- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
5.3.2.2. Дегазація
Дегазація – знезараження (нейтралізація, розкладання) отруйних речовин або видалення їх із зараженої місцевості.
Дегазація техніки, майна, будинків, споруд здійснюється способами:
Хімічним, який базується на взаємодії хімічних речовин з ОР, НХР внаслідок чого створюються нетоксичні речовини. Цей спосіб здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазаційними розчинами або водними кашками. Дегазаційні розчини поділяються на дві групи: 1) окисної та хлору вальної дії; 2) основного (лужного) характеру.
Фізико-хімічний спосіб заснований на змиванні ОР, НХР із забрудненої поверхні за допомогою мийних речовин або розчинників. При дегазації розчинниками ОР (НХР) не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються із зараженої поверхні разом із розчинником;
Фізичний спосіб заснований на випарюванні ОР із поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку, розчинення і змивання розчинниками.
Для дегазації території використовують хімічний або механічний спосіб.
Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин.
Механічний спосіб – зрізання та видалення верхнього шару грунту на глибину 7-8 см, а снігу до 20 см, або покриття забрудненої поверхні соломою, очеретом, дошками тощо.
Демеркуризація – це комплекс заходів, які спрямовані на зниження концентрації парів ртуті в повітрі приміщень до гранично допустимої.
Способи проведення:
Хіміко-механічний заснований на механічному зборі кульок металічної ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами і природним випаровуванням ртуті із забруднених матеріалів шляхом провітрювання приміщень;
Механічний спосіб заснований на механічному зборі кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, нагріванням поверхні дна, а при необхідності заміною штукатурки або капітальним ремонтом будівлі.
У всіх випадках після проведення дегазації вибірково перевіряють повноту знезараження за допомогою приладів хімічної розвідки.
5.3.2.3. Дезінфекція
Дезінфекція – знищення збудників інфекційних захворювань і їх носіїв та руйнування токсинів.
Поділяються на:
Дезінсекція – знищення комах і кліщів.
Дератизація – знищення гризунів.
Дезінфекція може проводитися:
- хімічним (знищення мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами),
- фізичним (кип’ятіння білизни, одягу, посуду та інших речей);
- механічним (передбачає видалення зараженого грунту або використання настилів).
5.3.3. Технічні засоби спеціальної обробки.
До технічних засобів спеціальної обробки відносяться:
індивідуальні протихімічні пакети ІПП-8, ІПП-3Д (призначені для знезараження відкритих ділянок шкіри, робочих поверхонь, інвентарю при потраплянні хімічних, радіоактивних та біологічно-небезпечних речовин. Пакети містять дегазуючі розчини та серветки);
дегазаційний силікагелевий пакет ДПС (призначений для дегазації одягу, зараженого парами ОР типу зоман. Має два дегазаційних пакети);
індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотракторної техніки ІДК-1 (призначається для дезактивації, дегазації і дезінфекції автотракторної техніки з використанням стисненого повітря від компресора автомобіля або ручного насоса);
автомобільний комплект спеціальної обробки ДК-4 (призначається для дезактивації, дегазації автомобільної техніки і включає: газорідинний прилад, комплект для дегазації одягу, чотири індивідуальні протихімічні пакети, порошок для дезактивації СФ-2 (СФ-2У), ЗІП, ящик для укладки і транспортування комплекту);
авторозливні станції АРС-12У, АРС-14, АРС-15 (призначена для дезактивації, дегазації і дезінфекції техніки, транспорту, споруд і території рідкими розчинами. Представляє собою автомобіль ЗІЛ-157, на якому змонтовано спеціальне обладнання, а станція АРС-14 на шасі ЗІЛ-131. Робоча ємність цистерни – 2500л, число одночасно місць, що обслуговуються: при дезактивації струменем води до 5, при дегазації, дезактивації і дезінфекції за допомогою брандспойтів до 8. Розрахунок 2-3 чоловіка);
теплові машини ТМС-65, ТМ-59Д (може використовуватись для дезактивації, дегазації і дезінфекції території, споруд і техніки. Ємність цистерни 6000л, ширина смуги миття до 8м);
паливо-мийні, протиральні і пожежні машини;
сільськогосподарські машини для обприскування рослин;
бульдозери, скрепери, грейдери та ін.
5.3.4. Речовини і розчини для спеціальної обробки.
