- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
4.2. Дозиметричний контроль
Дозиметричний контроль включає:
контроль опромінення;
контроль радіоактивного забруднення.
4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
Контроль опромінення здійснюється з метою визначення доз опромінення людей. За його даними установлюють факт зовнішнього опромінення, роблять висновки про працездатність людей та їх радіаційне ураження для визначення необхідності лікування в медичних закладах.
Для вимірювання дози опромінення застосовуються дозиметри. Контроль опромінення поділяється на:
- груповий;
- індивідуальний.
Груповий контроль опромінення здійснюється з метою одержання даних для оцінки боєздатності, працездатності сил ЦЗ, робітників та службовців ОГД та непрацюючого населення. Груповий контроль проводить командир (начальник) в опромінюваних підрозділах, змінах тощо. Для цього підрозділи забезпечують вимірювачами дози типу ІД-1, дозиметрами ДКП-50-А, ДК-02 із розрахунку один дозиметр на ланку, один-два дозиметри на групу людей (14-20чол.).
Розрахунковий метод групового контролю полягає у визначенні дози опромінення населення за середніми рівнями радіації в населених пунктах (на підприємствах) з урахуванням тривалості зовнішнього гамма-опромінення та захисту людей. Розрахунки проводяться за формулою:
,
де Д – поглинута доза, Р; Рсер – середній рівень радіації, Р/год; (Рсер = Р1+Р2...... Рn /n, де:Р1+Р2...... Рn - виміряні за допомогою приладу рівні радіації, Р/год; n – кількість вимірювань; Рівні радіації в населених пунктах вимірюються через однакові проміжки часу за такими, як правило, термінами: перша доба з моменту зараження - через 0,5-1год, друга доба - через 1-2год, а надалі через 3-4 години.); Т – тривалість опромінення, год.; Косл – коефіцієнт ослаблення захисної споруди.
Індивідуальний контроль проводиться з метою отримання даних про дози опромінення кожної людини для первинної діагностики радіаційних уражень. При індивідуальному контролі дозиметр видається кожному працівнику. Цей метод застосовується для тих категорій, до яких не можна застосувати груповий метод.
Контроль опромінення людей, які перебувають на забрудненій РР місцевості, ведеться безперервно, а облік доз опромінення – особисто. Для обліку поглинутих доз опромінення ведуться наступні документи дозиметричного контролю:
відомість видачі вимірювачів дози та обліку показників;
журнал контролю опромінення;
картка обліку доз опромінення;
журнал відбору і здачі проб (тільки у службах і штабах ЦО);
донесення про працездатність і зараження людей, техніки тощо.
Контроль опромінення потрібен для того, щоб отримані дози радіації не перевищували допустимих доз опромінення.
Допустимі дози опромінення:
а) на воєнний час:
при одноразовому опроміненні (до 4 діб) – 50 Р;
при багаторазовому опроміненні за 30 діб – 100 Р;
за 3 місяці – 200 Р;
за рік – 300 Р.
б) на мирний час:
для населення:
у нормальних умовах на 1 рік – 0,5 бер;
аварійне опромінення на 1 рік – 10 бер;
для персоналу:
у нормальних умовах на 1 рік – 5 бер;
аварійне опромінення на 1 рік – 25 бер.
Згідно з цими нормами для населення доза у нормальних умовах не повинна перевищувати – 0,5 бер за рік.
Структура дози опромінення поглинутої за рік виглядає таким чином:
природний фон – 200 мбер;
медична рентгенодіагностика – 150 мбер;
будівельні матеріали – 100 мбер;
додаткові джерела опромінення – 50 мбер.
Природний радіаційний фон для України становить 0,01-0,03 мР/год.
Прилади контролю радіоактивного опромінення
Прилади дозиметричного контролю призначені для визначення отриманої людиною дози опромінення за певний період часу в екстремальних ситуаціях мирного часу і у воєнний період. Зберігають і видають їх служби цивільного захисту за місцем роботи.
Всі прилади контролю поділяються на прямопоказуючі (показання знімаються безпосередньо) і сліпі (без шкали індикації) показання знімаються на спеціальних пристроях і, як правило, в стаціонарних умовах.
Крім цього дозиметри поділяються за методом індикації, типом датчиків, призначенням, конструктивними особливостями, діапазоном доз та ін.
Методи індикації ІВ:
Фотографічний – під впливом ІВ молекули бромистого срібла, що містяться у фотоемульсії, розпадаються на срібло і бром із утворенням кристаликів срібла, що спричиняють почорніння фотоплівки під час її проявлення. Густина почорніння пропорційна поглинутій енергії випромінювання.
