
- •Тема 3. Налаштування поверхні атаки. Доступу до сервера і мережевих протоколів sql server 2005 43
- •Тема 4. Доступ до даних конфігурації sql server 59
- •Тема 5. Управление корпоративными серверами 82
- •Тема 6. Управління активністю сервера 92
- •Тема 7. Налаштування sql server за допомогою утиліти sql server management studio 96
- •Тема 8. Установка параметрів паралельної обробки sql server 105
- •Тема 9. Клієнт-сервер та мова sql. Елементи мови sql на прикладі transact-sql. Безпека в sql server 2005 115
- •Лекція № 1
- •Тема 1. Введення в asp.Net. Сім рівнів asp.Net. Розвиток asp.Net. Компоненти asp.Net. Основні елемеенти управління asp.Net План лекції
- •1. Вступ. Загальні поняття дисципліни “Розробка клієнт-серверних застосувань”.
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •Вступ. Загальні поняття дисципліни “Розробка клієнт-серверних застосувань”.
- •Перший факт: asp.Net інтегрується з .Net Framework. Другий факт: код asp.Net компілюється, а не інтерпретується.
- •1.3. Третій факт: в asp.Net підтримується безліч мов програмування. Четвертий факт: asp.Net обслуговується середовищем clr
- •1.4. П'ятый факт: asp. Net є об'єктно-орієнтованою технологією. Шостий факт: asp.Net підтримує усі браузери. Сьомий факт: asp.Net дозволяє легко виконувати розгортання і конфігурацію.
- •1.5. Asp.Net 1.0 і 1.1. Asp.Net 2.0. Asp.Net3.5. Asp.Net 4. Компонент asp.Net mvc.
- •1.6. Компонент asp.Net Dynamic Data. Технологія Sllverlight.
- •1.7. Дослідження і розробка методів збору і обробки інформації в глобальній мережі.
- •1. Файл-cерверні іс (іс з архітектурою «файл-сервер»);
- •2. Клієнт-серверні іс (іс з архітектурою «клієнт-сервер»).
- •Лекція № 2
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •2.1. Поняття про сервер та клієнтів. Концепція «клієнт-сервер» Перший рівень. Другий та третій рівень. Багаторівнева архітектура.
- •2.2. Відкриті системи. Клієнти і сервери локальних мереж. Принципи взаємодії між клієнтськими і серверними частинами.
- •2.3. Переваги протоколів видаленого виклику процедур на архітектурі "клієнт-сервер".
- •2.4. Типовий розподіл функцій між клієнтами і серверами.
- •2.5. Розвиток клієнт-серверних систем. Стандарти архітектури клієнт - сервер в управлінні інформації.
- •2.6. Архітектура інформаційної системи. Звернення до бази даних. Сервери баз даних.
- •2.7. Технології побудови розподілених об’єктних систем. Розподілені об’єктні технології в інформаційних системах.
- •2.8. Паралельні обчислювальні системи та паралельні обчислення. Проектування клієнт-серверних економічних інформаційних систем.
- •Лекція № 3 Тема 3. Налаштування поверхні атаки. Доступу до сервера і мережевих протоколів sql server 2005 План лекції
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •3.1. Попереднє налаштування. Використання sql Server 2005 Surface Area Configuration. Підключення до видаленої системи sql Server.
- •3.2. Налаштування параметрів служб.Налаштування параметрів з'єднань. Управління доступом до функціональних можливостей компонентів.
- •3.3. Налаштування служб sql Server. Управління станом ітипом запуску служб. Налаштування облікових записів для запуску служб.
- •3.4. Налаштування каталогу дампу, звіту про помилки і звіту про відгуки і пропозиціях користувачів.
- •3.5. Налаштування мережевих протоколів для сервера і клієнта. Налаштування протоколу сервера Shared Memory. Налаштування протоколу сервера Named Pipes.
- •3.6. Налаштування протоколу сервера tcp/ip. Налаштування порядку використання протоколів клієнта.
