3. Призначення маршрутів руху автомобілів

Планом перевезень передбачено, що відправники ... мають відправити споживачам … досить великі обсяги вантажів, які необхідно віднести до великих партій. Тому призначення маршрутів здійснюємо на основі організації машинних перевезень вантажів. Оскільки вантажі можуть відноситися до різних класів за використовуванням вантажності, то необхідно перейти від наявних обсягів до потрібних для перевезення автотон.

, (3.1)

де − обсяг перевезення і-го виду вантажу за добу, т;

− коефіцієнт використовування вантажності для і-го виду вантажу.

Наприклад для першого перегону:

343/1= 343 автотон.

Для інших перегонів перехід від наявних обсягів до автотон здійснюється аналогічно.

Однією з основних задач, що вирішують при оперативному плануванні таких перевезень, є оптимізація маршрутів з метою підвищення коефіцієнту використовування пробігу. За рахунок цього значно зросте продуктивність рухомого складу при роботі на таких маршрутах.

Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використовуємо метод „сумісних матриць”. Попередньо за допомогою ПЕОМ розраховуємо оптимальне повернення порожніх автомобілів.

Таблиця 3.1 Вихідний план перевезення, авттони

Постачальники	Споживачі								Обсяг перевезень, Q, автотони
	B1	B2	B3	B4	B5	B6	B7	B8
A1	153	62	128						343
A2				206	141				347
A3						125	30	101	256
Обсяг перевезень, Q, автотони	153	62	128	206	141	125	30	101	946

Таблиця 3.2 Оптимальне повернення порожніх автомобілів.

Постачальники	Споживачі								Обсяг перевезень, Q, автотони
	B1	B2	B3	B4	B5	B6	B7	B8
A1			128	206		9			343
A2	153	62			102		30		347
A3					39	116		101	256
Обсяг перевезень, Q, автотони	153	62	128	206	141	125	30	101	946

Метод «таблиць зв’язків» передбачає складання плана закріплення споживачів за відправниками і у такому ж вигляді представити план оптимального повернення порожніх автомобілів. Після цього суміщають вищезгадані плани. Одержаний таким чином сумісний план є основою для призначення маятникових із зворотнім пробігом і колових маршрутів.

ТЗ-1
A1B1	153
A1B2	62
A1B3	128
A2B4	206
A2B5	141
A3B6	125
A3B7	30
A3B8	101

ТЗ-2
В1А2	153
В2А2	62
В3А1	128
В4А1	206
В5А2	102
В5А3	39
В6А1	9
В6А3	116
В7А2	30
В8А3	101

При використанні методу ”таблиць зв`язків” перша таблиця показує обсяг вантажу,який вивозиться від кожного виробника,а друга – обсяг відправлення споживачами порожніх автомобілів.

Отримано маршрути:

І. маятникові:

1. А2В5В5А2-102 автотон;

2.А3В8В8А3-101 автотон;

3.А1В3В3А1-128 автотони;

4.А3В6В6А3-116 автотони.

ІІ. колові:

5.А1В1В1А2А2В4В4А1-153 автотон;

6. А1В2В2А2А2В4В4А1-53 автотон;

7. А1В2В2А2А2В5В5А3А3В6В6А1-9 автотон;

8. А2В5В5А3А3В7В7А2-30 автотон;

Коефіцієнт використання пробігу:

(3.2)

Де: l_В - відстань їздки з вантажем, км;

l_М – загальна довжина маршруту за один оберт, км.

Коефіцієнт використання пробігу для маятникових маршрутів М1 М2 М3 М4 дорівнює:

Коефіцієнт використання вантажності колових маршрутів β> 0,53.

Для подальших розрахунків повертаємося до фактичних обсягів перевезення.

