять із зони руйнувань, а сильно потерпілих виносять на пункти збору. Якщо сходи завалені або зруйновані, тоді людей з верхніх поверхів спускають по драбинах, автокранами і підручними засобами.
Для витягування потерпілих у завалі влаштовують лази-проходи шириною 0,6—0,8 м і висотою 0,9—1,1 м.
У першу чергу розпочинають рятувальні роботи в сховищах, які потрапили в зону пожеж, загазованості або затоплення, куди не надходить повітря. Знайшовши таке сховище, установлюють зв’язок з людьми, які там перебувають, з’ясовують обстановку, а за потреби подають туди повітря. Для подачі повітря розчищають повітрозабірні отвори або розчищають і розчиняють двері, а за неможливості пробивають отвір у стіні або перекритті. Розкривають сховище різними способами. Якщо можна розчистити загальний вхід, то його розчищають і розчиняють двері. В заклинених дверях вирізають отвір розміром 0,8x0,8 м і через нього виводять людей.
Рятувальна ланка з екскаватором за 10 год роботи може відкопати до 4 входів. При висоті завалу до 1,5—2 м рятувальна ланка, оснащена екскаватором і газорізом, може відкопати за 10 год роботи до 6 аварійних виходів; при оснащенні бульдозером — до10, а без засобів механізації — 2—3 виходи.
Доцільно розбирати завал над перекриттям висотою не більше 2—3 м. Спочатку розчищають майданчик на перекритті розміром 1,5x1,5 м, а потім улаштовують отвір в перекритті або стіні розміром 0,8x0,8 м. Ланка, оснащена двома відбійними молотками, за 10 год роботи може пробити 3—4 отвори, без засобів механізації — 1. В завалах вище 3 м сховище розкривають проходкою штольні в грунті під завалом до стіни сховища і улаштуванням в стіні отвору.
Питання для самопідготовки:
1. Що називається осередком ураження об’єкта?
2. Які є ступені руйнування будівель та їх характер?
3. Назвіть черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у НС.
4. В якому випадку проводять рятувальні та інші невідкладні роботи?
5. Як здійснюється:
а) локалізація і гасіння пожеж та рятування пожеж;
б) пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів;
в) пошук і рятування людей під час повені і затоплення?
6. Назвіть невідкладні роботи, які проводяться в НС на об’єктах харчової і переробної промисловості.
7. Як відбувається організація та проведення об’єктовим формуванням харчової промисловості РІНР в осередку комбінованого ураження?