- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
4.3. Хімічний контроль
Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності та ступінь зараження отруйними речовинами (ОР), небезпечними хімічними речовинами (НХР) людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та інші.
Для проведення хімічної розвідки та організації контролю за ступенем хімічного забруднення використовується багато приладів хімічної розвідки та контролю, які можна умовно розділити на дві групи.
Перша група – військові прилади хімічної розвідки та контролю. До них відносяться ВПХР, ППХР, МПХР, ГСП-1, ГСП-11, ГСА-12, ПХЛ-54 та ін. З їх допомогою можна досить швидко визначити наявність бойових ОВ, однак не завжди можна визначити хімічні речовини, які використовуються на об’єктах економіки.
На оснащенні формувань і установ цивільного захисту знаходяться такі прилади і комплекти: військовий прилад хімічної розвідки ВПХР, прилад хімічної, медичної і ветеринарної служб ПХР-МВ, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР, польова хімічна лабораторія ПХЛ-54, автоматичний газосигналізатор ГСП-1 і ГСП-11.
Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для визначення у повітрі, на місцевості і техніці отруйних речовин типу: зарин, зоман, V-гази, іприт, фосген, синильна кислота, хлорціан та інші.
Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос з колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, патрони до грілки, лопатка для відбору проб, ліхтар для роботи у темний час доби, касети з індикаторними трубками (ІТ), паспорт та інструкція користування приладом.
В комплект приладу входить:
10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зарину, зоману, V-газів);
10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іприту;
10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгену, дифосгену, синильної кислоти, хлорціану);
ППХР – напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, з електричним насосом, який працює від автомобільного акумулятора.
ПХЛ-54 – польова хімічна лабораторія призначена для визначення отруйних речовин в трубах, узятих з різних середовищ, а також з техніки, одягу, предметів.
Забезпечує більш ретельні дослідження хімічного зараження в польових умовах.
ПХЛ-54 являє собою ящик, який укомплектований індикаторними трубками та папірцями, розчинниками, реактивами, посудом та забезпечує визначення:
наявності отруйних речовин в повітрі, на місцевості, на техніці, у воді, харчових продуктах, фуражу та на різних предметах;
кількісного аналізу іприту, отруйних речовин, до складу яких входять фосфор, миш’як, а також якісного аналізу алкалоїдів та солей, важких металів, якісного аналізу невідомих речовин;
повноти дегазації вовняного та бавовняного одягу;
якості дегазуючих речовин, що містять активний хлор.
Автоматичні газоаналізатори ГСП-1, ГСП-11, ГСА-12, ГСА-13 призначені для визначення в повітрі отруйної речовини та її типу. Принцип роботи заснований на колориметричному методі. Повітря пропускається через індикаторну стрічку, що замочується реактивом, який змінює колір при наявності в повітрі отруйних речовин. Інтенсивність фарбування стрічки пропорційна концентрації отруйної речовини у повітрі. Кольорова пелена на стрічці реєструється фотоелементом, який включає світлову та звукову сигналізацію.
У ГСП-1 додатково є газорозрядний лічильник для виявлення іонізуючого випромінювання.
Друга група – прилади хімічної розвідки та контролю об’єктів економіки, а також організацій та установ у системі спостереження та лабораторного контролю. Прилади цієї групи відрізняються високою чутливістю, швидкодією, вибірковістю та надійністю.
На об’єктах економіки є багато різних приладів, які можуть бути використані для контролю за станом навколишнього середовища.
У першу чергу, до них відносяться різні газоаналізатори, що відрізняються один від одного за типами визначення хімічних речовин, чутливості, способом прокачування повітря, хімічним реагентом, які застосовуються.
До основних з них відносяться:
- універсальні газоаналізатори УГ-2, УГ-3 (рис. 18);
- газовизначник напівавтоматичний ПГО-11;
- газовизначники хімічні ГХ-4, ГХ_5, ГХ-6, ГХМ;
- ще багато інших, що призначені для визначення наявності різних сильнодіючих за наявністю в повітрі різних речовин. До них відносяться: газоаналізатори “Сирена” (сірководень, 2- аміак, 4 – фосген, 14 - хлор)– для автоматичного визначення мікроконцентрацій токсичних газів та сигналізації про перевищення граничних концентрацій.
Сигналізатор 662 ЕХ02 (411ХЛ) призначається для безперервного контролю хлору в повітрі робочої зони в діапазоні від 0 до 9,9 мг/м3.
Аналізатор 666 ЕХ08 призначається для контролю вмісту сірководню в повітрі виробничих приміщень.
Газоаналізатор 604ЕХ08 призначається для контролю масової концентрації сірководню двоокису сірки, окису вуглецю та об’ємної концентрації метану в повітрі робочої зони.