Обсяг перевезення на маршруті:

, (3.3)

де А – кількість автотон,що перевезено на І-ой ділянці маршруту,т;

z – кількість їздок з вантажем,од

Таблиця 3.3. Маршрути перевезення вантажів

№ п/п	МАРШРУТИ	Обсяги перевезення N, ат	Довжина їздки з вантажем lїв,км	Довжина маршруту lм, км	Коефіцієнт використання пробігу,β
1.	А2В5В5А2	102	5,4	13	0,5
2.	А3В8В8А3	101	5,3	2,2	0,5
3.	А1В3В3А1	128	6,6	9,4	0,5
4.	А3В6В6А3	116	2,3	14,8	0,5
5.	А1В1В1А2А2В4В4А1	153	12,8	21,8	0,58
6.	А1В2В2А2А2В4В4А1	53	16	22,8	0,70
7.	А1В2В2А2А2В5В5А3А3В6В6А1	9	13	20,2	0,64
8.	А2В5В5А3А3В7В7А2	30	7,7	14	0,55

Розрахунок проведемо для 1-ого маршруту. Для інших маршрутів розрахунки проводимо аналогічно і результати зводимо до таблиці 3.4

Таблиця 3.4 – Фактичний обсяг перевезень на маршруті

№ п/п	МАРШРУТИ	Кількість автотон N, т	Заг. кількість автотон на маршруті,т	Заг.обсяги перевезення Q, т
1.	А2В5В5А2	52	52	52
2.	А3В7В7А3	97	97	77,6
3.	А3В8В8А3	87	87	69.6
4.	А1В1В1А2А2В5В5А1	68	136	122,4
5.	А1В1В1А2А2В4В4А1	31	62	55,8
6.	А1В2В2А2А2В4В4А1	9	18	16,2
7.	А1В3В3А3А3В6В6А1	78	156	140,4
8.	А1В2В2А2А2В5В5А3А3В6В6А1	45	135	117

Відправник постачає споживачам ... вантаж малими обсягами (партіями). Тому для перевезення завданням передбачено використовувати конкретний (наперед заданий) автомобіль. При цьому призначаємо розвізні маршрути. Оптимальним маршрутом є такий, на якому, залежно від поставленої мети, досягаються мінімальні витрати часу та мінімальні витрати на перевезення вантажу. У нашому випадку критерієм оптимальності приймаємо мінімальний загальний пробіг на маршруті.

Розвізні маршрути розраховуємо за допомогою ПЕОМ.

Для кожного маршруту на схемі транспортної мережі будуємо епюри вантажопотоків на аркуші форматом А1. Розвізні маршрути розраховуємо за допомогою програми BASIKA.

1)А4-В1-В7-А4

Обсяг перевезень=1,92 т, необхідно авто з вантажністю =2,1 т

2) А4-В2-В3-А4

Обсяг перевезень=1,97 т, необхідно авто з вантажністю =2,1 т

3) А4-В4-В6-А4

Обсяг перевезень=1,93 т, необхідно авто з вантажністю =2,1 т

4)А4-В5-В8-А4

Обсяг перевезень=1,96 т, необхідно авто з вантажністю =2,1 т

4. ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ ДЛЯ РОБОТИ НА МАРШРУТАХ

Після призначення маршрутів обираємо тип і модель автомобіля (автопоїзду). Обрання типу автомобіля (автопоїзду) здійснюємо на основі правил перевезення вантажу та вимог, які стосуються рухомого складу. Альтернативні (конкурентні) три моделі автомобілів (автопоїздів) визначаємо орієнтовно за раціональною вантажністю:

, (4.1)

q_p= 92,06/(14,7∙0,68∙1,38)= 6,67 т

де Q ─ середній обсяг перевезення по маршрутах , т;

− середній коефіцієнт використовування вантажності автомобіля;

n – кількість обертів за годину на маршруті;

z_с - середня кількість іздок на маршрутах.

Кількість обертів на маршрутах визначаємо за залежністю:

, (4.2)

n= 10 / 1,14 = 9.

де Т − час роботи автомобіля на маршруті (призначаємо Т = 10 год);

t – середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

, (4.3)

t_ОБС = 17,05/15 = 1,14 год

де l − середня довжина маршруту, км;

V – експлуатаційна швидкість автомобіля (призначаємо = 15 км ∕год).

Розрахунки:

l_MC = (5,6+9,7+18+10,3+14,6+10,2+10,8+8,6)/8 =10,98 км

Q_M=736,5/8 = 92,06 т

= (0,8+0,45+0,8)/3 = 0,68

Z = 11/8 = 1,38

Одержане значення порівнюємо з мінімальним значенням обсягів перевезенням на маршрутах і в разі необхідності корегуємо його. Обираємо три альтернативні моделі:

1.ЗIЛ-433100(q_н= 6,0т);

2. МАЗ -53371(q_н= 8,7т);

3.DAF 95xi(q_н= 7т).

