3.9 Транспортний комплекс України

Транспорт – одна з найважливіших інфраструктур галузей матеріального виробництва, що забезпечують промисловість і населення перевезеннями. Наявність і розвиненість транспорту сприяє суспільному поділу праці, інтеграції України в Європейську економічну систему, розвитку спеціалізації галузей.

По призначенню транспорт поділяють на транспорт загального користування (перевезення чи вантажів пасажирів), відомчий (внутрівиробничий, внутрішньобудівельний, внутрішньогосподарський, внутрішньозаводський, внутрішньопортовий і т.д.) і особливого призначення (пожежний, міліцейський і т.д.).

Виділяють наступні види транспорту:

• наземний (залізничний, автомобільний, гужовий, в'ючний);

• водяний (морський, річковий, озерний);

• повітряний;

• трубопровідний.

Роботу усіх видів транспорту забезпечує транспортна інфраструктура, що являє собою економічно збалансовану сукупність шляхів сполучення, рухливого складу, способів керування і зв'язку.

Первинними формами виробничого зосередження транспорту є транспортні вузли і пункти.

Транспортний вузол - це комплекс споруджень і пунктів, де сходяться, перетинаються і розходяться не менш 3 ліній одного чи двох видів магістрального транспорту. Транспортні вузли бувають автомобільно-залізничні (маються в будь-якім великому місті), залізно-водно-автодорожні (Одеса, Київ, Миколаїв, Запорожжя, Дніпропетровськ і т.д.). В Україні на кожні 10 тис. км² у середньому приходиться 372 км залізничних колій, 78 км внутрішньоводних і 1933 км автомобільних доріг. У 1992 – 1997 роках спостерігалося різке зниження усіх видів транспортних перевезень , у тому числі пасажирооборот знизився на 10%, морські перевезення на 50%, повітряні перевезення на 33%, таксі на 72%. В даний час спостерігається стабілізація і поліпшення показників роботи цієї галузі. Негативною тенденцією є старіння державного і комунального рухливого складу і значне зниження постачань нових видів техніки, у тому числі постачання нових електровозів знизилося на 57%, вантажних вагонів на 44%, пасажирських вагонів на 25%. На ряді зі сказаним, починаючи з 1995 року неухильно росте відсоток транспортних послуг за рахунок особистого, в основному автомобільного транспорту. У сфері загального користування частка таких послуг у 2002 році досягла 75 – 80%.

Залізничний транспорт в Україні досить розвитий. Перша залізниця в Україні була побудована в 1861 році (Львів – Перемишль), а друга в 1865 році (Одеса – Балта). Залізна Єкатерининська дорога, що з'єднала, Донбас і Кривої Ріг (через Єкатеринославль) була відкрита в 1884 році. Вже в 1913 році загальна довжина залізниць України досягла 15,6 тис. км. З 1957 року випуск паровозів припинився, і всі залізниці України стали переводити на електро- і тепловози.

Усі залізничні вузли України поділяються на малі, середні і великі. Найбільшими залізничними вузлами України є Київ, Харків, Лозова, Фастів, Ясиновата, Дебальцеве, Жмеринка, Дніпропетровськ, П’Ятихатки, Запорожжя, Полтава, Бахмач, Коростень, Козятин, Львів.

Залізничний транспорт України має 6 залізниць (Донецька, Придніпровська, Південна, Київська, Львівська і Західна), що входять до складу міністерства шляхів сполучення, у складі якого 900 лінійних підприємств, загальною довжиною 22,8 тис. км (з них електрифіковані 8,3 тис. км). За рівнем розвиненості залізниць Україна займає 4 місце у світі (після Росії, США і Канади). Основними проблемами сучасного залізничного транспорту є знос рухливого складу, обмежені постачання нових вагонів і локомотивів, знос залізничної полотнини і т.д. Для забезпечення найбільш повної відповідності матеріально-технічної бази залізничного транспорту потребам України, необхідно додатково придбати 543 секції електровозів, 925 секцій тепловозів, 2800 пасажирських вагонів, 33000 вантажних вагонів, 670 вагонів електропоїздів, 260 дизельних потягів, замінити 6000 км рейка, 7,7 млн. шт. шпал і 13000 стрілочних переводів.

