- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
Здійснюється з метою визначення ступеня забруднення радіоактивними речовинами людей, тварин, а також техніки, одягу, засобів індивідуального захисту продуктів, води, фуражу та інших об’єктів. Він здійснюється вимірюванням ступеня забруднення об’єктів гамма-випромінюванням або визначенням питомої (об’ємної, поверхневої)активності бета- й альфа-випромінювання.
Ступінь радіоактивного забруднення людей, тварин, техніки, обладнання, одягу та інших матеріальних засобів як джерел радіоактивного забруднення оцінюється шляхом замірів потужності експозиційної (еквівалентної) дози випромінювання від цих об’єктів (в мР/год, мЗв/год, мкР/год) приладами та порівнянням їх з нормою.
Ступінь радіоактивного забруднення продуктів харчування, води, ґрунту визначається через питому (об’ємну, поверхневу) активність продуктів ядерного розпаду і вимірюється в бекерелях (Кюрі) на кілограм, літр, кубічний (квадратний) метр).
Ступінь забруднення гамма-випромінюванням та питому активність по бета-альфа-випромінюванню визначають порівнянням заміряних величин з припустимими рівнями.
На мирний час користуємося нормами, які визначені в “Основних санітарних правилах ОСП-72/87” та НРБУ-97.
Контроль за радіоактивним забрудненням на об’єктах харчової промисловості здійснюється в такій послідовності.
Спочатку формування ЦО об’єкта (пости радіаційного та хімічного спостереження, контрольні ланки, особовий склад об’єктових лабораторій) обстежують підприємство на наявність радіоактивного забруднення.
Визначають рівень радіації на території підприємства, у виробничих приміщеннях, складах, на обладнанні, тарі, пакувальних та покривних матеріалах. Обстеження ведеться за допомогою рентгенометрів )типу ДП-5, ІМД-1Р, СРП-68-01 та ін.
Після обстеження приміщень, обладнання і тари обстежують продукти, які містилися в негерметичній тарі або були відкрито розміщені, та зараховують їх до однієї із трьох груп.
Перша – незаражені продукти – сировина і готова продукція, які містилися в герметичній тарі, котра повністю захищає від зараження РР, ХОР і БЗ. Після знезараження тари такі продукти використовуються без обмежень.
Друга – продукти, заражені РР, ХОР, БЗ, або з підозрою на зараженість – сировина в мішках з тканини або погано накрита покривалами; напівфабрикати, які містились в негерметичному обладнанні, негерметичній тарі; в складах, цехах. Відбирають проби продуктів і передають на лабораторний аналіз. До отримання результатів така продукція не використовується. При наявності РР вище припустимого рівня продукти знезаражують до припустимого рівня, а в документах на ці продукти роблять позначку «Д-РР».
Третя – продукти, заражені РР вище припустимого рівня, краплинно-рідинними фосфор-органічними речовинами та іпритом. Продукція непридатна до перероблення і споживання, вона має бути знезаражена, після чого приймається рішення про її подальше використання.
Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
Індикатор-сигналізатор ДП-64 призначається для постійного нагляду та визначення початку радіоактивного зараження.
Прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. Після досягнення рівня радіації гамма-випромінювання 0,2 Р/год. Пульт встановлюється в приміщенні, а датчик розміщується ззовні. Живлення приладу здійснюється від мережі напругою 220/127В або акумулятора.
Бортовий рентгенометр ДП-3Б призначений для вимірювання потужності дози гамма випромінювань на місцевості з рухом об’єктів.
Технічні дані:
діапазон вимірів – 0,1-500 Р/год.
діапазон вимірів має 4 піддіапазонів (х1, х10, х100, 500)
похибка виміру – 10%.
Живлення приладу здійснюється від бортової мережі напругою 12В або 24В постійного струму.
Вимірювач потужності дози ДП-5В (ДП-5А, ДП-5Б) (рентгенометр) призначений для:
виявлення радіоактивного випромінювання;
вимірювання рівня гамма-радіації на місцевості і радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за гамма-випромінюванням;
виявлення бета-випромінювання.
Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання визначається в мілірентгенах (мР/год) або рентгенах за годину (Р/год) для тієї точки простору, в якій знаходиться при вимірюваннях блок детектування приладу. Діапазон вимірювання приладу від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапазонів вимірювань.
Вимірювач потужності дози ІМД – 1Р (с).
Прилад призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання і виявлення випромінювання в діапазоні 0,01 мР/год – 999 Р/год.
Вимірювач потужності дози ІМД – 21Б(с) призначений для вимірювання рівня радіації гамма-випромінювання на місцевості.
Діапазон вимірювання 1-1000 Р/год.
Сцинтиляційний радіометричний прилад СРП 68-01 призначений для визначення слабких радіоактивних джерел та ведення радіаційної розвідки місцевості.
Прилад вимірює потік бета-випромінювання у межах від 0 до 10000 імп/с , потужність експозиційної дози гамма-випромінення в межах від 0 до 3000 мкР/год. .
Прилад має 5 піддіапазонів.
Дозиметр ДБГ – 06 Т призначається для вимірювання потужності еквівалентної дози або експозиційної дози фонового випромінювання.
Технічні дані:
Діапазон вимірювання
в режимах:
- “вимірювання” від 0,01 до 9,999 мР/год;
- “пошук” від 0,1 до 99,99 мР/год.
Дозиметр – радіометр універсальний МКС-У (модернізований рентгенометр ДП-5В) призначений для вимірювання еквівалентної дози і потужності еквівалентної дози гамма-випромінення та поверхневої щільності потоку бета-частинок.
Діапазони вимірювання:
потужності еквівалентної дози - 0,1 мкЗв/год – 100 Зв/год;
- (10 мкР/год – 10000 Р/год).
еквівалентної дози - 1 мкЗв .... 9999 мЗв
- (100 мкР .... 999.9 Р);
Допустимі похибки + 15 – 20%.
Останнім часом з’явилося багато нових приладів, які використовуються для дозиметричного і радіометричного контролю на промислових підприємствах, атомних станціях, у науково-дослідних організаціях, а також контролю радіаційної чистоти житлових приміщень, будівель і споруд, предметів побуту, одягу, території, поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів та ін.
