Латинський алфавіт

Написання	Назва	Вимова	Латинський приклад	Українська транскрипція
A a B b C c1 D d E e F f G g H h I i K k L l M m N n O o P p Q q R r S s3 T t U u V v X x Y y Z z	a бе це де е еф ге ха і ка ель ем ен о пе ку ер ес те у ве ікс іпсилон зета	[a] [б] [к], [ц] [д] [е] [ф] [ґ] [г]2 [і] [к] [ль] [м] [н] [о] [п] [к] [р] [с], [з] [т] [у] [в] [кс] [і] [з]	apis beta caput, cicada decem enatus familia gutta homo inferus cachia lamina magnus nomen obovatus penna quinque rarus siliquosus totus unus vivus simplex cyaneus, amўlum zona	[апіс] [бета] [капут], [цикада] [децем] [енатус] [фаміліа] [ґутта] [гомо] [інферус] [кахія] [ляміна] [магнус] [номен] [обоватус] [пенна] [квінкве] [рарус] [сіліквозус] [тотус] [унус] [вівус] [сімплекс] [ціанеус], [амільум] [зона]

¹ В античній вимові завжди [k]: cicada – [кікада].

² [г] вимовляється як українське [г].

³ В античній вимові завжди [с].

Правила вимови

Голосні (vocāles). Звуки поділяються на голосні та приголосні. У латинській мові є 12 голосних звуків: шість довгих [ā, ē, ū, ō, ī, ?] та шість коротких [ă, ĕ, ŭ, ŏ, ĭ, ў], які відповідають шістьом буквам Aа, Ee, Iі, Oо, Uu, Υy. Для позначення довготи і короткості прийнято надрядкові знаки: ‾ (знак довготи), ˘(знак короткості). За свідченням римських граматиків, на вимову довгого голосного потрібно вдвоє більше часу, ніж для короткого.

Латинські голосні вимовляються, як відповідні українські а, е, і, о, у: arbiter [арбітер] – суддя, арбітр; amor [амор] – кохання, пристрасть; imperator [імператор] - імператор, полководець, structura [структура] – будова, розташування.

Ii перед наступним голосним йотується і вимовляється як українські я, ю, є, йо: іus [юс] – право; patria [патрія] – батьківщина, родина; maior [майор] – старший.

Yy вимовляється як українське і: lyra [ліра] – ліра, пісня, pyrămis [піраміс]- піраміда.

Сполучення голосних. Крім одиночних голосних звуків – монофтонгів у латинській мові існують дифтонги, т. б. сполучення двох голосних звуків, що становлять один склад. Дифтонгів є чотири: ae, oe, au, eu.

Ae, oe – монодифтонги, що вимовляються як один звук [е]: foedus [федус] – договір; aequus [еквус] – рівний, poena [пена] – покарання.

Проте ае та oе належать до різних складів і вимовляються окремо, якщо над e ставляться знаки роздільного читання - дві крапки аё, оё, або знак довготи - горизонтальна риска аē, оē. Наприклад: poēma [поема] - поема, вірш; aёr [аер] - повітря.

Au, eu вимовляються відповідно як [ав], [ев]: Augustus [Августус] серпень, aurum [аврум] – золото, Europa [Европа] - Європа.

Приголосні (consonantes). У латинській мові є 18 приголосних. Більшість приголосних вимовляється як відповідні звуки українського алфавіту: verum [верум] - правда, істина; bonum [бонум] - добро, благо; domus [домус] - дім; fama [фама] - поголос, чутка; тощо. Зупинимось на тих, які мають різне звучання залежно від позиції у слові.

Cс перед голосними звуками е, і, у та перед дифтонгами ае, oе вимовляється як українське [ц], а в усіх інших випадках - як [к]: ceterus [цетерус] - інший; cyclus [ціклюс] - цикл, cito [ціто] - швидко; cedes [цедес] - вбивство, загибель causa [кауза] - привід, причина, справа; codex [кодекс] - кодекс, стовбур; culpa [кульпа] - провина, вина.

Gg вимовляється як українське [ґ]: gloria [ґльорія] – слава, Gaius [ґаюс] – Гай.

Hh вимовляється як українське [г]: homo [гомо] – людина.

Ll завжди вимовляється м’яко [ль]: labor [лябор] – праця, vulgus [вульгус] – народ, натовп; liber [лібер] – книга.

Ss між голосними вимовляється, за пізньою традицією, як українське [з], а в усіх інших випадках як [с]: usus [узус] - використання, звичай; casus [казус] - крах, загибель, випадок; sensus [сенсуc] - відчуття, розум, res [рес] - річ.

Qq вживається в сполученні з u і вимовляється як [кв]: quaesitor [квезітор] - слідчий; quoquе [квокве] - також, теж; aqua [аква] - вода.

Xx вимовляється як українське [кс], а між голосними - як [гз]: vindex [віндекс] - захисник; exemplum [егземплюм] – приклад.

У ХІ ст. латинський алфавіт для передачі звука Vv у власних іменах, прізвищах, географічних назвах був доповнений літерою Ww: Wajsberg [вайсберг].