- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості. Ступені руйнування та їх характер
8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
8.4.Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
Осередком ураження об’єкта називається територія об’єкта з розміщеними на ній будинками, спеціальними спорудами, інженерними мережами і комунікаціями, устаткуванням, технікою і особовим складом, яка зазнала ураження, руйнування або зараження під час виникнення надзвичайної ситуації.
Осередок ураження, що виник внаслідок дії одного уражаючого фактора, називається простим, а кількох уражаючих факторів — комбінованим.
Форма осередків ураження залежно від уражаючих факторів може бути кругла, наприклад внаслідок вибухів, або неправильної форми — внаслідок пожеж, смугами — внаслідок затоплень.
Для оцінки можливих руйнувань (заражень) та визначення об’єму майбутніх рятувальних та інших невідкладних робіт залежно від характеру пошкоджень осередок ураження прийнято ділити на кілька зон. Кожна зона визначається ступенем і характером ураження території об’єкта та розміщених на ній будівель.
Сукупність наслідків руйнувань характеризує ступінь ураження будівель у цілому.
Руйнування будівель, наприклад під час вибухів, землетрусів, пожеж, можна умовно поділити на 4 види — повні, сильні, середні та слабкі. Ступінь руйнування залежить від концентрації споруд, їх розміщення, відстані від місця вибуху та його потужності. За повних руйнувань повністю завалюються будинки та споруди. Частково можуть зберегтися фундамент або підземні споруди. Інженерні мережі розриваються. Такі об’єкти відбудові не підлягають. За сильних руйнувань зберігається лише незначна частина споруд — стіни нижніх поверхів, елементи залізобетонного каркаса, підземні приміщення. Інженерні мережі в деяких місцях розриваються або деформуються. Відбудова таких будинків і споруд можлива тільки в порядку їх перебудови з використанням матеріалів, які збереглися, та окремих конструкцій. За середніх руйнувань коробки будинків та інші міцні конструкції споруд в основному зберігаються. В окремих місцях руйнуються стики інженерних мереж. Треба провести значні відновлювальні роботи. До слабких та легких руйнувань належать дрібні деформації елементів будинків та споруд, дахів, карнизів, віконних та дверних коробок, скла. Усередині будинків руйнуються штукатурка, дверні коробки та перегородки. Відновлювальні роботи незначні і можуть виконуватись під час експлуатації будинків.
Руйнування і пошкодження споруд можна, об’єднати в дві групи:
1. Пошкодження споруд в цілому і зміна їх положення відносно фундаменту — зміщення, осідання, нахилення, звалення;
2. Пошкодження окремих конструкцій споруд, їх елементів, деформації, обвалення, пошкодження, катастрофа.
Нарівні з руйнівною дією на об’єкт ударної хвилі та інших уражаючих факторів внаслідок використання сучасної зброї значної шкоди діяльності промислових підприємств можуть завдати вторинні фактори. Виробничі аварії можуть виникнути також від впливу групи несприятливих факторів у мирний час — землетрус, повінь, порушення умов експлуатації устаткування.
До найбільш несприятливих факторів, які можуть викликати аварійні ситуації, на підприємствах харчової та переробної промисловості, належать запиленість (пекарні зали, толочні відділення, котельні), вибухонебезпечність (використання аерозольного транспорту, аміачних компресорів, холодильників, а також місткостей, які працюють під тиском, у тому числі котлів і теплообмінників).
Основними причинами виникнення аварійних ситуацій в системі енергопостачання можуть бути пошкодження основного або допоміжного устаткування, помилкове спрацювання комутаційних і автоматичних пристроїв, які дають невірну інформацію.
Аварії на газопроводах можуть статися внаслідок руйнування газомереж, газової апаратури, витікання газу в місцях розміщення засувок, кранів, сальників.
Найнебезпечнішим в газовому господарстві підприємства може бути вибух газоповітряних сумішей.
Аварії хлібопекарень пов’язані з руйнуванням їх конструкцій під дією ударної хвилі або уламків, які падають, порушенням режиму спалювання палива або несправностями паливної системи. Найнебезпечніші наслідки можуть викликати вибухи газу в топці, газомережі, печі.
Найхарактернішими аваріями хлібопекарних печей є обвалення і руйнування футеровки топки, теплопровідних каналів.
Вибухи промислового пилу мають також велику руйнівну силу і можуть спричинити великі промислові аварії.
Під час використання сучасних засобів ураження одним із уражаючих факторів, який викликає руйнування різних будов і техніки, є ударна хвиля.
Основною характеристикою ударної хвилі є надлишковий тиск, від величини якого залежить руйнівна дія на різні будівлі і техніку (таблиця).
