
- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
Рятувальні та інші невідкладні роботи всіх видів в надзвичайних ситуаціях у зв’язку з жорсткими термінами виконання і обмеженими місцевими ресурсами потерпілого об’єкта не можуть бути виконані одночасно. З метою скорочення термінів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій треба розподіляти сили та засоби, дотримуючись відповідної черговості робіт. В першу чергу всі сили повинні бути спрямовані на розв’язання основного завдання — рятування людей та проведення аварійно-відновлювальних робіт. Для забезпечення продовження роботи об’єктів харчової та переробної промисловості, насамперед повинні виконуватися першочергові або тимчасові відновлювальні роботи з локалізації аварій, ліквідації руйнувань і пошкоджень.
Заходи щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій виконують у такій послідовності:
вивчення дорожньої мережі ураження районів, населених пунктів і об’єктів народного господарства на картах і описах;
аерофотознімання уражених об’єктів;
рекогносцирування об’єктів, на яких потрібно проводити Р і НР;
інженерні та аварійно-відновлювальні роботи;
детальне обстеження ОНГ інженерною розвідкою або проектно-вишукувальною групою та виготовлення найпростішої документації по організації відновлювальних робіт;
звільнення об’єкта від обвалів та інших перешкод, збирання розбитої техніки, ліквідація затоплення;
першочергове відновлення споруд об’єкта з виконанням мінімуму будівельних та інших робіт для швидшого введення об’єкта в експлуатацію;
закінчення відновлення об’єкта.
При загрозі стихійного лиха, аварії або катастрофи начальник штабу ЦО, штаб ЦО і служби ЦО ОНГ вживають заходи, спрямовані на виключення або зменшення можливих наслідків, а саме:
оповіщення людей про загрозу;
посилення розвідки і спостереження;
закріплення або виведення людей, вивезення матеріальних цінностей із районів, які є під загрозою;
закріплення наявних і будівництво нових штучних інженерних споруд, дамб та ін.;
проведення робіт з підвищення стійкості будівель, мостів та інших інженерних споруд щодо дії лиха;
підготовка засобів і сил для проведення Р і НР.
При виникненні надзвичайної ситуації НЦО, штаб ЦО ОНГ негайно доповідає про небезпеку в вищестоящий штаб щодо характеру, розмірів та можливих наслідків та вживає потрібні заходи по локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварії, катастрофи або наслідків використання сучасних засобів ураження потрібно:
оповістити населення і об’єкти про небезпеку;
провести розвідку, встановити ступені і об’єм руйнувань, визначити розміри зон зараження, швидкість поширення пожежі;
визначити склад, чисельність сил і засобів, які будуть залучені до виконання Р і НР;
організувати керування силами і засобами в районі небезпеки;
організувати медичну допомогу ураженим і евакуацію їх в лікарняні установи, а також виведення населення у безпечні райони, місця їх розміщення;
підготувати і виконати заходи безпеки при проведенні Р і НР;
організувати комендантську службу в районі небезпеки і прилеглих районах;
організувати матеріальне, технічне і транспортне забезпечення дій сил ЦО, а також інших заходів, спрямованих на підготовку та забезпечення Р і НР.
Безпосередню відповідальність за своєчасну організацію Р і НР при загрозі і виникненні небезпеки, а також за ліквідацію їх наслідків несуть НЦО, штаб і служба ЦО об’єкта народного господарства, який підлягає дії стихійного лиха або в межах якого виникла аварія, катастрофа.
Начальник ЦО об’єкта народного господарства під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації повинен оцінити обстановку, прийняти рішення і поставити завдання штабу, службам і командирам формувань. В рішенні на проведення Р і НР при використанні сучасних засобів ураження він визначає: напрямок зосередження основних зусиль; час, порядок і черговість виконання робіт, завдання служб, формувань і придатних сил і засобів; порядок евакуації населення, склад, місця дислокації і завдання резервів; заходи безпеки при проведенні робіт; матеріальне і технічне забезпечення формувань, терміни і способи надання доповідей.