- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
Невідкладні роботи в надзвичайних ситуаціях проводять з метою створення умов для проведення рятувальних робіт і забезпечення життєдіяльності міст шляхом ліквідації ї локалізації наслідків аварій на мережах комунального господарства, енергетики, транспорту і зв’язку, а також створення умов для подальшого проведення відновлювальних робіт на ОНГ.
Для виконання цих робіт використовуються в основному формування водопровідно-газотехнічних мереж, аварійно-технічні, з електромереж.
До складу формувань входять ланки з водопровідних, каналізаційних, теплових, електричних, газових, сантехнічних мереж. Вони використовуються для виконання цих робіт відповідно до їх призначення. Для виконання цих робіт можуть також використовуватися формування загального призначення.
Невідкладні роботи включають:
прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках;
локалізацію і ліквідацію аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;
закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт;
ремонт і відновлення мереж зв’язку;
ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;
виявлення, знезараження і знищення вибухонебезпечних речовин.
Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
Колонні шляхи, проїзди і проходи роблять для забезпечення висунення і введення формувань у райони стихійного лиха, аварій або катастроф, коли відсутні дороги (зруйновані, завалені або засипані снігом) або їх недостатньо, а також для забезпечення проїзду машин та механізмів по території об’єкта до місць робіт під час повені, коли рух не по дорозі дуже утруднений. Під час бездоріжжя колонні шляхи підсилюють дерев’яними або іншими збірно-розбірними покриттями, а прохід через перешкоди забезпечується найпростішими містками.
Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
Руйнування газових мереж може спричинити отруєння людей, виникнення пожеж і вибухів. Основний спосіб локалізації аварій і пошкодження на газових мережах — відключення пошкоджених ділянок або всього району, якщо це не викликає призупинення роботи інших підприємств. У межах будинку пошкоджену ділянку відключають біля самого місця пошкодження, на вводі в будинок — на ділянці або приладі. В разі місцевого пошкодження газової мережі за межами будинку ставлять заглушки, пробки. Проте для повного виключення витікання газу через нещільні манжети потрібно місця, які герметизують, забити зверху сирою глиною або обмотати сирою гумою. Тріщини на трубах обмотують щільним брезентовим бинтом або листовою гумою з накладанням хомутів.
Руйнування, пошкодження водопровідних мереж може призвести до затоплення укриття, підвалу тощо. Тому загальним способом локалізації аварій на водомережах буде відключення зруйнованих ділянок і напрямків, стояків у будинках, для цього використовують засувки в оглядових колодязях, які збереглися, запірні вентилі в підвалах будинків. У разі виникнення місцевих аварій і неможливості використання вимикальних механізмів визначають місце аварії, відкопують траншею або котлован до знайдення зруйнованих труб, відкачують воду насосами, визначають характер аварії і ліквідують її, а за потреби улаштовують обвідні мережі. В разі розриву водопроводу трубу на обох кінцях забивають дерев’яними пробками. При виникненні щілин уздовж труби накладають пластирі з гумової прокладки, закритої зверху металевою стрічкою і закріпленої по периметру труби хомутиками.
Мережа теплопостачання може бути комунальною або промисловою. Перша призначена для опалення. В ній використовується гаряча вода з температурою до 150 °С. У промисловій мережі теплоносієм є пара або гаряче повітря. Місця руйнування теплової мережі знаходять за виходом гарячої води та пари, просіданням грунту, розтаванням снігу. Зруйновані мережі теплопостачання всередині будинків відключають від зовнішньої мережі засувками на вводах у будинок.
Невідкладні роботи на каналізаційних мережах полягають в усуненні або обмеженні затоплення, якщо це затоплення заважатиме проведенню Р і НР.
Під час проведення робіт відкривають аварійні скиди на каналізаційних колекторах перед зруйнованими спорудами. В разі руйнування станцій перекачування або виходу із ладу системи енергопостачання приплив води повинен бути зупинений і його слід спрямувати в аварійний скид. Під час руйнування аварійного випуску повинно бути зроблено тимчасове спрощене спускання води у відкриту канаву. Внаслідок аварій на каналізаційних мережах утворюється закупорка їх на всіх колодязях, розміщених поблизу будинків, утворюється підпір стікаючої води і можливий вихід її через санприлади в підвалі будинків на поверхню безпосередньо з колодязя. Локалізація аварій на каналізаційних мережах аналогічна локалізації аварій на водопровідних мережах.
Аварії на електромережах ліквідуються тільки після вимкнення струму. Для цього вимикають розподільну мережу електропостачання. Вимикають рубильники на вводах у будинки, роз’єднують запобіжники або перерізають провід мережі, ушкоджений провід ізолюють. Крім того, руйнування електромережі може призвести до короткого замикання, що може спричинити пожежу або ураження людей струмом. У разі пошкодження або руйнування електричних споруд і мереж у першу чергу потрібно на розташованих поблизу місця аварії підстанціях, трансформаторних пунктах, електричних вводах у будинки вимкнути пошкоджені ділянки. Пошкоджені ділянки закільцьованих мереж вимикають з обох боків від місця робіт на найближчих опорах, на підземних кабелях — з двох боків від місця пошкодження на найближчих трансформаторних пунктах та за допомогою переносного заземлення. Пошкоджені ділянки кабельних мереж тимчасово з’єднують повітряною мережею або протягують з’єднувальний кабель на поверхні землі. Після локалізації аварії на зруйнованій мережі розпочинають роботи по відновленню пошкоджених мереж.
Короткочасне відновлення пошкоджених або зруйнованих мереж зв’язку, комунально-енергетичних мереж та інших комунікацій з метою забезпечення Р і НР. Цей вид відновлення має важливе значення тоді, коли уражені об’єкти або населені пункти під час стихійного лиха, аварій і катастроф виявляться відключеними від інших районів або ОНГ зупинять своє виробництво. Тому для рятувальних та інших невідкладних робіт потрібне короткочасне (тимчасове) відновлення доріг, мостів, комунально-енергетичних мереж, для того щоб забезпечити потерпіле населення водою, електроенергією, харчуванням, телефонним зв’язком.