- •3.7. Налаштування протоколу клієнта Shared Memory. Налаштування протоколу клієнта tcp/ip.
- •Тема 4. Доступ до даних конфігурації sql server
- •4.1. Робота з системним каталогом і представленнями каталогу. Робота з системними процедурами,що зберігаються.
- •4.2. Способи управління параметрами конфігурації. Установка параметрів конфігурації.
- •4.3. Робота з параметрами пакету інструкцій/з'єднання.
- •4.4. Робота з параметрами сервера.
- •4.5. Робота з параметрами бд. Управління рівнем сумісності бд.
- •4.6. Налаштування sql Server за допомогою процедур. Використання sql Server Management Studio для виконання запитів.
- •4.7. Виконання запитів для зміни параметрів конфігурації.
- •4.8. Просмотр и изменение параметров сервера с помощью хранимой процедуры sp_configure
- •4.9. Изменение параметров бд с помощью хранимой процедуры sp_dboption
- •Лекція № 5. Тема 5. Управление корпоративными серверами План лекції
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •5.1. Дозвіл і заборона автоматичного запуску sql Server. Установка параметрів ядра бд.
- •5.2. Управління службами з командного рядка. Управління виконуваним файлом sql Server з командного рядка.
- •5.3. Використання sql Server Management Studio. Початок роботи з sql Server Management Studio.
- •5.5. Підключення до певного екземпляра сервера. Підключення до певної бд.
- •5.6. Управління групами sql Server. Введення в групи sql Server.
- •5.7. Створення гурту серверів. Видалення групи серверів.
- •5.8. Редагування властивостей групи серверів і її переміщення. Додавання серверів в групу. Управління серверами.
- •5.9. Реєстрація підключеного сервера. Реєстрація нового сервера в панелі Registered Servers.
- •Тема 6. Управління активністю сервера
- •6.1. Перегляд інформації про процеси. Відстежування блокувань по ідентифікатору процесу і імені об'єкту. .
- •6.2. Виявлення і усунення тупикових блокувань і блокуючих з'єднань.
- •6.3. Відстежування виконання команд в sql Server.
- •6.4. Припинення процесів сервера
- •Тема 7. Налаштування sql server за допомогою утиліти sql server management studio
- •7.1. Управління конфігурацією за допомогою sql Server Management Studio.
- •7.2. Перегляд загальної інформації про операційну систему і sql Server.
- •7.3. Налаштування аутентифікації і аудиту доступу. Вибір режиму аутентифікації.
- •7.4. Установка параметрів аудиту доступу. Налаштування використання пам'яті.
- •7.5. Використання динамічного управління пам'яттю. Виділення фіксованого об'єму оперативній пам'яті.
- •7.6. Включення підтримки розширеної пам'яті за допомогою технології awe.
- •7.7. Оптимізація використання пам'яті при індексуванні. Виділення пам'яті для запитів.
- •7.8. Налаштування використання процесорів і паралельної обробки. Оптимізація використання процесорів.
- •Лекція № 8 Тема 8. Установка параметрів паралельної обробки sql server План лекції
- •Самостійна робота
- •Зміст лекції
- •8.1. Налаштування потоків, пріоритетів і ниток. Налаштування призначених для користувача і видалених серверних з'єднань.
- •8.2. Установка максимальної кількості призначених для користувача з'єднань. Установка параметрів з'єднання за умовчанням.
- •8.3. Налаштування видалених серверних з'єднань. Управління параметрами конфігурації сервера
- •8.4. Установка мови за умовчанням для sql Server
- •8.5. Управління параметрами конфігурації бд. Установка чинника заповнення індексів
- •8.6. Налаштування часу очікування при резервному копіюванні і відновленні. Налаштування періоду збереження резервних копій.
- •8.7. Скидання на диск утримуваного кеша за допомогою контрольних точок. Додавання і видалення інформації в службу каталогів Active Directory.
