- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
Способи розкривання завалених сховищ та підвалів, для рятування людей, які там перебувають, визначають командири рятувальних формувань у кожному конкретному випадку залежно від типу і конструкції приміщення та характеру обвалу.
Перед розкриванням сховищ і підвалів командир формування установлює зв’язок з людьми, які перебувають в них, з’ясовує їх стан, після чого визначає способи і порядок виконання робіт по розкриванню сховища.
Способи розкривання сховищ і схованок: розбирання обвалу над загальним входом з подальшим відкриванням дверей або вирізанням у них отвору; відкопування оголовка або люка аварійного виходу, улаштування отворів у стінах сховищ із підземної галереї; розбирання обвалу коло зовнішньої стіни будинку з подальшим відкопуванням приямка в грунті і пробиванням отвору в стіні сховища; улаштування отвору в стіні сховища із сусіднього прилеглого до нього приміщення; розбирання обвалу над перекриттям сховища з подальшим пробиванням у ньому отвору для виходу людей. Проте головне завдання — врятувати людей за мінімально короткий час, використовуючи всі підлеглі формування.
Для того щоб мати можливість розкрити завалене сховище, треба зробити проходи в обвалах до загального входу або до люка (оголовка) аварійного виходу, розібрати над ними обвал, зробити проходи до обгороджувальних конструкцій сховищ, відкопати приямки, зробити отвори в стінах. У тому разі, коли сховище не має аварійного виходу, а приямок має дуже високий обвал, розкривати сховище рекомендують через перекриття і в місцях, де обвал має найменшу висоту. Для цього потрібно розібрати обвал біля стіни, відкопати приямок у грунті, пробити отвір у стіні і через нього вивести людей із сховища. При руйнуванні системи фільтровентиляцій для подавання чистого повітря в сховище спочатку розчищають повітрозбірні канали, а за неможливості зробити це, роблять отвір у стіні або в перекритті і подають повітря за допомогою компресора.
Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
Перша медична допомога ураженим надається методом само- або взаємодопомоги, а також особовим складом санітарних дружин і рятувальних формувань на місці виявлення уражених. Організують першу медичну допомогу начальники медслужб об’єктів, районів, а також начальники медпунктів формувань.
Виносити уражених до місць збирання мають носилкові ланки із складу рятувальних формувань. Виносити уражених людей слід через спеціально влаштований прохід і виконувати це можна різними способами — на руках, плащах, брезенті, тягти за допомогою носилок.
В осередку ураження перша медична допомога повинна надаватися не пізніше 10 год і включати такі заходи:
накладення асептичних пов’язок на рани і обпечені поверхні;
тимчасове зупинення крововиливів з використанням підручних та табельних засобів;
іммобілізація при переломах кісток та пошкодженні м’яких тканин з використанням підручних засобів і табельних транспортних шин;
проведення найпростіших протишокових засобів (зігрівання до зникнення ознобу, введення морфіну);
штучне дихання, по змозі методом «рот у рот» у поєднанні з непрямим масажем серця;
часткова дезактивація і часткове саноброблення.
Санітарне оброблення людей і знезараження (одягу, засобів особистого захисту, території, споруд, будівель, техніки, устаткування, продовольства, харчової сировини, води) в разі зараження радіоактивними речовинами РР і сильнодіючими отруйними речовинами СДОР
Для того щоб знизити міру зараженості людей від РР і СДОР, виконують часткове або повне санітарне оброблення людей. Часткове саноброблення проводить самостійно кожна людина в зонах зараження або зразу після виходу з них. Вона полягає у вилученні РР, в знезараженні або вилученні СДОР з відритих ділянок тіла, одягу, взуття і засобів особистого захисту.
Повне саноброблення людей полягає в обмиванні тіла людини теплою водою з милом, мочалкою, у повній заміні білизни, а по можливості і одягу. Вона виконується в основному на пунктах спеціального оброблення ПуСО, на санітарних обмивальних пунктах СОП, а також на обмивальних майданчиках, розгорнутих у польових умовах. Одночасно з повним санобробленням людей виконується знезараження одягу, взуття, ЗОЗ на ПуСО або станціях знезараження одягу СЗО.
Знезараження території, споруд, будинків, техніки здійснюється з метою виключення можливості зараження людей. Знезараження техніки, транспорту проводять на ПуСО, а також на станціях знезараження транспорту СЗТ.