Морський транспорт є для України одним із самих древніх. Мореплавання по Чорному морю відомо з IV сторіччя, а порти в Одесі, Севастополеві, Херсоні, Миколаєві виникли в XVIII столітті. Найбільшими морськими портами на Чорному морі в даний час є Одеса, Ізмаїл, Іллічевськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч. На Азовському морі найбільші порти маються в Маріуполеві, Бердянську і Мелітополеві. Основний експортний вантаж для морських перевезень – вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор і зерно. Імпортованими морським шляхом вантажами найчастіше є машини, нафтопродукти, устаткування, мінеральне сировина (боксити й ін.) В Україні мається три мореплавства: Чорноморське, Азовське й Українсько-Дунайське. Загальна вантажопідємність (водотоннажність) наявних вантажних кораблів складає 5,2 млн. тонн, пасажирських – 9,9 тис. місць. В даний час в Україні функціонує 18 портів, і 8 судноремонтних заводів. Для подальшого розвитку морського транспорту необхідно насамперед придбання (будівництво) танкерів і газовозів, відновлення технічної бази практично всіх плавзасобів і портів.

Річковий транспорт України також має дуже древню історію, особливо по Дніпру. Зараз весь річковий транспорт об'єднаний у «Укррічфлот», нараховує 290 одиниць плавальних засобів і має загальну довжину судноплавних шляхів 4,4 тис. км (з них по Дніпру 1,2 тис. км). Вантажі перевозяться по Дніпру, Дунаєві, Чорному і Середземному морям у Румунію, Німеччину, Угорщину, Австрію, Туреччину, Грецію, Ізраїль, Францію й Італію, а також у зворотному напрямку. Для подальшого розвитку річкового транспорту необхідно ширше використовувати багатотоннажні судна, контейнеровози, удосконалювати порти, розширювати парк судів. Оптимальним варто вважати збільшення парку річкового транспорту додатково на 120 тис. тонн водотоннажності самохідних і близько 200 тис. тонн несамохідних плавзасобів. Потрібно також істотне удосконалювання судноремонтної бази.

Автомобільний транспорт є найбільш перспективним видом транспорту для наземних перевезень на невеликі відстані. Україна зв'язана автомобільними дорогами з Центральним, Північнокавказьким, і Поволзьким економічними районами Росії, Молдовою і Білорусією. Найважливішими автомагістралями України зараз є Київ – Брест, Москва – Харків, Дніпропетровськ – Запорожжя – Сімферополь, Київ – Львів, Харків – Ростов на Дону, Москва - Сімферополь і інші. У 2004 році створений швидкісний автобан Київ – Одеса. Автомобільним транспортом у даний час у середньому перевозиться 3,5 млн. пасажирів і до 2,3 млрд. тонн вантажів у рік. У зв'язку з розвитком фермерства і приватного підприємництва, найбільше інтенсивно розвивається парк малотоннажних автомобілів (до 2 тонн) іноземного виробництва і їхня частина серед загального парку машин у 2001 році досягла 60% всіх автомобілів. Слід зазначити, що в Україні вкрай слабко розвите автомобілебудування. Величезні проблеми потрібно перебороти в справі створення якісних автомобільних доріг. Крім цього потрібно будувати до 2000 км нових доріг (60% у селах). Дуже слабкий стан сервісного обслуговування на дорогах, необхідно інтенсифікувати будівництво мотелів, кемпінгів і ремонтних станцій. З огляду на геополітичне положення, в Україні дуже перспективне будівництво сучасних транснаціональних автомагістралей, здатних зв'язати Європу й Азію.