- •8.8. Усунення проблем конфігурації. Відновлення після неправильної установки параметрів конфігурації.
- •Тема 9. Клієнт-сервер та мова sql. Елементи мови sql на прикладі transact-sql. Безпека в sql server 2005
- •9.1. Середовища програмування мовою sql. Ідентифікатори мови transact-sql
- •9.2. Типи даних мови transact-sql
- •9.3. Функції мовиTransact-sql
- •9.4. Доступ до метаданих. Огляд безпеки sql Server 2005.
Перший факт: asp.Net інтегрується з .Net Framework. Другий факт: код asp.Net компілюється, а не інтерпретується.
С выходом первой версии .NET Framework около десяти лет назад в сфере проектирования программного обеспечения появилось совершенно новое направление. Вдохновленные наилучшими возможностями Java, СОМ и веб-технологий и обученные на ошибках и ограничениях прежних технологий, разработчики в Microsoft решили полностью обновить свою платформу для разработки. В результате этого появился ряд удивительно совершенных технологий для выполнения всего, начиная от построения приложений Windows и заканчивая выполнением запросов в базах данных, и специально ориентированный на разработку веб-сайтов инструмент под названием ASP.NET.
Сегодня ASP.NET пользуется небывалой популярностью, но особо революционной технологией уже больше не является. И хотя базовые функциональные возможности, лежащие в основе ASP.NET, на удивление, выглядят точно так же, как и десять лет назад, разработчики из Microsoft добавили к ним еще кое-какие дополнительные средства и абстракции кодирования более высокого уровня. Также появилось и еще как минимум одно новое направление, составляющее конкуренцию традиционному программированию с использованием ASP. NET, которое получило названием ASP.NET MVC.
Семь столпов ASP.NET
Когда платформа ASP.NET была выпущена впервые, от предыдущих продуктов Microsoft и конкурирующих платформ ее отличали семь ключевых фактов. Тем, кто перешел на ASP.NET с какой-то другой платформы для разработки веб-приложений, или еще никогда не программировал в .NET приложений для веб-сети, материал следующих разделов позволит быстро получить общее представление об ASP.NET
Первый факт: ASP.NET интегрируется с .NET Framework
Платформа .NET Framework делится на практически неповторимый ряд функциональных частей с десятками тысяч типов (в .NET так называются классы, структуры, интерфейсы и другие ключевые элементы программирования). Прежде чем пытаться программировать любое приложение .NET, необходимо сначала получить хотя бы общее представление об этих частях и о том, почему они организованы именно таким, а не каким-то другим образом.
То, как организована предлагаемая в .NET Framework обширная коллекция функциональности, программистам традиционных Windows-приложений, несомненно, покажется замечательным улучшением. Каждый из тысяч доступных в .NET Framework классов размещен в логическом иерархическом контейнере, который называется пространством имен (namespace). В разных пространствах имен предоставляется разная функциональность, но все вместе они предлагают функциональные возможности для практически каждого аспекта области распределенной разработки, начиная с организации очередей сообщений и заканчивая обеспечением безопасности. Весь целиком этот обширный набор инструментов называется библиотекой классов (class library).
Интересно то, что способ, которым классы .NET Framework можно использовать в ASP.NET, ничем не отличается от того, которым они применяются в приложениях .NET любого другого типа (в том числе автономных Windows-приложениях, Windows-службах, утилитах командной строки и т.д.). Хотя в .NET предлагаются ориентированные специально на Windows- и на веб-приложения классы для построения пользовательских интерфейсов, большинство возможностей .NET Framework (начиная с получения доступа к базам данных и закачивания поддержкой многопоточной обработки) допускается использовать в приложениях любого типа. Другими словами, в .NET разработчикам вебприложений предлагаются те же самые инструменты, что и разработчикам многофункциональных клиентских приложений.