Дезактивуючі розчини:
мийний порошок СФ-24 – від білого до жовтого кольору, добре розчиняється у воді. Для дезактивації техніки використовується 0,15% водний розчин СФ-2У;
порошок СМ-50 – суміш спеціальних речовин. Використовуються 1%-водний розчин.
В Чорнобилі використовували: сульфазол (СФ-2У) – 0,5-0,6%, щавлеву кислоту – 0,5-1,5%, трилон Б – 0,3-0,4%, глиноділомід – 15-20%, воду 77-83%. Ефективність розчину у 8 разів вища, ніж штатних.
Дегазаційні розчини і речовини:
дегазаційний розчин №1 є 2% розчином діхлораміна ДТ-2 (або 1% розчином гексахлормеламіна (ДТ-6)) у діхлоретані і призначається для дегазації техніки, засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) і місцевості, заражених іпритом;
дегазаційний розчин №2 (аміачно-лужний) являє собою розчин 2% їдкого натрію, 5% моноетаноламіну і 20-25% аміачної води. Призначений для дегазації техніки, ЗІЗ, місцевості, зараженої зоманом;
дегазаційний розчин №2 є водним розчином 10% їдкого натрію і 25% моноетаноламіну і призначений для тих же цілей,що і розчин №2-ащ;
1% водна суспензія ДТС-ГК – призначена для дегазації техніки, ЗІЗ, місцевості, зараженої зоманом та іпритом;
водна кашка ДТС-ГК – (дві частини ДТС-ГК та одна частка води). Використовується для дегазації металевих та дерев’яних поверхонь, заражених Vx, зоманом, іпритом;
1% водний розчин порошку СН-50 для дегазації техніки, зараженої ОР за допомогою комплекту ДК-4.
Для демеркуризації використовуються розчини:
перманганат калію (марганцівка) – 20г на 10л води;
хлорне залізо – 2 кг хлорного заліза на 10л води;
розчин сірчаної кислоти (0,5-1л сірчаної кислоти на 10л води) - для обробки цементних або кам’яних поверхонь;
розчин сірки та перекису водню (1500г сірки, 6л перекису водню).
Речовини, які використовуються для виготовлення дегазуючих розчинів:
гексахлорамін (ДТ-6) – кристалічний порошок білого або слабожовтого кольору із запахом хлору, не розчиняється у воді, добре розчиняється в діхлоретані;
дихлорамін ДТ-2 (ДТХ-2) – кристалоподібний порошок жовто-білого кольору із запахом хлору. Не розчиняється у воді, добре розчиняється у діхлоретані;
дихлоретан – безколірна летуча рідина із запахом спирту. Кипить при +84 0С, замерзає при -350С. У воді не розчиняється, горить чадним полум’ям. Є сильною отрутою, його пари шкідливі при вдиханні та дії на шкіру;
їдкий натрій (каустична сода) – білі шматочки або дрібні шматочки. Гідроскопічний, добре розчиняється у воді. Концентрований розчин його (більше 3-5%) роз’їдає шкірні покрови, пошкоджує тканини, взуття;
аміачна вода є 20-25% розчином аміаку у воді. Подразнює органи дихання, слизові оболонки очей і носа, на шкірні покрови практично не діє. Температура замерзання –400С;
моноетаноламін – в’язка рідина жовтого кольору зі слабким аміачним запахом, гігроскопічна, горюча, добре змішується з водою, температура замерзання –300С;
двітретіосновна сіль гіпохлориду кальцію (ДТС-ГК) – білий порошок із запахом хлору. У воді розчиняється помірно, в органічних розчинниках не розчиняється. Подразнює органи дихання, слизові оболонки очей і шкірні покрови, знебарвлює і пошкоджує тканини, викликає корозію нефарбованих металевих поверхонь;
хлорне вапно – білий порошок із запахом хлору. У воді розчиняється погано, в органічних розчинниках не розчиняється. Викликає іржу металів і пошкоджує тканини, руйнує взуття;
монохлорамін Б – білий кристалоподібний порошок зі слабким запахом хлору. Добре розчиняється у воді, не горючий.
