- •Київ нухт 2011
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах…………………………………….45
- •3.2. Евакуація……………………………………………………………………….52
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту………………………………………………………………………………62
- •Лекція 1.
- •1.1. Система цивільної оборони України, її призначення та завдання
- •1.2. Організація цо на об’єктах господарської діяльності
- •1.3. Сили та засоби Цивільної оборони
- •Лекція 2.
- •2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Характеристика об’єктів підвищеної небезпеки на території України
- •2.3. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
- •2.4. Надзвичайні ситуації природного походження
- •Лекція 3. Захист виробничого персоналу і населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •3.1. Укриття населення в захисних спорудах
- •3.2. Евакуація
- •3.3. Застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби індивідуального захисту
- •Лекція 4.
- •4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
- •4.2. Дозиметричний контроль
- •4.2.1. Дозиметричний контроль опромінення.
- •4.2.2. Контроль радіоактивного забруднення
- •4.3. Хімічний контроль
- •4.4. Порядок забезпечення населення приладами радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.5. Експрес методи визначення вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
- •Лекція 5, 6. Захист та знезараження продуктів харчування на підприємствах харчової та переробної промисловості.
- •5.1. Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів та води радіоактивними, хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами
- •5.2. Захист сировини та готової продукції на об’єктах харчової промисловості
- •5.3. Ліквідація наслідків зараження рр, хор та бз
- •3.2.1. Дезактивація
- •5.3.2.2. Дегазація
- •5.3.2.3. Дезінфекція
- •Лекція 7
- •7.1. Теоретичні положення щодо оцінки стійкості функціонування об’єкту економіки в умовах надзвичайних ситуацій
- •7.2. Оцінка стійкості елемента ое і об’єкту народного господарства в цілому
- •Лекція 8 . Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах харчової та переробної промисловості в надзвичайних ситуаціях
- •8.1. Осередки ураження об’єктів харчової та переробної промисловості.Ступені руйнування та їх характер
- •8.2. Черговість, стадійність і послідовність виконання рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах
- •8.3. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
- •Обслідування маршрутів руху і ділянок (об’єктів) робіт
- •Локалізація і гасіння пожеж та рятування людей із палаючих будинків
- •Пошук уражених людей, рятування їх з-під обвалів
- •Пошук і рятування людей під час повені, затоплень
- •Розкривання завалених сховищ, підвальних та інших приміщень, рятування людей, які там перебувають
- •Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи
- •8.4. Невідкладні роботи, які проводяться в надзвичайних ситуаціях на об’єктах харчової і переробної промисловості
- •Прокладання колонних шляхів і улаштування проїздів (проходів) в обвалах і на заражених ділянках
- •Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
- •Закріплення або розвалювання конструкцій будівель і споруд, що загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт
- •8.5. Організація та проведення об’єктним формуванням харчової та переробної промисловості рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження
- •Висування зведеної команди радіаційного та хімічного захисту об’єкта в осередок ураження
- •Проведення рятувальних робіт особовим складом зведеної команди
- •Список рекомендованої літератури основна література:
- •Додаткова література:
4.1. Дозиметричний контроль на об‘єктах харчової промисловості
У випадку виникнення радіаційної аварії, зараження навколишнього середовища хімічними отруйними речовинами або бактеріологічними засобами об'єкти харчової промисловості можуть підпадати під дію радіоактивного,хімічного та бактеріологічного ураження. Ці види зараження призводять до ураження незахищеного виробничого персоналу, забруднення території, споруд і приміщень об'єкта, транспорту, обладнання, напівфабрикатів, води та готової продукції на підприємстві.
З метою одержання даних для оцінки працездатності персоналу, визначення обсягу медичної допомоги і санітарної обробки людей (а на підприємствах м'ясної промисловості - ветеринарної обробки сільськогосподарських тварин), спеціальної обробки техніки та обладнання, знезараження продуктів харчування, води і об'єкта в цілому на підприємствах харчової промисловості організують і проводять дозиметричний, хімічний і бактеріологічний контроль.
Дозиметричний і хімічний контроль організують начальники управлінь з НС, служб ЦО підприємства х/п та командири формувань ЦО.
Методика спостережень і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, що визначає єдиний порядок спостережень щодо радіаційної та хімічної обстановки у разі виникнення НС техногенного та природного характеру затверджена наказом МНС № 186 від 06.08.2003 року.
Радіаційне та хімічне спостереження має забезпечувати:
- максимальне охоплення території, де здійснюється діяльність населення;
- оперативний збір та узагальнення даних про радіаційну та хімічну обстановку;
- своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо).
- кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту.
При повсякденній діяльності спостереження за радіоактивним, хімічним та бактеріологічним зараженням здійснюється за рахунок мережі спостереження та лабораторного контролю.
Мережа утворюється за рахунок станцій гідрометеорологічної служби, установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та бактеріологічних і ветеринарних лабораторій Міністерства сільського господарства. Крім того, постійний контроль на хімічно-небезпечних об’єктах здійснюють диспетчерські служби.
На об’єктах розробляється наказ з організації дозиметричного та хімічного контролю, в якому визначається:
Порядок забезпечення технічними засобами контролю.
Організація видачі засобів контролю.
Облік доз опромінення та ступеня забруднення РР, ОР, НХР.
Порядок подання донесень про поглинені дози, ступені зараження.
Обов’язки посадових осіб з ведення контролю.
Відповідальність за проведення контролю покладається:
в містах і районах – на начальників штабів і служб ЦО міст, районів, командирів територіальних формувань ЦО;
на ОГД – на начальників штабів та служб ЦО і командирів об’єктових формувань;
за непрацюючим населенням – управління (відділи) ЦО міст, районів із залученням начальників ЖЕКів.
На об’єктах розробляється наказ з організації дозиметричного та хімічному контролю, в якому визначається:
Порядок забезпечення технічними засобами контрою.
Організація видачі засобів контролю.
Облік доз опромінення та ступеня забруднення РР, ОР, СДОР.
Порядок подання донесень про поглинені дози, ступені зараження.
Обов’язки посадових осіб з ведення контролю.