
- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
Захист харчової сировини, напівфабрикатів, готової продукції, води на об'єктах харчової промисловості є одним з основних завдань ЦО для переробних підприємств. Незважаючи на існуючі розбіжності між вражаючою дією радіоактивних, хімічних речовин, бактеріальних засобів способи захисту продуктів харчування мають багато спільного. Вибір способу захисту визначається видом продукції, її кількістю і умовами зберігання. Для підготовки підприємства до захисту від РР, ХОР та БЗ на кожному із них розробляється план захисту (План ЦО), в якому передбачається проведення організаційних та інженерно-технічних заходів.
Значна частина заходів має бути виконана під час будівництва підприємства, його реконструкції та у процесі капітального і поточного ремонтів.
Заходи щодо захисту продуктів харчування можна об'єднати в наступні групи.
Організаційні заходи є загальними для харчових підприємств всіх галузей. Основними із них є:
- розосередження виробничих і складських споруд на території підприємства під час його будівництва,
- заміна обладнання більш досконалим, герметичним:
- підготовка до роботи лабораторій для аналізу продуктів харчування на забрудненість радіоактивними і хімічними отруйними речовинами;
- навчання формувань, виробничого персоналу заходам та засобам захисту харчових продуктів та сировини;
- контроль за всім комплексом заходів із захисту і підготовки до знезараження.
Під час загрози виникнення надзвичайної ситуації здійснюються: приведення формувань в готовність, встановлення суворого пропускного режиму на підприємстві, охорона важливих об'єктів, в тому числі систем водопостачання, приведення до готовності пунктів санітарного оброблення (ПуСО), санітарних пропускників, знезаражуючих засобів та матеріалів.
Інженерно-технічні заходи включають в себе:
- герметизацію виробничих і складських приміщень,
- встановлення фільтропоглиначів на вентиляційних системах;
- встановлення протипилових фільтрів, кондиціонерів у виробничих приміщеннях;
- герметизацію технологічного обладнання.
Способи реалізації інженерно-технічних заходів багато в чому схожі. Так, для всіх галузей важлива герметизація будівель, приміщень та інших елементів виробничого комплексу.
Заходи для захисту продуктів харчування за допомогою тари, пакувальних та покрівельних матеріалів. Щодо захисних властивостей тару поділяють на три категорії: вищу, першу та другу.
До вищої категорії відноситься тара, яка захищає від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Це герметично закрита металева, скляна тара і деякі види дерев’яної і полімерної тари; фляги з гумовою кільцевою прокладкою, стальні і дерев’яні заливні бочки, банки для консервів, туби алюмінієві, банки скляні, закатані бляшаними кришками, пляшки вузькогорлі, герметично закриті металевими капсулами чи закупорені щільними корками або поліетиленовими пробками, пакети із комбінованого матеріалу, паперу, фольги, поліетилену.
Тара першої категорії захищає продовольство від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів. До неї, перш за все, відносяться: бочки дерев’яні сухої тари, ящики дощаті з поліетиленовими вкладками, банки і пакети із комбінованого матеріалу (для упаковки концентратів, круп, молока), пляшки із поліхлорвінілу для рослинної олії.
До другої категорії відноситься тара, яка захищає продовольство тільки від радіоактивних речовин і дещо зменшує дію отруйних хімічних речовин та бактеріальних засобів. Це ящики, багатошарові паперові мішки тощо.
Таким чином, майже всі види тари та упаковки значною мірою захищають вміщувані в них продукти від зараження, а забруднену зовнішню поверхню тари можна дезактивувати.
Продукція та сировина у негерметизованих приміщеннях у період загрози радіоактивного забруднення місцевості має бути захищена покриттям із брезенту або прогумованої тканини. Крім штабелів готової продукції, захисним покриттям вкривають штабелі тари.
Для захисту напівфабрикатів та продукції у цехах, сховищах повинні використовуватися всі наявні місткості та холодильні камери. Ці заходи повинні здійснюватись за сигналами оповіщення ЦО та у разі тривалих перерв між змінами.
Захист продуктів та сировини під час транспортування забезпечується використанням спеціалізованого транспорту. При перевезенні продуктів транспортом загального користування, їх потрібно вкривати брезентом. Заражений транспорт перш ніж поставити до приймальної рампи заводу треба знезаразити на пунктах спеціальної оброблення.
Санітарно-профілактичні заходи:
1) суворе дотримання правил особистої гігієни;
2) регулярний санітарно-гігієнічний контроль за якістю продукції, води та вододжерел;
3) утримання в чистоті будівель, допоміжних приміщень, обладнання відповідно до санітарних правил харчових підприємств
4) утримання території заводу у чистоті; під'їзні шляхи, майданчики перед виробничими та складськими приміщеннями мають бути заасфальтовані з певним ухилом для збігання промивної та атмосферної вод у бік від будівель;
5) збереження відходів у бетонних або в щільно збитих просмолених (оббитих всередині жерстю) ящиках з кришками, що щільно прилягають. Сміття та відходи слід вивозити кожний день, після чого ящики ретельно вичищати та дезинфікувати 20 %-ним розчином вапняного молока або розчином хлорного вапна.