Совет. Одним из наилучших ресурсов для ознакомления с новыми возможностями .NET Framework является справочник по библиотеке классов .NET Framework, который входит в состав справочной системы MSDN. Те, у кого установлена версия Visual Studio 2010, могут получить доступ к этой справочной системе, выбирая в меню Start (Пуск) пункт Programs-Microsoft Visual Studio 2010-Microsoft Visual Studio 2010 Documentation (пporpaммы-Microsoft Visual Studio 2010-Документация Microsoft Visual Studio 2010); конкретные названия этих пунктов зависят от установленной версии Visual Studio. Те же, у кого нет Visual Studio, могут обратиться к самой последней версии справочника по библиотеке классов через Интернет по адресу http://tinyurl.com/2d42w5e.
Второй факт: код ASP.NET компилируется, а не интерпретируется
Подобно всем приложениям .NET, приложения ASP.NET всегда компилируются. На самом деле выполнение кода на C# или Visual Basic без предварительной компиляции просто невозможно.
Приложения ASP.NET в действительности проходят через два этапа компиляции. На первом этапе написанный код на C# компилируется в код на промежуточном языке, который называется MSIL (Microsoft Intermediate Language — промежуточный язык Microsoft), или просто IL. Этот первый этап как раз и является одной из главных причин, по которым в .NET могут использоваться самые разные языки. Дело в том, что все языки .NET (в том числе С#, Visual Basic и многие другие), по сути, компилируются в практически идентичный код IL. Этот первый этап компиляции может происходить как автоматически при первом запросе страницы, так и выполняться заранее (это называется предварительной компиляцией). Скомпилированный файл с кодом на IL представляет собой сборку.
Второй этап компиляции происходит непосредственно перед фактическим выполнением страницы. На этом этапе код IL компилируется в код на низкоуровневом машинном языке. Называется этот этап оперативной (Just-In-Time — JIT) компиляцией и выглядит одинаково для всех приложений .NET (включая, например, Windows-прложения). На рис. 1.1 показан этот состоящий из двух этапов процесс компиляции.
Процесс компиляции в NЕТ разделен на два этапа для предоставления разработчикам как можно большего удобства и мобильности. Перед тем, как создавать код на низкоуровневом машинном языке, компилятор должен знать, в какой операционной системе и на каком базовом оборудовании будет выполняться приложение (например, будет это 32- или 64-разрядная ОС \Vindows). Благодаря выполнению таких двух этапов компиляции, можно создавать скомпилированную сборку с кодом ^ЕТ и по-прежнему распространять ее среди более, чем одной, платформы.
Р
ис.
1.1. Процесс компиляции, выполняемый в
рамках веб-страницы ASP.NET
Разумеется, этап оперативной компиляции, пожалуй, не был бы столь полезным, если бы его нужно было выполнять при каждом запросе той или иной страницы вебсайта. К счастью, приложения ASP.NET не нуждаются в выполнении компиляции при каждом запрашивании веб-страницы. Вместо этого код на IL в них создается один раз и генерируется заново только в случае изменения исходного кода, а файлы, содержащие машинный код, кэшируются в системном каталоге, путь к которому выглядит примерно так: c:\Windows\Microsoft.NET\Framework\[Номер версии]\Temporarу ASP.NET Files.
Конкретный момент, когда код компилируется в IL, зависит от того, каким образом создается и развертывается веб-приложение. В случае создания веб-приложения в виде веб-проекта в Visual Studio код компилируется в IL при компиляции проекта. В случае его создания в виде облегченного веб-сайта без проекта, код для каждой из его страниц компилируется при первом запросе соответствующей страницы. Но и в том, и в другом случае через второй этап компиляции (из IL в машинный код) код проходит лишь при первом его запуске.
В ASP. NET также включены инструменты для выполнения предварительной компиляции, с помощью которых можно делать так, чтобы приложение компилировалось сразу же в машинный код прямо после его развертывания на производственном веб-сер- вере. Это позволяет избежать накладных расходов, связанных с выполнением первого этапа компиляции при развертывании готового приложения (и исключить возможность подделки или изменения кода другими людьми).