Дезінфікуючі речовини і розчини:
формальдегід – безколірний задушливий газ, який розчиняється у воді, 35-40% водний розчин формальдегіду – формалін. Формалін активно діє на вегетативні і спорові форми мікробів і використовуються для дезінфекції техніки, ЗІЗ, одежі, взуття;
фенол – тверда речовина рожево-коричневого кольору, добре розчиняється у воді. Водний розчин фенолу (90%) називається карболовою кислотою. 3-5% розчину її знищує вегетативні форми мікробів, фенол є отрутою;
крезол – темно-бура масляниста рідина із запахом фенолу, слабо розчиняється у воді. Добре розчиняється у лузі і кислоті. Використовується у вигляді 3-5% гарячих мильних крезолових розчинах;
лізол – червоно-бура масляниста рідина, розчин крезолу в рідкому калійному милі. У воді розчиняється добре. Використовується у вигляді 5% водних розчинів;
нафтазол – суміш 65% нафтенового мила і 35% крезолу, 10% водний розчин нафта золу має дезінфікуючу дію і мийні властивості.
Для дезінфекції об’єктів, які заражені вегетативними формами мікробів, використовуються розчини:
3-5% формальдегіду;
2% монохлораміну Б;
3-5% фенолу;
5% крезолу і лізолу;
5-10% нафтазалу;
1% водна суспензія ДТС-ГК;
2% порошка СН-50.
Для знищення токсинів можна використовувати 10% водний розчин їдкого натрію і сірчистого натрію.
Для місцевості, зараженої вегетативними формами мікробів, використовуються 20-25% водна суспензія ДТС-ГК, а при спорових формах мікробів суспензії, які містять 10-12% активного хлору.
Для знищення комах і кліщів використовуються пестициди:
інсектициди - хімпрепарати для захисту рослин від шкідливих комах;
акарициди – хімпрепарати від шкідливих кліщів;
овіциди – для знищення яєць шкідливих комах та кліщів;
ларвіцид – для знищення личинок шкідливих комах та кліщів.
Для дератизації застосовують принади отруєні родентицидами (хімпрепарати для боротьби із шкідливими гризунами).
Способи спеціальної обробки продуктів харчування
Продукт |
Дезактивація |
Дезінфекція |
Дегазація |
Зерно |
Зберігання до зменшення радіоактивності. Промивання |
Газова дезінфекція, а також термічна обробка (сушіння при 60-70 °С) |
Провітрювання в літніх умовах не менше 10 днів. Промивання. Розтирання на муку |
Борошно |
Замочування мішків з борошном у теплій воді. Сушіння. Видалення кірки мішковини |
Замочування мішків водою з наступним пересипанням у знезаражену тару внутрішнього шару борошна. Випікання хліба |
Провітрювання в літніх умовах не менше 10 днів. Випічка хліба |
Хліб |
Зрізання кірок або знищення |
Прожарювання і сушіння при 80-120 °С протягом 1 години |
Добове провітрювання і нагрівання |
Крупи |
Зберігання до зменшення радіоактивності або видалення забрудненого шару й промивання |
Промивання гарячою водою, варіння протягом 1 години |
Провітрювання не менше 2 діб. Промивання |
Цукор |
Зберігання до зменшення радіоактивності або видалення забрудненого шару |
Кип’ятіння сиропу протягом 1,5-2 годин |
Провітрювання не менше 5 днів |
М'ясо |
Промивання і зрізання верхнього шару |
Розрізування на дрібні шматки, промивання водою і варіння протягом 2 годин |
Видалення жиру. Промивання. Варіння бульйону |
Риба |
Відділення голови. Видалення шкіри або луски. Промивання. Видалення нутрощів |
Промивання, варіння або під смаження не менше 1-1,5 години |
Відділення голови. Видалення шкіри або луски. Промивання. Видалення нутрощів. Варіння бульйону |
Жири тваринні |
Зрізання з усіх боків зовнішнього шару товщиною близько 5 мм |
Перетоплювання |
Зрізання зовнішнього шару товщиною близько 15 мм. Варіння. Перетоплювання |
Овочі, фрукти |
Промивання. Очищення. Варіння |
Промивання, очищення, варіння |
Промивання, очищення, варіння |
Питання для самопідготовки:
1. Визначте можливі способи зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами.
2. Назвіть основні способи захисту сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості від РР, ХОР та БЗ. Дайте їх характеристику.
3. Що таке спеціальна обробка? З якою метою її проводять?
4. Визначте основні способи і засоби санітарної обробки при ліквідації наслідків зараження РР, ХОР та БЗ.
5. В яких випадках проводять дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію?
6. Назвіть основні технічні засоби та речовини і розчини, що використовуються для спеціальної обробки.
