8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження

Одержавши завдання на приведення зведеної команди ЗвК в готовність, її командир зобов’язаний:

в короткий термін прибути на установлене місце збору;

оповістити особовий склад команди і забезпечити її збір;

організувати видачу особовому складу табельного майна і контроль за його станом, а також виконати припасування засобів особистого захисту;

організувати розміщення і укриття спеціальної техніки, автотранспорту і майна в місці збору;

перевірити наявність засобів зв’язку і визначити порядок зв’язку між членами команди;

доповісти про готовність зведеної команди начальнику цивільної оборони підприємства.

Командир ЗвК, одержавши повідомлення про небезпеку одразу оповіщає особовий склад ЗвК шляхом подачі команд або сигналів ЦО згідно з розробленою заздалегідь схемою в робочий та неробочий час.

Особовий склад ЗвК, одержавши виклик, негайно прибуває до встановленого місця збору та доповідає про прибуття своєму командирові.

Особовий склад одержує табельне майно, перевіряє його справність, готує для себе ЗОЗ, а також закріплену техніку; транспорт готується до негайного вивезення ЗвК. За розпорядженням НЦО об’єкта командир ЗвК організує виведення формувань у приміську зону, в заздалегідь зазначений район розміщення.

В районі розміщення командир ЗвК зобов’язаний забезпечити:

надійний захист особового складу ЗвК і техніки від дії сучасних засобів ураження;

розміщення та відпочинок ЗвК;

сприятливу санітарно-епідемічну обстановку;

спостереження за зараженістю навколишнього середовища;

побудову протирадіаційних і найпростіших укрить для населення і пристосування для цих заходів інших споруд.

При виявленні зараження місцевості і повітря в районі дій або розміщення ЗвК командир ЗвК самостійно приймає рішення на подачу установлених сигналів оповіщення, а також захист особового складу ЗвК та доповідає про це НЦО об’єкта.

Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження

Для виконання робіт в осередку ураження ЗвК повинна здійснити марш на автомобілях, а в окремих випадках — пішки. Мета маршу — прибути в призначений район за будь-яких умов в установлений термін у повній готовності.

Одержавши завдання від НЦО об’єкта на організацію маршу, командир ЗвК оперативно з’ясовує його, вивчає на карті (схемі) маршрут руху і характер місцевості, приймає рішення і віддає усний наказ на марш.

У наказі на марш командир ЗвК Р і ХЗ повинен відобразити: обстановку на маршруті руху і в районі розміщення (проведення Р і НР); завдання ЗвК; маршрут руху і мету маршу; термін прибуття на місце; порядок шикування колони, швидкість руху, дистанцію між машинами на марші та місця привалів; час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання головної колони; завдання сусідів; задум дій і завдання підрозділів ЗвК; місця для надання потерпілим медичної допомоги; припустиму дозу опромінювання особового складу; час готовності до маршу, своє місце в колоні та місце свого замісника.

Шикування колони може бути таке: ланка управління і розвід­ки, 1-а рятувальна група, 2-а рятувальна група, група знезаражування, група механізації і аварійно-технічна, санітарна дружина, ремонтна майстерня.

Середня швидкість руху автомобільної колони може бути вдень 30—40, вночі 25—30 км/год; дистанція між машинами — 25—50 м. Марш треба здійснювати з максимально можливою швидкістю, в даних умовах забезпечуючи безпеку руху та виконання поставлених завдань в установлені терміни.

Для своєчасного початку маршу та організованого руху призначаються вихідні пункти і пункти регулювання руху, тому ЗвК повинна пройти їх в зазначений час, про що командир ЗвК доповідає начальнику штабу ЦО об’єкта. Командир ЗвК прямує в голові колони, стежить за порядком руху, забезпечує керування і зв’язок по радіо або з використанням рухомих і сигнальних засобів. Для спостереження за сигналами керування на кожній машині колони призначається спостерігач.

Під час руху на великі відстані через 1 год після початку руху (для перевірки стану машин, проведення можливого усунення несправностей) роблять зупинку на 20 хв, а через кожні 3—4 год руху привали тривалістю до 1 год, а також один привал для приймання їжі тривалістю до 2 год у другій половині добового переходу. При висуненні ЗвК до об’єкта проведення робіт ланка розвідки прямує попереду ЗвК і визначає стан доріг, дорожніх споруд, наявність заражених ділянок, завалів, шляхи обходів (об’їздів) і доповідає про це по радіо командиру ЗвК. Заражені ділянки на марші долають в ЗОЗ, а якщо подолання зон радіоактивного зараження може призвести до втрат особового складу ЗвК або одержання ними гранично допустимої дози опромінювання, рух розпочинається після спаду високих рівнів радіації.