Трубопровідний транспорт є самим економічним способом транспортування рідкого палива, газу, хімічних продуктів і т.д. Цей вид транспортування продуктів є відносно новим (виник у 20-х роках ХХ століття з будівництвом газопроводу Дашава – Стрий – Дрогобич). Найбільші сучасні нафтопроводи України – це нафтопроводи Доліна – Дрогобич (Львівська область), Качановка – Охтирка (Сумська область); Гляденці – Прилуки (Чернігівська область), Кременчук (Полтавська область) – Херсон; Самара (Росія) – Лисичанськ (Луганська область) – Кременчук – Херсон, мається відвід через Снєгирьовку (Полтавська область) на Одесу. Через північні області України проходить транснаціональний нафтопровід «Дружба» з Росії (Тюмень) у Західну Європу. Нафтопровідний транспорт України має всього 12 нафтопроводів, загальної довгий 2,6 тис. км, діаметр труб складає до 70 мм. Останнім часом довершене будівництво нового нафтопроводу Одеса – Броди (Польща).

Газопровідний транспорт України здійснює доставку споживачам (промисловим підприємствам, теплоелектростанціям, теплоцентралям, населенню і т.д.) природного газу. При цьому лише 16% економічних потреб у газі Україна забезпечує за рахунок власних ресурсів, близько 15% газу імпортується з Туркменії і до 69% з Росії. Газом забезпечуються 45% українських міст і до 8% сільських населених пунктів. Найбільші газопроводи України – це Шебелинка - Харків, Шебелинка – Брянськ, Шебелинка – Дніпропетровськ - Кривий Ріг – Одеса – Кишинів, Шебелинка – Диканька – Захід України. Загальна довжина газопроводів досягає 33 тис. км.

Амміакопроводи забезпечують транспортування аміаку. Найбільша з таких магістралей Тольятті (Росія)– Горлівка (Донецька область) – Одеса.

Етиленопроводи транспортують газ етилен. Найбільша з таких магістралей Чепель (Угорщина) – Калуш (Львівська область).

Повітряний транспорт застосовується для перевезень вантажів, пасажирів, для санітарних цілей, аерофотознімань, для гасіння пожеж, геологічної розвідки і т.д. Найбільші аеропорти України – це Бориспіль (Київ), Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Вінниця, Львів, Луганськ, Запорожжя, Сімферополь. Повітряний транспорт України об'єднаний в авіакомпанію «Авіалінії України» і включає 27 загонів, 105 аеродромів і кілька десятків підприємств з ремонту авіатехніки. Перспективними типами літаків є ТУ-104, ТУ-154, Як-42, Мул-114. У 1992 році було придбано два Боїнга–747 для міжнародних перевезень. Досягненням вітчизняної авіатехніки останнього років є створення багатотонного вантажного літака «Антей».

Міський пасажирський транспорт поєднує метрополітени, трамваї, тролейбуси, автобуси і таксі. Метрополітен мається в 3-х містах України: у Києві (з 1960 р.), у Харкові (з 1978 р.) і Дніпропетровську (з 1993р.) У Кривому Розі з 1999 року функціонує швидкісний трамвай, довжиною 43 км.

Трамваї існують у 24 населених пунктах України і ними за рік перевозиться близько 1,5 млрд. людина. Загальна довжина трамвайних шляхів України досягає 2,2 тис. км. Дуже розповсюджений вид міського транспорту – тролейбус. Довжина тролейбусних шляхів в Україні досягає 4,2 тис. км. і цим видом транспорту в рік перевозиться до 2,5 млрд. людина. Тролейбус мається в 46 містах України.

Міський автобус мають 400 населених пунктів, кількість автобусного парку перевищує 850 тис. одиниць (2000 рік) і продовжує зростати, насамперед за рахунок мікроавтобусів, місткістю 10–18 пасажирів.