Для обраних автомобілів визначаємо продуктивність і собівартість перевезень.

Годинну продуктивність розраховуємо для п’яти значень відстані перевезення вантажу за залежністю:

, (4.4)

де − номінальна вантажність автомобіля, т;

− коефіцієнт використання вантажності;

− довжина вантажної їздки, км;

β − коефіцієнт використовування пробігу;

− середня технічна швидкість, км/год;

− час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку, год.

Час простою автомобіля під навантаженням – розвантаженням:

tн/р =(12+2(∙q_н∙γ-1)/ 30 (4.5)

1. t_н/р= (12+2(6*0,9-1))/30 = 0,69 год;

2 t_н/р= 0,85 год;

3. t_н/р= 0,75 год.

Коефіцієнт використання пробігу беремо як середній арифметичний між маршрутами.

β = (0,5+0,71+0,59+0,67+0,5+0,5+0,5+0,5)/8 = 0,56

При цьому виходимо із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків обираємо інтервал відстані, км, по осі абсцис за залежністю:

, (4.6)

де , − найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед

наявних маршрутів, км, а 5 − кількість інтервалів.

У нашому випадку:

i = (29,3-2,2) / 4 = 6,775 км

= 2,2 км

=2,2+6,775=8,975 км

= 8,975+6,775=15,75 км

=15,75+6,775=22,525км

=22,525+6,775=29,3 км

Значення середньої технічної швидкості беремо за нормативами. У населеному пункті 25 км/год для автомобіля (автопоїзда) вантажністю 7 тон і менше, 24 км/год − для більше 7 тон. Так як вантажність становить 7 т, то швидкість становитиме 25 км/год.

Розрахунки привожу для першої відстані і для трьох марок транспортних засобів:

1. W_Q= (6∙0,9∙24∙0,56)/(2,2+24∙0,56∙0,69 )= 7,3 т /год;

2. W_Q= (8,7∙0,9∙0,56∙24)/(2,2+0,56∙24∙0,85 )= 8,9т /год;

3. W_Q= (7∙0,9∙0,56∙24)/(2,2+0,56∙24∙0,85 )= 7,95 т/год.

Собівартість перевезень визначаємо у вигляді витрат на транспортування 1т вантажу для п’яти значень ( ті ж значення, що і для визначення продуктивності) відстані перевезень):

, (4.7)

де , − витрати відповідно змінні, грн/км, і постійні, грн/год, при роботі автомобіля.

Приклад розрахунку собівартість для першої відстані, для першого автомобіля:

S_T=(2,2/6∙0,9∙0,56)∙(42,1+1098,2/25)+((1098,2∙0,69)/(∙0,9))= 197,2 коп/т

Результати розрахунків заносимо у таблицю 4.1. Кінцевим результатом розрахунків є графіки залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної поїздки. За допомогою аналізу графіків за критеріями максимальної продуктивності та мінімальної собівартості призначаємо модель автомобіля (автопоїзда) для роботи на маршрутах.

Таким автомобілем є МАЗ-53371

Таблиця 4.1- Показники для обирання рухомого складу.

Показник	Модель автомобіля	Значення показників по інтервалах
		liв1	liв2	liв3	liв4	liв5
		2,2	8,975	15,75	22,525	29,3
Продуктивність, т/год	ЗIЛ-433100	7,3	4,6	3,3	2,6	2,2
	МАЗ-53371	8,9	12,2	4,5	3,1	2,9
	DAF-95xi	7,95	5,1	3,8	3	2,5
Собівартість, грн/т	ЗIЛ-433100	1,972	3,96	5,88	7,81	9,74
	МАЗ-53371	1,71	3,26	4,8	6,38	7,9
	DAF-95xi	3,27	5,81	8,36	10,92	13,46

м

Рисунок 4.1 - Графік залежності продуктивності автомобіля від відстані вантажної їздки

Рисунок 4.2 - Графік залежності собівартості перевезень від відстані вантажної їздки