Зони хімічного зараження обов’язково обходять, а при неможливості — долають у напрямках, де можливе найменше зараження техніки, або після дегазації проїздів.

Зони бактеріального зараження долають після дезинфекції або обходять.

При підході ЗвК Р і ХЗ до осередку ураження командир ЗвК організує її введення на об’єкт (ділянку, місце) проведення робіт, для чого уточнює шляхи і порядок введення особового складу і техніки та заходи щодо забезпечення своєчасного їх виконання. Якщо на ділянках введення є руйнування, обвали, то командир ЗвК визначає, яку потрібно виконати роботу, щоб зробити проїзди. Розвідка першою входить в осередок ураження і визначає рівні радіації, уточнює характер руйнувань на об’єкті, відшукує захисні споруди, установлює ступінь їх руйнування і стан людей, які там перебувають, знаходить найменш небезпечні маршрути руху основних сил ЗвК і шляхи евакуації уражених та безперервно спостерігає за зміною обстановки на об’єкті.

Для виконання поставленого завдання командир ЗвК повинен мати карту об’єкта, де потрібно виконувати роботи, зі схемою прив’язки захисних споруд до орієнтирів, які не завалюються, а також схемою комунально-енергетичних мереж, колодязів.

Після прибуття на ділянку проведення Р і НР командир ЗвК згідно з наказом НЦО об’єкта, даних розвідки і особистого спостереження уточнює і оцінює обстановку та організує Р і НР. Одержавши завдання, командир ЗвК з’ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає наказ, організує взаємодію, забезпечення і керування. З’ясувавши завдання, командир накреслює заходи, які потрібно негайно здійснити для підготовки до виконання поставлених завдань, віддає розпорядження щодо організації розвідки.

Для оцінки обстановки командир ЗвК повинен вивчити характер та обсяг руйнувань, осередків пожеж і заражень на ділянці робіт і шляхах руху до нього, види робіт, які треба виконати, та їх обсяг; доцільність напрямку висунення і введення формувань в осередок ураження і на ділянки робіт; радіаційну, хімічну і бактеріальну обстановку та її вплив на виконання завдань, стан і забезпеченість формувань та їх можливості; стан, характер дій і завдання сусідів; характер місцевості та її вплив на дії команди, наявність і стан маршрутів руху до осередків ураження і на ділянки робіт; вплив погоди, пори року і доби на виконання завдання.

Після з’ясування завдання і оцінки обстановки командир ЗвК приймає рішення, в якому визначає: задум дій; завдання підлеглим та приданим підрозділам; способи і терміни їх виконання; порядок висунення в район дій; порядок взаємодії та заходи щодо організації управління та забезпечення.

Згідно з прийнятим рішенням, узгодженим з НЦО об’єкта, командир ЗвК віддає наказ, використовуючи карту або схему Р і НР. Завдання даються в першу чергу тим підрозділам, які будуть виконувати основні завдання і яким потрібно більше часу на підготовку.

При постановці завдань командир визначає:

рятувальним групам — засоби підсилення, ділянки пошуку потерпілих і порядок надання їм першої медичної допомоги і винесення їх до місць посадки на транспорт, місця локалізації аварій, маршрут і порядок руху;

ланці механізації робіт — підсилення особовим складом, де і до якого часу треба зробити проїзди і проходи, зруйнувати (закріпити) конструкції, що загрожують обвалом, де та в якому обсязі і до якого часу виконати роботи по відкопуванню захисних споруд, маршрут і порядок руху;

ланці знезараження — ділянки, які підлягають знезараженню, ширину проїздів, які дезактивуються, а також густину розливу дезактивуючих розчинів, способи, обсяг і послідовність робіт, місця і порядок перезарядки машин, порядок позначення знезаражених ділянок і споруд, пункт збору після виконання робіт, маршрут і порядок руху;

сандружині — місце розгортання формування, ділянку проведення робіт по розшукуванню і наданню медичної допомоги потерпі­лим, порядок приймання, реєстрації і сортування потерпілих за важкістю ураження і обсягом меддопомоги у формуванні, порядок підготовки і евакуації потерпілих, місця посадки їх на транспорт і маршрути винесення, місця нетранспортабельних хворих, маршрут і порядок руху.