Сцинтиляційний – деякі речовини (сірчаний цинк, йодистий натрій) під впливом ІВ світяться. Кількість спалахів пропорційна потужності дози випромінювання і реєструється за допомогою спеціальних приладів.
Хімічний –деякі хімічні речовини під впливом ІВ змінюють свою структуру.
Іонізаційний – під впливом ІВ в ізольованому об’ємі виникає іонізація газу.
За призначенням:
Індикатори – для визначення випромінювання і орієнтовної оцінки потужності дози бета і гама-випромінювань.
Рентгенометри – для вимірювання потужності дози рентгенівського або гама-випромінювання.
Радіометри – для визначення ступеня радіоактивного зараження поверхонь, устаткування, харчових продуктів, води альфа- і бета-частинками.
Дозиметри – для визначення підсумкової дози опромінення, яку може одержати людина за час перебування у зонах радіоактивного зараження.
Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24 призначений для вимірювання доз гамма випромінювань, отриманих людьми за час перебування на зараженій місцевості або при роботі з радіоактивними речовинами.
Комплект ДП-22В складається: із зарядного пристрою ЗД-5 і 50 дозиметрів ДКП-50А, а ДП-24 із ЗД-5 і 5 дозиметрів ДКП-50А.
Дозиметр кишеньковий прямопоказуючий ДКП-50А забезпечує вимірювання доз у діапазоні від 2 до 50 Р при потужності дози від 0,5 до 200 Р/год. Відрахунок вимірюваних доз проводиться за шкалою, яка знаходиться у середині кожного дозиметра і яка відградуйована в рентгенах.
Комплект вимірювача дози ІД-1 призначений для вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання.
діапазон вимірювання – 20-500 рад;
похибка вимірювання + 20%;
Комплект вимірювача дози ІД - 11 призначений для вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання забезпечує їх реєстрацію. Вимірювач дози нагромаджує дозу при періодичному опроміненні і зберігає її протягом тривалого часу (12 місяців).
Конструктивно виконаний із фосфатного скла активованого сріблом. Чутливість до нейтронного випромінювання забезпечується додаванням бору. До комплекту входять 500 вимірювачів дози ІД-11 і вимірювальний пристрій (ВП).
Технічні дані:
діапазон вимірювань – 10 – 1500 рад;
похибка вимірів - + 15%.
Принцип дії. У фосфатного скла після опромінення гамма або нейтронним випроміненням виникає явище люмінесценції. Інтенсивність люмінесценції цього скла є мірою визначення поглинутої дози. Вимірювальний пристрій призначений для вимірювання поглинених доз гамма-нейтронного випромінювання, зареєстрованих вимірювачем дози ІД-11. Живлення здійснюється від мережі змінного струму напругою 220В, а також від акумуляторів напругою 12В або 24В.
Комплекти дозиметрів ДК-0,2 та ІД-0,2 призначені для вимірювання невеликих доз:
ДК – 0,2 – експозиційної дози від 10 до 200 мР;
ІД-0,2 – поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання від 0 до 200 мрад.
В комплектах приладів по 10 дозиметрів.
Комплект індивідуальних дозиметрів КНД-6А призначений для індивідуального дозиметричного контролю. Може використовуватись як накопичувач доз при низьких рівнях радіації. Комплект складається із зарядно-вимірювального пульта та дозиметрів типу Д-2 – 169 шт. та Д-500 – 80 шт.
Діапазон вимірювання:
Д-2 – 0,005 – 2Р;
Д-500 – 2 – 500Р.
Комплект дозиметрів термолюмінісцентних КДТ-02 (рис. 9) застосовується для вимірювання експозиційної дози рентгенівського та гамма випромінювання як індивідуальний дозиметр та індикації бета випромінювання.
Прилад КДТ-02 має модифікації (КДТ-02М, КДТ-02-01, КДТ-02-02, КДТ-02-03).
До складу входить пристрій перетворення термолюмінісцентної – УПФ-02, опромінювач детекторів та дозиметри:
ДПГ-02 – 100 шт.
ДПС-11 – 100 шт.
ДПГ-03 – 100 шт.
Кількість дозиметрів для різних модифікацій різна.
Дозиметр ДПГ-02 (ДПС-11) являє собою касету з термолюмінесцентними детекторами ТЛД-400 (по 3 шт. у кожної) на основі фтористого літію: ДПГ-03 – касету з детекторами ТЛД-580 (по 3 шт. у кожної) на основі борату магнію.
Діапазон вимірювання:
ДПГ-02 – 0,1 – 1000Р;
ДПГ-03 – 0,005 – 1000Р;
ДПС-11 – 0,1Р.
Цими дозиметрами користуються при роботах в зоні відчуження.
